28 жовтня 2021 року Чернігів Справа № 620/3937/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткаченко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними відмови, дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач), в якому, з врахуванням уточнень, просить:
- визнати протиправною відмову в обчисленні пенсії згідно ч. 2 ст. 27 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
- зобов'язати зарахувати додатковий стаж з 05.12.2000 по 10.06.2012;
- стягнути моральну шкоду згідно доданого розрахунку.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що з 05.12.2000 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності, яку з вересня 2004 року отримує в мінімальному розмірі в порушення вимог Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-ІV). На момент вступу Закону № 1058-ІV в дію позивачка мала 30 років стажу, і за цей стаж - право на обчислення пенсії згідно законодавства по Закону України “Про пенсійне забезпечення” (І складова пенсії), 2-а складова випливала зі ст. 24 абз. 2, а саме: для обчислення розміру пенсії за віком, з якого вираховується пенсія по інвалідності на загальних підставах додається стаж з моменту встановлення інвалідності до пенсійного віку, однак жодного дня додаткового стажу згідно даної норми закону позивачу не було зараховано до пенсійного віку. Також вказує, що заява позивача про перехід з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності була прийнята пенсійним органом всупереч ст. 33. Крім того, в порушення закону позивачці жодного разу не надано право вибору заробітної плати для обчислення пенсії. Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з заявою та зверненнями щодо зарахування стажу та приведення виплати її пенсії у відповідність до вимог чинного законодавства. Вважає, що діями відповідача порушено вимоги Конституції України та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість, оскільки з заявою встановленого зразка щодо обчислення розміру пенсії на 01.01.2020 за 2-х складовою формулою згідно ч. 2 ст. 27 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачка не зверталась, протокол про відмову відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не складався, а тому відповідач діяв в межах законодавства, як наслідок позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Позивачка надала до суду відповідь на відзив, в якій підтримала доводи позовної заяви.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003.
Згідно довідки МСЕ-ЧНВ № 234925 позивачка є інвалідом третьої групи (загальне захворювання) (а.с.62).
Як вбачається з матеріалів справи позивачка неодноразово зверталася з заявою та зверненнями до ГУПФУ в Чернігівській області щодо зарахування стажу та приведення виплати її пенсії у відповідність до вимог чинного законодавства, однак листами від 13.11.2015 № 46/03/Г-12, від 07.12.2015 № 46/03/Г-12 та від 21.07.2020 № 2351-2320/Г-02/8-2500/20 ГУ ПФУ в Чернігівській області відмовлено в задоволенні заяви та звернень (а.с.88-93).
Щодо позовних вимог про визнання протиправною відмову в обчисленні пенсії згідно із частиною 2 статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 27 Закону № 1058-ІV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році” від 01.04.2020 № 251 (далі - постанова КМУ № 251) передбачено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” від 20.02.2019 № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11. Перерахунок пенсій проводиться з 01.05.2020.
За документами пенсійної справи страховий стаж позивачки складає 37 років 4 місяці 18 днів (врахований 31.01.2015).
Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 % становить 0,37333.
Для обчислення пенсії врахована заробітна плата за періоди роботи з 01.01.1989 по 31.12.1993 та за даними персоніфікованого обліку з 01.03.2001 по 31.08.2012, яка визначена із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,17 та 1,11 і становить 5455,45 грн. (3764,40 грн. - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки х 1,17 х 1,11 х 1,11590 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).
Відповідно до постанови КМУ № 251 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсі з 01.05.2020.
Розмір пенсії станом на 01.05.2020 складає 2151,34 грн., а саме:
2036.68 грн. - основний розмір пенсії (5455,45 грн. х 0,37333);
114.68 грн. - доплата за понаднормовий стаж 7 років (1638,00 грн. х 7%).
З 01.07.2020 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір пенсії з 01.07.2020 та на теперішній час складає 2156,52 грн, саме:
2036.68 грн. - основний розмір пенсії (5455,45 грн. х 0,37333);
119,84 грн. - доплата за понаднормовий стаж 7 років (1712,00 грн. х 7%).
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи відповідачем 01.07.2020 проведено попередній перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , обчисленої відповідно до вимог вищезазначеної норми закону, та розмір пенсії становить - 2156,52 грн.
Крім того, необхідно зазначити, що з наданих позивачкою відповідей відповідача не вбачається про звернення позивачки із заявою встановленого зразка щодо обчислення пенсії за 2-х складовою формулою.
Відповіді ГУ ПФУ в Чернігівській області на заяви та звернення позивача складені у відповідності до вимог Закону України “Про звернення громадян”, які являють собою письмову відповідь на поставлені в заявах питаннях та не носять відмовного характеру в обчисленні пенсії за 2-х складовою формулою. У відповідності до вимог чинного законодавства пенсійним органом в разі відповідної відмови заявнику складається встановленого зразка протокол.
Щодо позовних вимог про зобов'язати зарахувати додатковий стаж з 05.12.2000 по 10.06.2012 суд зазначає наступне.
Так, дійсно пунктом 2 частини першої статті 24 Закону № 1058-ІV встановлено, що до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Однак, оскільки 05.10.2012 відповідно до самостійно поданої заяви ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком, як наслідок дана норма статті на останню не поширюється, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону №1058-ІV непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи у періоди з 01.01.2004 по 11.01.2005, з 01.10.2005 по 30.12.2005, з 16.05.2007 по 30.06.2009 та з 06.07.2010 по 04.10.2012 позивачка отримувала пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок загального захворювання, оскільки працювала, що підтверджується даними персоніфікованого обліку.
З 12.01.2005 по 30.09.2005, з 31.12.2005 по 15.05.2007 та з 01.07.2009 по 05.07.2010 позивач отримувала пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, оскільки на неї поширювалися норми ч. 2 ст. 33 Закону №1058-ІV, якою встановлено, що непрацюючі інваліди за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності такого страхового стажу.
Таким чином, ГУ ПФУ в Чернігівській області відповідно до поданої ОСОБА_1 заяви від 05.10.2012 останню правомірно переведено на пенсію за віком з добавленням страхового стажу та іншої заробітної плати, з урахуванням вищенаведених норм Закону, а тому відповідач діяв в межах наданих повноважень та законодавства України.
Крім того, суд зазначає, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 по справі №825/2296/18 в задоволенні позовних вимог про визнання відмови в обчисленні пенсії за 2-х складовою формулою протиправною; зобов'язання зарахувати додатковий стаж 2-ю складовою пенсії з 01.01.2004 по 10.06.2012; визнання дій відповідача по переводу з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності протиправними; скасування заміни довідки про зарплату за 1988-1992 роки на 1989-1993 роки; визнання бездіяльність відповідача по обчисленню індивідуального коефіцієнту заробітку протиправною та зобов'язати надати право у виборі заробітку; визнання бездіяльності відповідача щодо постанови Кабінету Міністрів України № 264 від 15.03.2013 протиправною та зобов'язати зарахувати з березня 2013 року коефіцієнт 1,0298; визнання протиправним індивідуальний акт по утриманню надбавки за стаж за 10 років позивачці відмовлено.
Так, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій та рішень.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними відмови, дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, буд. 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).
Повне рішення суду складено 28 жовтня 2021 року.
Суддя О.Є. Ткаченко