26 жовтня 2021 року Чернігів Справа № 620/11415/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
представника позивача Балишева М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 384386 грн. 67 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем. Податковими повідомленнями-рішеннями Головного Управління ДФС у Чернігівській області від 07.06.2017 №0002221302 та №0002231302 за відповідачем визначено суму податкового боргу в розмірі 384386 грн. 67 коп. Вказаний борг є узгодженим та, у добровільному порядку відповідачем не погашений.
Представник позивача в судовому засіданні просив поновити строк на звернення до суду та задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився. До суду відповідач подав відзив та клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.
З матеріалів справи вбачається, що невиїзною документальною перевіркою дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 законодавства України з питань державної митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при перевезені товару по ВМД від 19.06.2014 №100270003/2014/319088 на підставі СМК №019910 від 18.06.2014, який був викрадений під час його перевезення встановлені наступні порушення: п. 187.8 статті 187 Податкового кодексу України, ст. 203 і ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 75, п. 37 ст. 4, ч. 2 ст. 193, п. 1 ч. 1 ст. 289, ст. 278, ч. 4 ст. 75 Митного кодексу України в результаті чого ФОП ОСОБА_1 було занижено податкові зобов'язання в результаті втрати товару під час перевезення і недоставляння його до митниці призначення, який був ввезений на підставі митної декларації типу «ЇМ40ЕА» від 19.06.2014 р. №100270003/2014/319088 та СМК №019910 від 18.06.2014, ввізного мита в сумі 213563,24 грн., податку на додану вартість в сумі 5690,17 грн., складено АКТ від 26.05.2017.
Винесено податкові повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Чернігівській області від 07.06.2017 №0002221302 та №0002231302 про збільшення сум грошового зобов'язання за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів (крім ПДВ від операцій з ввезенням лік засобів 14070100) про сплату 7112,71 грн. - за податковим зобов'язаннями 5690,17 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1422,54 грн. та 266954,05 грн. 213563,24 грн. за податковим зобов'язаннями, за штрафними санкціями - 53390,81 грн. - за платежем мито за товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності (код платежу 15010100), застосованих за порушення п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України, ст. 203 і ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 75, п. 37 ст. 4, ч. 2 ст. 193, п. 1 ч. 1 ст. 289, ст. 278, ч. 4 ст. 75 Митного кодексу України.
Відповідно до п.п. 54.1, 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
За правилами п.п. 56.1, 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Згідно із абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент винесення податкових повідомлень-рішень) при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Вказані приписи абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України кореспондуються із положеннями Податкового кодексу України в редакції, яка діє на момент виникнення спірних правовідносин, за якими при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
Згідно із п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
За правилами п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент направлення податкових повідомлень-рішень) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.
У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. Згідно із п.п. 59.1, 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що відповідно до п.п. 102.1, 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. У разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
У відповідності п.п. 14.1.39, 14.1.175 ст. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що застосування строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України, поширюється як на випадки оскарження платником в суді податкового повідомлення-рішення так і на процедуру стягнення відповідного зобов'язання.
Відповідно, вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, можуть бути реалізовані протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. При цьому, податковим законодавством розрізняються строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, і строк, протягом якого може бути стягнуто податковий борг.
Строки для визначення грошових зобов'язань контролюючим органом і для стягнення податкового боргу обчислюються окремо.
При цьому, строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу, в той час як строк для визначення грошового зобов'язання контролюючим органом відлічується з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання.
Визначене контролюючим органом грошове зобов'язання, незалежно від того, на який з 1095 днів припаде відповідне визначення, в разі його несплати платником податків набуде статусу податкового боргу.
З дня виникнення податкового боргу починається відлік строку тривалістю 1095 днів для звернення податкового органу до суду з вимогою, пов'язаною зі стягненням такого боргу.
Винесені податкові повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Чернігівській області від 07.06.2017 №0002221302 та №0002231302 були отримані відповідачем 10.07.2017 і не були погашені у встановлений 10-денний термін.
Варто зазначити, що з моменту закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, що в даному випадку припадає на 20.07.2017, відповідно до положень п.п.59.1, 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, у контролюючого органу з'являється право на стягнення несплаченого боргу протягом 1095 днів.
Отже, граничний строк пред'явлення контролюючим органом вимог, пов'язаних зі стягненням податкового боргу з платника податків, з урахуванням положень ст. 102 Податкового кодексу України, припадає на 20.07.2020 року.
При цьому, з моменту винесення рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі №2540/2576/18 та набранням цим судовим рішення законної сили, у контролюючого органу новий строк, передбачений ст. 102 Податкового кодексу України, не виникає.
Підсумовуючи викладене, суд робить висновок, що позивач (контролюючий орган) звернувся до суду для стягнення податкового боргу лише в вересні 2021 року, тобто поза межами строку встановленого п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України.
Тобто, позивачем пропущено строк звернення до суду, визначений ч.1, п. 2 ст. 122 КАС України.
З огляду на те, що пропущення позивачем строку звернення до суду було виявлено судом після відкриття провадження по справі, приймаючи до уваги, що позивач не навів доказів того, що строки пропущені ним з поважних причин, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.
В повному обсязі ухвала складена 28.10.2021.
Суддя С.Л. Клопот