Справа № 362/3138/19
Провадження № 2/362/244/21
28 жовтня 2021 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Марчука О.Л.,
при секретарі - Лущик Т.М.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Васильківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання та визнання спадкоємцем першої черги,
Позивач звернувся до суду із заявою, в обґрунтування вимог якої зазначив, що з січня 2012 року він проживав разом із ОСОБА_4 із якою в березні 2014 року уклав шлюб та вони разом проживали до дня смерті останньої.
Після смерті дружини, він звернувся до нотаріальної контори для оформлення спадщини, однак йому було відмовлено через відсутність між ними родинних відносин та пропуск встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Посилаючись на відповідні положення цивільного законодавства, позивач просить встановити факт їх постійного проживання з 2012 року по 30 травня 2019 року, визнавши його спадкоємцем першої черги.
Позивач і його представник в судовому засіданні підтримали вимоги позову та просили їх задовольнити з підстав, що викладені у заяві.
Відповідач і представник третьої особи в судове засідання не прибули, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідач не надала сулу відзиву на позов, надала письмові пояснення до позовної заяви у яких не визнала позов та просила відмовити в його задоволенні, оскільки в період часу з 2012 року по 2013 рік вона не бачила позивача за місцем проживання своєї бабусі ОСОБА_4 ..
Вислухавши вступне слово позивача і його представника та дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, приходить до наступних висновків.
04 березня 2014 року позивач і ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 04 березня 2014 року (т.с. 1, а.с. 13).
У зв'язку із реєстрацією вказаного шлюбу ОСОБА_4 було присвоєно прізвище ОСОБА_5 , про що вказано у зазначеному свідоцтві про шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 05 грудня 2014 року (т.с. 1, а.с. 14).
Наведене вказує на той факт, що ОСОБА_4 не отримала нового паспорту громадянина України із прізвищем її чоловіка та мала паспорт громадянина України на дівоче прізвище (т.с. 1, а.с. 12).
Позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої дружини ОСОБА_4 , однак постановою державного нотаріуса Васильківської міської державної нотаріальної контори Хоменка С.А. від 02 липня 2018 року № 135/02-14, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом на спадкове майно, що залишилось після смерті його дружини, оскільки ним пропущено встановлений законом строк для прийняття спадщини і не доведені родинні відносини із померлою (т.с. 1, а.с. 15).
Вирішуючи справу по суті, суд враховує наступне.
За змістом довідки № 5611 від 18.12.2015 року виконавчого комітету Васильківської міської ради встановлено, що ОСОБА_1 дійсно проживає з 12 січня 2012 року за адресою: АДРЕСА_1 , де до дня смерті також проживала і ОСОБА_4 (т.с. 1, а.с. 18).
Відповідно до довідки від 23.09.2014 року депутата Васильківської міської ради Горулько Л.В., ОСОБА_1 дійсно проживав зі своєю дружиною ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 та вели спільне господарство (т.с. 1, а.с. 24).
Згідно із відомостями довідки від 17.12.2015 року депутата Васильківської міської ради Маркова В.С., ОСОБА_1 з 12 січня 2012 року дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 також проживала і ОСОБА_4 (т.с. 1, а.с. 25).
При цьому, суд враховує факт перейменування вулиці «фрунзе» в АДРЕСА_2 .
Усі інші наявні в матеріалах справи довідки щодо місця проживання позивача за вказаною адресою, суд не використовує при постановленні даного рішення, оскільки вони містять інформацію з похідного джерела; тобто такі довідки не є первинним джерелом інформації.
Також, відповідно до змісту довідки № 2638 від 19.12.2014 року КП «Комбінат комунальних підприємств м. Василькова» ОСОБА_4 дійсно проживала за адресою: АДРЕСА_1 (т.с. 2, а.с. 23).
Як наслідок, на підставі наведених фактичних обставин, суд приходить до висновку про те, що позивач з 12 січня 2012 року до дати смерті ОСОБА_4 дійсно проживав разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, наведені вище письмові докази, спростовують доводи відповідачки про не проживання позивача за вказаною адресою із її бабусею у 2012 і 2013 роках.
Натомість, позовні вимоги про встановлення факту їх постійного проживання до 30 травня 2019 року, задоволенню не підлягають оскільки ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, факт проживання позивача разом із спадкодавцем у період з 12 січня 2012 року станом на дату відкриття спадщини, достовірно підтверджено дослідженими під час розгляду справи в судовому засіданні письмовими доказами по справі.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність факту постійного проживання позивача разом із його дружиною з 12 січня 2012 року по день смерті останньої.
У суду відсутні підстави сумніватися у достовірності та правдивості доводів позивача, які підтверджено змістом досліджених під час розгляду справи письмових доказів.
Вимоги позивача про визнання його спадкоємцем першої черги задоволенню не підлягають, оскільки позивач є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 в силу закону на підставі частини першої статті 1261 ЦК України, як той з подружжя, який її пережив.
За таких обставин, позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню в частині щодо встановленого судом періоду спільного проживання позивача із його спадкодавцем.
На підставі викладеного, керуючись главою 86 книги шостої ЦК України, ст. ст. 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Встановити факт проживання з 12 січня 2012 року по 16 липня 2014 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Дата складення повного судового рішення - 28 жовтня 2021 року.