Справа № 939/1844/21
Іменем України
27 жовтня 2021 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої - судді Герасименко М.М.
за участю секретаря - Рассказової М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Бородянська селищна рада Київської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
У серпні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що йому на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 . У вказаному будинку зареєстрована, але з грудня 2019 року не проживає, його колишня дружина ОСОБА_2 . Реєстрація відповідача у будинку перешкоджає йому (позивачу) як власнику користуватися та розпоряджатися належним йому майном. Крім того, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 зареєстрована в його будинку позивачу було відмовлено в оформленні субсидії. Оскільки відповідач не проживає в належному йому (позивачу) будинку без поважних на те причин понад один рік, просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Оскільки суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідачки, яка повідомлялася про час і місце розгляду справи в порядку, визначеному ЦПК України, від неї не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за її відсутності, вказане дає підстави вирішити справу з огляду на наявні у ній дані (постановити заочне рішення) у відповідності до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, проти чого й не заперечує позивач.
На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 10, 11-15), у вказаному будинку з 15 квітня 2010 року зареєстрована відповідачка ОСОБА_2 , яка з грудня 2019 року у даному будинку не проживає.
Згідно положень ст. 317, 383, 391 ЦК України, ст. 150 ЖК України власник майна має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до ст. 9, 156 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій. Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Верховний Суд України в Постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709 цс 16 зазначив, що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім'ї, а положення статті 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів та членів його сім'ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім'ї власника без поважних причин понад один рік.
Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Враховуючи викладене, оскільки, як встановлено зібраними у справі доказами, відповідач більше одного року не проживає у належному позивачу будинку, у добровільному порядку з реєстрації не знімається, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позов, визнати відповідача такою, що втратила право користування вказаним житловим будинком.
Керуючись ст. 150, 156 ЖК України, ст. 317, 383, 391, 405 ЦК України, ст. 10-13, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Бородянська селищна рада Київської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення суду складено 28 жовтня 2021 року.
СуддяМ.Герасименко