Справа № 288/1378/21
Провадження № 2/288/318/21
27 жовтня 2021 року. смт.Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
за участю секретаря судового засідання - Колодяжної Н.В.,
представника відповідача - Савісько В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживача,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - Відповідач) про захист прав споживача в якому вказує, що між ним та Відповідачем було укладено договір за умовами якого він отримав позику, проте ознайомившись з умовами договору, Позивач вважає укладений договір недійсним.
Відповідачем було надано фінансову послугу шляхом обрання форми укладення договору за допомогою інформаційно - телекомунікаційної системи, а тому Позивачем не було підписано даний договір.
Позивача не було повідомлено письмово про всю необхідну інформацію щодо умов договору. Відповідач скористався тим, що Позивачу, як позичальнику, об'єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору і він був введений в оману при отриманні кредитних послуг, а Відповідач, в порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» не надав йому відомості, які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору та не зазначив їх в його змісті. В договорі встановлено вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання зобов'язань за договором, що є несправедливими умовами та можуть бути визнані недійсними.
Також, Позивачу не було надано розрахунок загальних витрат за споживчим кредитом, тобто витрат, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту. У зв'язку з чим, реально нарахований Позивачу відсоток за користування кредитними коштами став значно більшим за зазначений працівниками фінансової установи в розрахунку платежів.
Відповідачем було введено Позивача в оману на рахунок істотних умов договору, зокрема на рахунок відсоткової ставки за користування кредитом та йому не було зазначено нічого на рахунок непомірно великої відсоткової ставки у випадку порушення зобов'язання. Йому було повідомлено значно меншу ціну кредиту (відсотків) через що він погодився на укладення зазначених договорів. Також, при укладенні договору було порушено принцип рівності сторін, так як Позивачу запропонували укласти договір на фактично відомих лише Відповідачу умовах. Вищезазначене призвело до того, що Позивачу нараховано відсотки за кредитним договором, які значно перевищують розмір заборгованості за кредитом.
На підставі вищевикладеного Позивач просить визнати недійсним Договір позики, укладений між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, додав до матеріалів справи клопотання в якому просив справу розглядати без його участі. /а.с.12, 47/
Представник Відповідача в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення. 20 серпня 2021 року від представника Відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він проти позову заперечує та вказує, що 25 березня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» укладено кредитний договір № 0657-7466, який є діючим та зобов'язання за яким Позичальником не виконані. Укладення кредитного договору сторонами визнається, він є таким, що укладений в письмовій формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи - веб-сайту Відповідача. При укладенні Договору Позивачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення Договору. Позивачем на сайті Відповідача самостійно створено Особистий кабінет, заповнено Заявку на отримання кредиту, надано підтвердження ознайомлення з офертою Відповідача, вся актуальна інформація щодо діючої угоди постійно доступна в Особистому кабінеті Позивача на сайті Відповідача. Між сторонами було погоджено порядок підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Позивачу було надано повну і чітку інформацію щодо умов договору, а тому посилання Позивача на нечесну підприємницьку практику щодо ненадання інформації та надмірне нарахування суми неустойки (пені, штрафу) є безпідставними, просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог. /а.с.20-26/
Суд, вислухавши представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
25 березня 2021 року між Кредитодавцем - товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та Позичальником - ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 0657-7466 (далі - Договір) за умовами якого, Кредитодавець надає Позичальникові грошові кошти в Кредит на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем комісію та проценти за користування Кредитом. Строк кредиту - 21 день, термін платежу - 14 квітня 2021 року, сума кредиту - 4900.00 гривень, нараховані проценти - 2058.00 гривень, разом до сплати - 6958.00 гривень. В пункті 4 Договору вказано, що протягом строку Кредиту розмір процентів складає 2 % від суми Кредиту за кожен день користування. Проценти за користування Кредитом нараховуються з першого дня перерахування Позичальнику суми Кредиту до закінчення визначеного Кредитним Договором строку, на який надається Кредит, річна відсоткова ставка складає 730 % (пункт 4). /а.с.27/
Відповідно до пункту 13 Кредитного договору № 0657-7466 від 25 березня 2021 року, цей Кредитний договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови надання Договору. Укладаючи цей договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з правилами на веб-сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним. /а.с.27/
В Правилах надання споживчих кредитів, затверджених наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 31-П від 11 лютого 2021 року, визначено порядок і умови надання товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» споживчих кредитів, прав та обов'язків сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Договору, а також регулюють відносини, що виникають між Кредитодавцем і фізичною особою - позичальником, які є сторонами Договору. Правила є невід'ємною частиною Договору та разом з Кредитним Договором (який також є невід'ємною частиною Договору) складають єдиний Договір (пункт 1.3, 1.4). /а.с.28-33/
Як вбачається з Паспорту споживчого кредиту - Інформації, яка надається споживачу до укладення Кредитного договору, підписаного ОСОБА_1 25 березня 2021 року за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) номер пароля А727, зазначено: - інформацію та контактні дані кредитодавця; - основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; - інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; - порядок повернення кредиту; - додаткову інформацію щодо наслідків прострочення виконання або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит. /а.с.34-35/
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати недійсним Договір позики, укладений між ним та Відповідачем з тих підстав, що він не підписував даний договір, йому не було повідомлено письмово про всю необхідну інформацію щодо умов договору, він був введений в оману при отриманні кредитних послуг, в договорі встановлено вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання зобов'язань за договором, йому не було надано розрахунок загальних витрат за споживчим кредитом, що є несправедливими умовами та можуть бути визнані недійсними.
Відповідно до частини першої, другої, четвертої статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Частиною першою - четвертою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. (Стаття 204 ЦК України)
Частиною другою, третьою, статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Статтею 11 Закону України «Про захист прав споживача» врегульовано, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно частини першої, другої статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом абзацу 1-4 пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеним правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Так, частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Судом встановлено, що між сторонами укладено 25 березня 2021 року кредитний договір № 0657-7466 в електронній формі та в пункті 15 договору вказано, що цей Кредитний Договір та Правила разом складають єдиний договір. /а.с.27/
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», зареєстровано як фінансова установа, відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серія ІК № 116, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 1 серпня 2013 року /а.с.39/. Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 08 червня 2017 року № 2401 Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) /а.с.40/.
Статтею 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
За змістом частини першої, другої статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
В пункті 16 Договору зазначено, що Позичальник підтверджує, що до укладання Договору уважно ознайомився з текстом Кредитного Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою статті 12 закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання. /а.с.27/
Пунктом 5.1 Правил визначено, що після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту та відкриття відповідного рішення у Особистому Кабінеті, Заявник отримує гіперпосилання для ознайомлення з Офертою щодо укладення Договору. Оферта (проект Кредитного Договору), що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією в розумінні частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» та відповідно до частини п'ятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», включає умови, викладені у цих Правилах, які є невід'ємною частиною Договору, що пропонується до укладення Заявнику. Після отримання Заявником Оферти (безпосередньо до використання Заявником електронного підпису) Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор. /а.с.29/
В пункті 3.7 Правил вказано, що Кредит видається Позичальнику для споживчих потреб. /а.с.29/
Як передбачено статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до пункту п'ятого статті 3 Закону, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом пункту 6 частини третьої Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтями 7 та 8 Закону врегульовано, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації. Права та обов'язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема Законом України «Про захист прав споживачів». Покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов'язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно з частиною першою, другою статті 10 Закону, електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Інформування потенційних покупців (замовників, споживачів) щодо товарів, робіт, послуг здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про рекламу» та може здійснюватися шляхом надсилання комерційних електронних повідомлень. Комерційні електронні повідомлення поширюються лише на підставі згоди на отримання таких повідомлень, наданої особою, якій такі повідомлення адресовані.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. (частина перша статті 11 Закону)
Відповідно до частини третьої, четвертої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. (частина шоста, сьома статті 11 Закону)
Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з частиною дванадцятою, тринадцятою статті 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Як зазначено в пункті 2.1.13. Правил - Одноразовий ідентифікатор, це алфавітно - цифрова послідовність, що її отримує Заявник/Позичальник, який прийняв пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в ІТС Кредитодавця, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор (одноразовий пароль) Кредитодавець може передавати Заявнику засобом зв'язку, вказаним Заявником під час реєстрації в ІТС Кредитодавця, в тому числі, але не виключно, шляхом направлення СМС-повідомлення за номером телефону, вказаним Заявником під час заповнення Заявки. Одноразовий ідентифікатор також надається Позичальнику під час кожного входу в ІТС Кредитодавця для ідентифікації особи Позичальника за допомогою електронного підпису. Здійснюючи реєстрацію в ІТС чи вхід до Особистого кабінету з допомогою одноразового ідентифікатора Позичальник та Кредитодавець також підписують актуальну версію Паспорту споживчого кредиту, який міститься на Сайті. Відповідне підписання здійснюється виключно у випадку, якщо у Позичальника відсутній дійсний договір із Кредитодавцем. /а.с.28/
Заявник надає Кредитодавцю відповідь про наявне та безумовне прийняття Оферти (Акцепт) щодо укладення Договору в електронній формі (в рамках ІТС Кредитодавця) в Особистому Кабінеті Заявника/Позичальника, шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається (відповідний ідентифікатор) Кредитодавцем в СМС-повідомленні на номер телефону, вказаний Заявником/Позичальником в Заявці, що вважається підписанням договору, відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» (пункт 5.2. Правил). /а.с.29/
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із статті 16 Закону, якщо інше не передбачено законом або договором, електронний документ (повідомлення) вважається відправленим суб'єктом електронної комерції у момент, коли такий документ (повідомлення) переданий за межі інформаційної системи суб'єкта або особи, уповноваженої на його відправлення. Якщо інше не передбачено законом або договором, електронний документ (повідомлення) вважається отриманим суб'єктом електронної комерції у момент, коли такий документ (повідомлення) отриманий інформаційно-телекомунікаційною системою суб'єкта.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний договір про надання кредиту, є укладеним з додержанням письмової форми та процедури визначеної Законом України «Про електронну комерцію» та підписаний Позивачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» та пункту 5.2. Правил.
Підтвердженням факту укладення Кредитного договору саме Позивачем є зазначення в Кредитному договорі його особистих даних, таких як номер та серія паспорта, ідентифікаційний номер, місце проживання та надсилання відповідачу копій свого паспорта та ідентифікаційного номеру, договір підписано одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Вказаними обставинами спростовують доводи Позивача про те, що договір між ним та Відповідачем не укладався, адже він фактично оформив його відповідно до визначеної правилами процедури та здійснив його підписання з застосування одноразового ідентифікатора, при цьому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи Позивача про ненадання йому Відповідачем повної інформації щодо умов та ризиків при укладенні оспорюваного договору і нечесну підприємницьку практику.
Частиною першою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Позивачем під час судового розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів не доведено, що укладений між нею та Відповідачем договір позики є недійсним..
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Позивач при поданні до суду позовної заяви звільнений від сплати судового збору, а тому суд не здійснює їх подальший розподіл.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»; Законом України «Про споживче кредитування»; Законом України «Про електронну комерцію»; статтями 15, 16, 202, 203, 204, 207, 215, 509, 626, 627, 628, 638, 639, 640, 1054, 1055 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживача - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник