Рішення від 27.10.2021 по справі 560/3863/21

Справа № 560/3863/21

РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.02.2021 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу";

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 02.02.2021 року пенсію державного службовця по інвалідності 2-ї групи відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" з урахуванням усіх складових заробітної плати, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування).

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач неправомірно відмовив їй у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" №3723.

Ухвалою суду від 05.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначив, зокрема, що такого виду пенсійного забезпечення, як пенсія по інвалідності, Законом України "Про державну службу" № 889-VIII не передбачено. Не передбачено й форми довідки для призначення пенсії державного службовця по інвалідності.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 04.12.2013 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV.

26.01.2021 позивач звільнена з посади завідувача сектору державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, та їх обтяжень Старосинявської районної державної адміністрації .

02.02.2021 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 01.02.2021 № 41-08-14-62/2021 та № 41-08-14-63/2021, виданих Хмельницькою районною державною адміністрацією.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.02.2021 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ від 10.12.2015 відповідно до поданої заяви від 02.02.2021, оскільки зазначеним Законом України "Про державну службу" №889-VIII не передбачено призначення пенсії по інвалідності.

Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.03.2021 позивача було повідомлено про прийняте рішення. Зазначено також, що за документами пенсійної справи станом на 01.05.2016 року позивач працювала на посаді державного службовця, тривалість стажу на посадах державної служби станом на 01.05.2016 року - 15 років 3 місяці.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення"Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно дост. 37 Закону № 3723-XIIу порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XIIта актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XIIу порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Отже, стаж позивача на державній службі станом на 01.05.2016 складає понад 10 років (тривалість стажу на посадах державної служби станом на 01.05.2016 року - 15 років 3 місяці), вона є особою з інвалідністю ІІ групи.

Таким чином, оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 10 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 березня 2019 року по справі №507/926/17, від 03 квітня 2019 року по справі №398/3484/16-а та від 14 листопада 2019 року по справі №348/2369/16-а.

Стосовно аргументів пенсійного органу про те, що законодавець визначив правила, що підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто, на думку відповідача, підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, і норми, передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік (у цьому випадку пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), стаж державного службовця і страховий стаж, Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 13 лютого 2019 року по зразковій справі №822/524/18 зазначила, що такі доводи необґрунтовані. Суд виходив з того, що закон не пов'язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому зазначив, що орган пенсійного фонду, як суб'єкт владних повноважень, трактує норми закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для пенсіонера тлумаченню законодавства України.

Аналогічна правова позиція також зазначена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року по справі №687/545/17.

Відповідно до вимог ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку, що рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним.

Щодо вимоги позивача здійснити виплату пенсії державного службовця з 02.02.2021, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Оскільки позивач із заявою про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" звернулася до пенсійного органу 02.02.2021, нарахування та виплата такої пенсії повинна проводитись саме з дня звернення із відповідною заявою, тобто з 02.02.2021.

Також суд звертає увагу на те, що пенсія державним службовцям призначається у відповідному розмірі їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Щодо доводів відповідача про те, що Постановою № 1-3 не передбачено форми довідки для призначення пенсії державного службовця по інвалідності, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 Постанови № 1-3 затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, а саме: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Тобто Постанова № 1-3 визначає форми довідок для призначення пенсії, без визначення її видів. Тому позивач надав пенсійному органу довідки від 01.02.2021 № 41-08-14-62/2021 та № 41-08-14-63/2021, видані Хмельницькою районною державною адміністрацією про складові заробітної плати затвердженого зразка, встановленого Постановою № 1-3.

Таким чином, позивач подав пенсійному органу належні довідки для призначення пенсії державного службовця по інвалідності.

За нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки відповідно до вимог пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнена від сплати судового збору та не сплачувала його, розподіл судових витрат, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.02.2021 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу".

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 02.02.2021 року пенсії державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", з урахуванням заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський

Попередній документ
100649695
Наступний документ
100649697
Інформація про рішення:
№ рішення: 100649696
№ справи: 560/3863/21
Дата рішення: 27.10.2021
Дата публікації: 02.11.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (28.01.2022)
Дата надходження: 28.01.2022
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії