Іменем України
28 жовтня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5281/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Статівки Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
27 вересня 2021 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Статівки Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 11.03.2005, виданого Луганським обласним військовим комісаріатом, позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 31.12.2004 призначена пенсія за вислугу строків служби (за вислугу років) відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».03.02.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою, в якій просив надати наступні завірені документи з його пенсійної справи: копію перерахунку пенсії з 01.01.2018 за пенсійною справою № ФЕ56380, копію протоколу по пенсійній справі № ФЕ56380 від 31.12.2004, копію довідки про розмір його грошового забезпечення, виданої Луганським обласним військовим комісаріатом у березні 2018 року, копію розрахунку на пенсію за вислугу років по пенсійній справі № ФЕ56380 від 31.12.2004 року, копію грошового атестату та копію довідки про розмір грошового забезпечення, що враховувалося для перерахунку пенсії.
З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за вих. № 637-485/М-01/8-1200/21 від 01.03.2021 та доданих до нього розрахунків пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2007 та 01.01.2018, здійснених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, вбачається, що з 01.01.2007 і по теперішній час позивач ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області.
Відповідно до вищевказаного листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за вих. 637-485/М-01/8-1200/21 від 01.03.2021 та розрахунку пенсії за вислугу років станом на 01.01.2007 по пенсійній справі № ФЕ56380 для ОСОБА_1 , здійсненого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, основний розмір пенсії позивача ОСОБА_1 станом на 01.01.2007 у сумі 1567,81 грн. був встановлений у розмірі 71 % від сум грошового забезпечення на загальну суму 2208,18 грн. (вислуга років 27 років).
На підставі вищевказаних постанов Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», як вбачається з вищевказаного листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за вих. 637-485/М01/8-1200/21 від 01.03.2021 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області з 01.01.2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 17.03.2018 року № ФЕ5638, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачу ОСОБА_1 проведено перерахунок його пенсії, яка була безпідставно обрахована лише з основних видів грошового забезпечення у розмірі 10995,00 грн., а саме:
- посадовий оклад - 5920,00 грн.
- оклад за військовим званням - 1410,00 грн.
- процентна надбавка за вислугу років 50 % - 3665,00 грн.
Інші додаткові види грошового забезпечення, які були враховані при призначенні (обчисленні) позивачу ОСОБА_1 31.12.2004 пенсії, безпідставно Луганським обласним військовим комісаріатом у вищевказаній довідці про розмір грошового забезпечення від 17.03.2018 за вих. № ФЕ5638 до розрахунку грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , включені не були та у вищевказаній довідці не зазначені, у зв'язку з чим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області при перерахунку позивачу ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 вказані додаткові види грошового забезпечення не були враховані.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за вих. 637-485/М-01/8-1200/21 від 01.03.2021 та доданого до нього розрахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2018, підвищення до пенсії, яке було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», безпідставно у період з 05.03.2019 по 31.12.2019 виплачувалося позивачу ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області не у повному обсязі, тобто у розмірі 75 % від відповідного підвищення у розмірі 3752,08 грн., замість 100 % від підвищення до пенсії, тобто у розмірі 5002,77 грн.
15.07.2021 Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за супровідним листом за вих. № ВПД563 від 15.07.2021 направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області оригінал довідки за вих. № ФЕ56380 від 15.07.2021 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивачу ОСОБА_1 , копію якої також спрямував позивачу ОСОБА_1 .
З вищевказаної довідки за вих. № ФЕ56380 від 15.07.2021 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виданої ОСОБА_1 , вбачається, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 (зі змінами) з урахуванням правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19, розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019 року, за посадою заступника командира протитанкового артилерійського полку військової частини НОМЕР_2 становить на загальну суму 20805,75 грн., до якого включені: посадовий оклад у розмірі 5920,00 грн., оклад за військовим званням (підполковник) у розмірі 1410,00 грн., надбавка за вислугу років (50 %) у розмірі 3665,00 грн, надбавка за роботу з таємними документами (10 %) у розмірі 592,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65 %) у розмірі 7146,75 грн., та премія (35 %) у розмірі 2072,00 грн.
Листом від 02.09.2021 за вих. № 3522-3574/М-02/8-1200/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, посилаючись на вимоги абз. З ст. 1-1, ч. 2 ст. 13, ч. 4 ст. 63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розділ II п. 23 Закону України № 1166-VII від 27.03.2014 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відмовило у задоволенні вищевказаної заяви позивача ОСОБА_1 з першого питання, тобто в частині здійснити з 01.01.2018 позивачу ОСОБА_1 перерахунок його пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 71 % сум грошового забезпечення, та роз'яснило, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 було здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області з 01.01.2018 за довідкою про розмір грошового забезпечення від 17.03.2018 № ФЕ56380, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення, тобто згідно вимог чинного законодавства, внаслідок чого розмір пенсії в результаті перерахунку збільшився.
Вказані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо безпідставного та протиправного зменшення з 01.01.2018 відсоткового значення розміру пенсії позивача ОСОБА_1 з 71 % сум грошового забезпечення до 70 % сум грошового забезпечення, є протиправними, а тому у Луганського окружного адміністративного суду маються всі підстави своїм судовим рішенням визнати вказані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області протиправними та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії позивачу ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства України, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 71 % сум грошового забезпечення.
09.08.2021 позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку спрямував до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області заяву про проведення перерахунку та виплату пенсії, в якій просив протягом п'яти банківських днів після отримання цієї заяви здійснити, у тому числі, з 01.01.2018 перерахунок та виплату йому пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 71 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше проведених виплат та з нарахуванням і виплатою компенсації втрат частини доходу.
Оскільки листом від 02.09.2021 за вих. № 3522-3574/М-02/8-1200/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області відмовило у задоволенні вищевказаної заяви позивача ОСОБА_1 у частині здійснення з 01.01.2018 перерахунок та виплату йому пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 71 % сум грошового забезпечення, тому позивач ОСОБА_1 і вимушений звернутися до суду з даною позовною заявою.
Враховуючи вищенаведене позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зменшення з 1 січня 2018 року відсоткового, значення розміру пенсії- ОСОБА_1 з 71 % до 70 % сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити 3 1 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від, 13.02.2008 № 45, та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 71 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум та з нарахуванням і виплатою компенсації втрат частини доходу.
Вказані дії відповідача вважає протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, що стало підставою для звернення до суду.
Від ГУПФУ в Луганській області 27 вересня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (а. с. 79-82).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначаються Законом № 2262-ХІІ.
Пенсії за вислугу років призначають у розмірах регламентованих статтею 13 вказаного закону, при цьому максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати певних граничних розмірів.
На час призначення пенсії позивачу (вислуга 27 років) її розмір у відсотковому відношенні склав 71%.
Позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262, Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103.
На час здійснення головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області перерахунку пенсії позивача, діяла вже інша редакція Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992, а саме редакція Закону № 2262-ХІІ від 13.03.2018, згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (стаття 13).
Таким чином, головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з врахуванням положень Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 в редакції Закону з 13.03.2018 перерахувало з 01.01.2018 позивачу пенсію виходячи із розрахунку вже 70 % грошового забезпечення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Викладене дає підстави вважати, що основний розмір пенсії позивача, обчислений в розмірі 70% грошового забезпечення, відповідає вимогам законодавства.
Крім того слід зазначити, що до вищезазначеного перерахунку позивач отримував пенсію у розмірі 2693,73 грн. (виходячи з розміру 71% грошового забезпечення).
Після перерахунку пенсія становить (виходячи і розміру 70% грошового забезпечення): 5195,12 грн.
Тобто, розрахункова сума пенсії внаслідок перерахунку збільшилась, що свідчить про відсутність звуження прав позивача.Керуючись викладеним, відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою від 01 жовтня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 67-69).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є внутрішньо переміщеною особою, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ), РНОКПП НОМЕР_3 , отримує пенсію за вислугу років (а.с. 36-37, 38, 39).
Згідно з розрахунком пенсії за вислугу років на 01 січня 2007 року позивачу призначено пенсію за вислугу років, основний розмір якої склав 71 % від суми грошового забезпечення (вислуга років 27) у сумі 1567,81 грн (а.с. 42).
З розрахунку пенсії за вислугу років станом на 01 січня 2018 року, протоколу перерахунку пенсії від 14 квітня 2018 року встановлено, що внаслідок проведеного згідно з Постановою № 103 перерахунку пенсії, основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року складає 70 % грошового забезпечення, що становить 5195,12 грн (а.с. 43,74, 75).
Згідно з довідкою ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 21 березня 2018 року № ФЕ56380 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 1 березня 2018 року, за відповідною посадою становить: посадовий оклад - 5920,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням - 1410,00 грн, надбавка за вислугу років (50 %) - 3 665,00 грн, усього - 10 995,00 грн (а.с. 75).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.
Статтею 291 КАС України визначено особливості провадження у типовій справі, зокрема, згідно з частиною третьою цієї статті при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
З огляду на обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права, викладені у рішенні Верховного Суду від 04 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, суд визнає дану адміністративну справу типовою до зразкової справи № 240/5401/18 та вважає за необхідне розглянути її з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Статтею 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років, передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри «90» замінено цифрами «80».
Пунктом 23 Розділу ІІ Закону України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри «80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Перерахунок призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій визначений статтею 63 цього Закону, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 45), згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 Постанови № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 Постанови № 45 визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
З вищевикладеного судом встановлено, що відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, чинній на момент призначення пенсії, а розміри складових грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, визначаються Кабінетом Міністрів України.
При цьому, складові грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-ХІІ, вже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу пенсія призначена з 31 грудня 2004 року, з 01.01.2007 її розмір склав 71 % від грошового забезпечення. Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, загальний розмір пенсії був обмежений 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
У подальшому стаття 13 Закону № 2262-ХІІ неодноразово зазнавала змін в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Однак, системний аналіз вище наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
Таким чином, застосування граничного розміру пенсії, установленого статтею 13 Закону № 2262-ХІІ на рівні 70 % грошового забезпечення, під час здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі статті 63 цього Закону є безпідставним.
Суд вважає, що такий граничний розмір пенсії застосовний до пенсій, що призначаються після внесення цих змін до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, а не перерахунку раніше призначених.
Такого висновку суд дійшов, з огляду на визначений статтею 58 Конституції України принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови № 103 у відповідача були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин, судом встановлено, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Що стосується обраного позивачем способу захисту його порушених прав, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на обставини справи, судом встановлено, що відсотковий розмір пенсії позивача зменшився з 71 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення внаслідок проведеного в травні 2018 року перерахунку, починаючи з 01 січня 2018 року.
Тому суд, керуючись положеннями статті 9 КАС України та частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ, враховуючи, що позивач протягом тривалого часу не отримував пенсію в належному розмірі внаслідок неправильно проведеного ГУПФУ в Луганській області перерахунку, тобто з вини відповідача, вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити належний перерахунок пенсії позивача, починаючи з січня 2018 року.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.
Щодо вимоги позивача про нарахування та сплату відповідачем компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати з 01.01.2018 по день повернення незаконно невиплаченої пенсії, суд зазначає таке.
Статтею 1 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону № 2050-III).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-III).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач, починаючи з січня 2018 року не доотримує пенсію з вини відповідача, через зменшення відсоткового значення розміру грошового забезпечення.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ компенсації є порушення органом Пенсійного фонду встановлених строків виплати нарахованої пенсії. При цьому компенсація за порушення строків виплати доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про передчасність вимоги позивача про стягнення з відповідача компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, оскільки відповідно до ст.4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при перерахунку та виплаті недоотриманої пенсії буде порушене відповідачем, задоволення позову цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 522/535/17.
До того ж, позивач набуває права звернення до суду з такими вимогами лише після отримання відмови відповідача у виплаті йому компенсації. Позивачем не надано суду доказу того, що він звернувся з вимогою до відповідача про виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, а останній відмовив йому в цьому.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За нормою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У відзиві представник відповідача зазначив, що справа, що розглядається, є незначної складності та є типовою, існує загальновідома судова практика щодо розгляду таких справ. Позивач не обґрунтував, в чому саме полягає складність цієї справи.
Водночас, частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, з аналізу наведених правових норм випливає, що судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, які є документально підтвердженими.
В обґрунтування вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано копію договору №05/08-21-1 від 05.08.2021 (а. с. 59-61) та акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 22.09.2021 (а.с.62). Відповідно до вказаного акту, сторони погодили виплату за надання адвокатом правничої допомоги у розмірі 6810,00 грн., яка складається з послуг:
- надання консультації, обговорення проблемних питань захисту законних прав та інтересів, укладання договору про надання правової допомоги (1 год-вартість 1135,00 грн);
- складання проекту заяви позивача ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Луганській області про перерахунок та виплату пенсії (0,5 год - вартість 567,50 грн);
- підготовка та складання позовної заяви, складання акту прийму-передачі наданої правової допомоги, копіювання додатків до позовної заяви, комплектування матеріалів позовної заяви, спрямування позовної заяви з додатками до суду засобами поштового зв'язку (3 год - вартість 3405,00 грн). Усього витрачено часу:6 годин, вартість 6810,00 грн.
Із врахуванням змісту п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.
Суд звертає увагу, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 (справа № 810/3806/18) та від 10.12.2019 (справа № 10.12.2019).
Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи № 360/5284/21, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності та є типовою, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 2000,00 грн.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 08.09.2021, такі витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 263, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Статівки Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 71 % до 70 % суми грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 71 % сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі грн 00 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова