28 жовтня 2021 року м. Кропивницький Справа № 823/1295/15 ДСК
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача М.О. Тараненко, подану в порядку ст. 382 КАС України, по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Служби безпеки України (відповідач), треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Служби безпеки України в Черкаській області та Міністерство юстиції України про скасування рішення, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати наказ голови СБУ від 23.10.2014 №10/12-ОС в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління - начальника відділу по боротьбі з корупцією та організованою злоочинністю Управління Служби безпеки України в Черкаській області; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу по боротьбі з корупцією та організованою злоочинністю Управління Служби безпеки України в Черкаській області; зобов'язати Служби безпеки України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої ч. 3 ст.1 Закону України “Про очищення влади”.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.12.2020, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Голови Служби безпеки України від 23 жовтня 2014 року №10/12-ос в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління - начальника відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Черкаській області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Черкаській області з 23 жовтня 2014 року. Зобов'язано Службу безпеки України надати до Міністерства юстиції України відомості про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 заборон, визначених статтею 1 Закону України “Про очищення влади”. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Черкаській області допущено до негайного виконання. Зобов'язано Службу безпеки України надати до Міністерства юстиції України відомості про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 заборон, визначених статтею 1 Закону України “Про очищення влади”. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (т.2 а.с.172-177, а.с.221-225).
11.10.2021 на адресу Кіровоградського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку в порядку ст. 382 КАС України надійшла заява представника позивача від 08.10.2021, в якій він просить зобов'язати відповідача подати суду звіт про виконання рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 (в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника управління - начальника відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Черкаській області), попередивши його про можливість застосування судом такого заходу судового контролю як накладення штрафу.
Заява обґрунтована тим, відповідачем не виконано рішення суду в цій частині.
Ознайомившись із заявою представника позивача, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями ч.2 ст.14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Так, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Суд зауважує, що накладення штрафу є заходом, який повинен застосовуватись до порушника, коли всі можливі способи впливу на його поведінку у спірних правовідносинах були застосовані, і порушник, незважаючи на вказане, продовжує ухилення від виконання судового рішення.
Згідно з ч. 6 ст. 246 КАС України, у разі необхідності в резолютивній частині рішення вказується, зокрема, порядок і строк виконання рішення. При цьому, слід зазначити, що порядок виконання судових рішень в адміністративних справах регламентовано ст. 372 КАС України, відповідно до якої спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому рішенні. При цьому, визначення порядку виконання рішень не є тотожним поняттю встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Суд звертає увагу й на те, що положення статті 382 КАС України не містять жодних застережень стосовно неможливості встановлювати судовий контроль після ухвалення рішення у справі. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Вищевказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18, від 04.03.2020 у справі № 539/3406/17, від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19.
Отже, процесуальні дії, визначені у ст. 382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності саме об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Заява представника позивача зводиться в цілому до протиправності бездіяльності відповідача щодо невиконання судового рішення, проте, суд зауважує на тому, що в даному випадку підстав саме для застосування ст. 382 КАС України немає.
В свою чергу, суд наголошує, що саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із таких способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Зокрема, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч.1 ст.383 КАС України).
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої представником позивача заяви.
Керуючись ст.ст.241-243, 256, 293-295, 382 КАС України, суд, -
1.Заяву представника позивача у справі №823/1295/15, подану в порядку статті 382 КАС України, залишити без задоволення.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується, в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько