25 жовтня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/4910/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, (вул.Шкільна, 47, с. Кетрисанівка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27247, код ЄДРПОУ 04365508)
до Бобринецької міської ради Кіровоградської області, (вул.Незалежності, 80, м.Бобринець, Кіровоградська область, 27200, код ЄДРПОУ 04055239)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд :
- визнати протиправною бездіяльність Бобринецької міської ради з приводу не прийняття рішення Бобринецькою міської ради щодо передачі земельної ділянки площею 1, 2997 га (кадастровий номер 3520810100:50:068:0002, реєстраційний номер 134083435208 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) з цільовим призначенням «для обслуговування адміністративних будівель» (КВЦПЗ 03.03) за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, м. Бобринець, вул. Порика, 6 на праві постійного користування Кетрисанівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області;
- зобов'язати Бобринецьку міську раду на черговій сесії міської ради розглянути та прийняти рішення щодо передачі земельної ділянки площею 1, 2997 га (кадастровий номер 3520810100:50:068:0002, реєстраційний номер 134083435208 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) з цільовим призначенням «для обслуговування адміністративних будівель» (КВЦПЗ 03.03) за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, м. Бобринець, вул. Порика, 6 на праві постійного користування Кетрисанівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (повідомлення) сторін.
Позов мотивовано тим, що з метою реалізації права на отримання у постійне користування земельної ділянки, на якій розміщений комплекс нежитлових будівель, що належать позивачеві, Кетрисанівська сільська рада звернулась до Бобринецької міської ради із заявою від 15 квітня 2021 року про передачу у постійне користування земельної ділянки площею 1,2997 га (кадастровий номер 3520810100:50:068:0002), яка перебуває у землях комунальної власності Бобринецької міської ради. Однак, дотепер заява Кетрисанівської сільської ради на сесії Бобринецької міської ради розглянута не була, а тому протиправна бездіяльність відповідача стала підставою для звернення до суду.
Відповідач позовних вимог не визнав. У поданому відзиві на позовну заяву вказав, що позивач звернувся до Бобринецької міської ради не через ЦНАП, як того вимагає закон, а безпосередньо до міської ради. Разом з тим, на переконання відповідача, позивач намагається ініціювати надання відповідної адміністративної послуги. Тому листами повідомлялось позивачу про те, що у разі звернення до відділу ЦНАП Бобринецької міської ради у порядку та у спосіб, передбачені Законом України «Про адміністративні послуги» та відповідною інформаційною карткою, Кетрисанівська сільська рада та/або Кетрисанівський сільський голова можуть ініціювати надання відповідної адміністративної послуги.
У відповіді на відзив позивач наголосив, що відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельної ділянки із земель державної та комунальної форми власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, безвідносно до подання відповідної заяви через ЦНАП чи безпосередньо до суб'єкта владних повноважень.
З огляду на сплив строку, встановленого судом для подання сторонами заяв по суті справи, справа розглядається у межах строку, що визначений статтею 254 КАС України.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області є власником комплексу будівель, розташованих за адресою: вул. Порика, 6 м. Бобринець, Бобринецького району Кіровоградської області, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Даний комплекс будівель розміщений на земельній ділянці площею 1,2997 га для обслуговування адміністративних приміщень (кадастровий номер 3520810100:50:068:0002). Відповідно до наданого витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вказана земельна ділянка перебуває у власності Бобринецької міської ради.
Листом від 15 квітня 2021 року Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, в особі сільського голови Поліщука Віктора Васильовича, звернулась до Бобринецької міської ради щодо передачі земельної ділянки площею 1,2997 га, кадастровий номер 3520810100:50:068:0002 в постійне користування Кетрисанівській сільській раді.
У свою чергу, Бобринецька міська рада листом від 14.05.2021 року №03-42/530/01 повідомила позивача про те, що з метою забезпечення об'єктивності і всебічності розгляду поданої заяв щодо передачі надання в постійне користування земельної ділянки кадастровий номер, дане питання буде розглянуто до 01 липня 2021 року та наслідки розгляду будуть повідомлені Кетрисанівській сільській раді.
30 червня 2021 року Боринецька міська рада прийняла рішення "Про припинення права постійного користування землею (кадастровий номер 3520810100:50:068:0002)", яким Бобринецькій районній раді припинено право постійного користування земельною відповідною земельною ділянкою у зв'язку з набуттям іншою особою права власності на комплекс будівель.
Проте, одночасно із припинення права постійного користування, Бобринецька міська рада не прийняла жодного рішення щодо заяви про передачу земельної ділянки позивачеві.
У наступному своєму листі від 17.06.2021 №03-42/661/01 міська рада вказала, що у разі звернення до відділу ЦНАП Бобринецької міської ради у порядку та у спосіб, передбачені Законом України «Про адміністративні послуги» та відповідною інформаційною карткою, Кетрисанівська сільська рада та/або Кетрисанівський сільський голова можуть ініціювати надання відповідної адміністративної послуги.
Позивач, вважаючи, що неприйняття відповідачем рішення за поданою 15.04.2021 року заявою протиправною бездіяльністю, звернувся до суду з даним позовом, за захистом порушеного на його думку права.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною другою статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі - ЗК України).
Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною другою статті 120 ЗК України встановлено, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 123 Земельного кодексу України: земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються лише на праві постійного користування особам зазначеним у пункті «а» частини другої статті 92 Земельного кодексу України, а саме: підприємства, установам та організаціям, що належать до державної чи комунальної форми власності.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, компелекс будівель за адресою вул. Порика, 6 м. Бобринець, Бобринецького району Кіровоградської області перебуває у комунальній власності Кетрисанівської сільської ради.
Поняття права постійного користування земельною ділянкою вміщене у частині першій статті 92 Земельного кодексу України. Ним є право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Іншими словами, постійний землекористувач може безстроково володіти земельною ділянкою (впливати на неї відповідно до свого інтересу), а також користуватися нею (отримувати її корисні властивості для задоволення власних потреб).
Право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Тож право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; е) оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі.
Вказаний перелік суб'єктів права постійного користування землею є вичерпним.
Разом з тим, приписами статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Судом встановлено, що згідно запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Кетрисанівська сільська рада має статус юридичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи: 04365508, Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 16.11.2020, 1004221070007000467.
Як зазначалося, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про власника комплексу будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , яким є Кетрисанівська сільська рада.
Отже, Кетрисанівська сільська рада як власник вказаних будівель, які розташовані на земельній ділянці комунальної власності, має право на отримання постійного користування відповідною земельною ділянкою.
Згідно частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною радою Автономної Республіки Крим, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Частиною першою статті 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (частина друга статті 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).
У відповідності до частини першої статті 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно приписів статті 25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до пункту а) частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища зазначається, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: а саме: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Проаналізувавши вищезазначені норми, суд дійшов висновку про наявність у Бобринецької міської ради повноважень щодо надання громадянам, в тому числі й позивачу рішень щодо передачі земельної ділянки на праві постійного користування.
У свою чергу, частиною шостою статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. При цьому відповідно до абзацу третього частини першої статті 123 Земельного кодексу України, надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Приписами частини першої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Згідно частини 5 даної статті, сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Відповідно до вимог статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Матеріалами справи підтверджено, що 15 квітня 2021 року до приймальні Бобринецької міської ради надійшло звернення, за змістом якого Кетрисанівська сільська рада в особі голови Поліщука В.В. просила видати/надати рішення про надання в постійне користування земельної ділянки площею 1,2997 га (кадастровий номер 3520810100:50:068:0002) за адресою: вул. Порика,6 м. Бобринець, Бобринецького району Кіровоградської області.
Відповідач вважає, що оскільки у заяві позивач посилається на Закон України «Про адміністративні послуги», а також використав зразок бланку заяви до Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Бобринецької міської ради, то намагається ініціювати надання відповідної адміністративної послуги.
Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, суд вважає зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 40 Конституції України зазначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що позивач у поданій заяві посилався на Закон України «Про адміністративні послуги» та використав зразок бланку заяви Відділу ЦНАП ініціював надання адміністративної послуги, адже таке порушення є неістотним, а зміст заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника щодо отримання рішення про надання земельної ділянки в постійне користування. Крім того, важливим є те, що до заява була подана безпосередньо відповідачу та долучено ряд документів, для підтвердження відповідного права.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18.
Більше того, суд зазначає, що позивач скерував свою заяву від 15 квітня 2021 року безпосередньо до відповідача, оскільки у переліку адміністративних послуг була відсутня послуга щодо передачі земельної ділянки. Про дані обставини зазначив позивач у позові та їх не заперечував відповідач, оскільки лише рішенням Бобринецької міської ради від 27 травня 2021 року №593 до Переліку адміністративних послуг, які надаються через відділ Центру надання адміністративних послуг Бобринецької міської ради, внесені зміни, якими запроваджено нові адміністративні послуги. Тобто, розширення переліку адміністративних послуг відбулось після звернення позивача із відповідною заявою, а відтак - відповідач зобов'язаний був розглянути заяву позивача у строк, визначений Земельним кодексом України, оскільки саме ним, як суб'єктом надання адміністративних послуг, своєчасно не було визначено перелік усіх питань, які віднесено до його компетенції.
Отже, у відповідача виник обов'язок розглянути заяву Кетрисанівської сільської ради у порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Натомість, відповідач заяву позивача на пленарному засіданні сесії ради не розглянув та рішення не прийняв та натомість повідомив позивача про те, що у разі звернення до відділу ЦНАП Бобринецької міської ради у порядку та у спосіб, передбачені Законом України «Про адміністративні послуги» та відповідною інформаційною карткою, Кетрисанівська сільська рада та/або Кетрисанівський сільський голова можуть ініціювати надання відповідної адміністративної послуги».
Така відповідь не може оцінюватись як належне правове рішення, оскільки питання, порушене позивачем, не вирішене у встановленому законом порядку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2021 року у справі №9901/345/20 дійшла висновку, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу / його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значущих та обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені; для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій.
Не розглянувши заяву позивача по суті, без прийняття відповідного рішення, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача та створення перешкоди у реалізації законного права.
За таких умовсуд вважає, що відповідачем допущена протиравна бездіяльність щодо неприйняття рішення за заявою Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 15.04.2021 року.
Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Вирішуючи у зв'язку з цим позовну вимогу про зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача та прийняти рішення про передачу земельної ділянки, суд зазначає наступне.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що розглядається, повноваження відповідача стосовно розпорядження земельними ділянками регламентовано положеннями Земельного кодексу України.
Умови, за яких орган відмовляє у передачі земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти рішення про передачу земельної ділянки. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Щодо ефективності обраного позивачем способу захисту суд зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання земельної ділянки у постійне користування.
Жодного рішення за заявою позивача не було прийнято, тобто відповідач, як розпорядник землі комунальної власності не здійснив перевірку заяви позивача, а відтак -суд не вбачає за можливим здійснювати за відповідача перевірку відповідності процедури передачі земельної ділянки у постійне користування на предмет відповідності усім вимогам законодавства.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 15 квітня 2021 року.
Водночас, зпорушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача розглянути цю заяву та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, відповідно до вимог земельного законодавства та з урахуванням висновків суду.
Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду у цій частині - не пізніше 15 днів з дня набрання ним законної сили.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо спірності/невідповідності рішення Бобринецької районної ради щодо передачі об'єкта нерухомого майна у власність Кетрисанівській сільській раді, оскільки речове право станом на день розгляду справи в суді зареєстровано згідно закону, а відтак - зазначені доводи є безпідставними.
Судові витрати у справі (належний до сплати та сплачений позивачем судовий збір в сумі 2240,00 грн.) належить розподілити відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, присудивши їх позивачеві пропорційно до задоволених позовних вимог з бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (вул. Шкільна, 47, с. Кетрисанівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27247; код в ЄДРПОУ 04365508) до Бобринецької міської ради (вул. Незалежності, 80, м. Бобринець, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27200; код в ЄДРПОУ 04055239) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Бобринецької міської ради щодо нерозгляду та неприйняття рішення за заявою Кетрисанівської сільської ради від 15 квітня 2021 року про передачу земельної ділянки площею 1, 2997 га (кадастровий номер 3520810100:50:068:0002) у постійне користування.
Зобов'язати Бобринецьку міську раду у 15-денний строк з дня набрання цим рішенням суду законної сили, розглянути заяву Кетрисанівської сільської ради від 15 квітня 2021 року про передачуу земельної ділянки площею 1,2997 га (кадастровий номер 3520810100:50:068:0002) у постійне користування та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Кетрисанівської сільської ради судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1702,50 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Бобринецької міської ради.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. Кравчук