27 жовтня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/871/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув в порядку письмового провадження заяву про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - відповідач) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просила визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 17.01.2020 №11-1028/14-20-СГ та зобов'язати його надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2 га, у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області (а.с.27-29).
25.08.2020 вищевказане рішення набрало законної сили.
02.09.2021 судом видано виконавчий лист у справі, а 30.09.2021 відкрито виконавче провадження №66982935 з його примусового виконання (а.с.47).
21.10.2021 до суду засобами поштового зв'язку надійшла заява позивача, в якій вона просить суд замінити сторону виконавчого провадження, а саме боржника - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на правонаступника - Онуфріївською селищною радою (а.с.46).
Ухвалою від 21.10.2021 заяву призначено до розгляду у судовому засіданні 26.10.2021 (а.с.56).
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно ч. 9 ст. 205 та ч. 2 ст. 379 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження (а.с.63).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Як було встановлено судом, позивач звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка знаходиться на території Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, в межах земельної ділянки кадастровий номер 3524683600:02:000:9061 (а.с.4-6).
Згідно з ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Ч.5 ст.15 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно до ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
З огляду на зміст наведених норм процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв'язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов'язанні.
Процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Сіл вказати, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, а під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому. обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 13.03.2019 у справі № 524/4478/17, від 20.02.2019 у справі № 826/16659/15.
Таким чином правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень з публічних правовідносин.
Так, особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права. Адміністративне (публічне) правонаступництво передбачає дві форми: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Таким чином, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися з суб'єктом владних повноважень.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16.
Також, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09.11.2020 у справі № 826/14670/16, згідно якого під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) на місце суб'єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.
Суд зазначає, що згідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з 23.06.2021 речові права на земельну ділянку за кадастровим №: 3524683600:02:000:9061 зареєстровано за Онуфріївською селищною радою (код ЄДРПОУ 04366347). При цьому, з 23.06.2021 припинено право власності на вказану земельну ділянку відповідача у справі.
З урахуванням вказаного, з 23.06.2021 спірна земельна ділянка перебуває в комунальній власності, тому Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не має права нею розпоряджатися, в тому числі і щодо розгляду питання про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки у власність.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, в тому числі розпорядження землями територіальних громад.
Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
За приписами пунктів "б", "в" статті 80 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землю є:
- територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;
- держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Отже, оскільки земельну ділянку, на яку претендує позивач, передано із земель державної власності до земель комунальної власності, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на даний час не є розпорядником такої і не може приймати жодних рішень стосовно розпорядження нею, а отже, й вчиняти дії на виконання рішення суду.
Відтак, керуючись ст.ст.256, 294, 379 КАС України, суд, -
1. Заяву про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні - задовольнити.
2. Замінити сторону у виконавчому провадженні за №66982935 з примусового виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 року у справі №340/871/20, а саме боржника - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636) на - Онуфріївську селищну раду (код ЄДРПОУ 04366347, вул. Центральна, 7, смт. Онуфріївка, Онуфріївський район, Кіровоградська область, 28100).
3. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена в строк і порядок, передбачені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько