18 жовтня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2650/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу
за позовом: Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури, вул. Паркова,13 смт. Голованівськ, Кіровоградська область,26500
до відповідача1: Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, вул. Соборна,48, смт. Голованівськ, Кіровоградська область,26500
відповідача 2: Благовіщенська міська рада Голованівського району Кіровоградської області, вул. Промислова,23/54, м.Благовіщенське, Кіровоградська область,26400
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Заступник керівника Голованівської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави звернувся до суду з адміністративним позовом до Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо тривалого не забезпечення проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський", площею 208,53 га, що знаходиться в адміністративних межах Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області протиправною;
- зобов'язати відповідача вчинити дії та забезпечити проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж ландшафтного заказника м місцевого значення "Гренівський", площею 208,53 га, що знаходиться в адміністративних межах Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на даний час вказаний об'єкт природно-заповідного фонду залишився без охорони та належного захисту з боку визначеної охоронним зобов'язанням особи. Зважаючи, що такий об'єкт знаходиться на землях комунальної власності Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області та перебуває у її віданні, саме відповідач має здійснювати охоронні заходи щодо вказаного об'єкта природно-заповідного фонду з метою його збереження.
Ухвалою суду від 04.06.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.
Ухвалою суду від 16.08.2021 року залучено до участі у справі в якості другого співвідповідача - Благовіщенську міську раду Голованівського району Кіровоградської області.
05.07.2021(вх.№18520/21) на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.42-45), в якому відповідач зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що, відповідно до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 31 грудня 2020 року "Про реорганізацію районних державних адміністрацій в Голованівському районі" Благовіщенську районну державну адміністрацію (ідентифікаційний код юридичної особи 04055179) припинено у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до Голованівської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код юридичної особи 04055044). Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 02 квітня 2021 року №277-р, було затверджено передавальні акти передачі-приймання майна з балансу Благовіщенської, Вільшанської, Гайворонської, Новоархангельської районних державних адміністрацій на баланс Голованівської районної державної адміністрації. Оскільки, фактично усі права та обов'язки Благовіщенської районної державної адміністрації перейшли до Голованівської районної державної адміністрації 02 квітня 2021 року, адміністративний позов позивача про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії надійшов на адресу Голованівської райдержадміністрації 01 червня 2021 року, тому зазначення в позові щодо тривалого незабезпечення проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський", площею 208,53 га, що знаходиться в адміністративних межах Благовіщенської міської ради Голованівської району Кіровоградської області є безпідставними.
28.07.2021 (вх.№ 21008/21) на адресу суду надійшла відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 КАС України.
Частиною другою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з частиною 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 КАС України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Рішенням Кіровоградської обласної ради від 19.08.2011 №183 "Про оголошення територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення" оголошено території: "Громадське", "Чайчина балка", "Косюрівський", "Малі Байраки", "Гренівський", "Кам'яногірський", "Кринички" вказані в додатку 1 такими, що належать до природно-заповідного фонду місцевого значення (а.с.12-14).
Так, ландшафтний заказник місцевого значення "Гренівський" розміщений між селами Данилова Балка, Лозувате, Луполове Благовіщенського району перебував у віданні та під охороною колишньої Благовіщенської РДА, відповідно до охоронного зобов'язання від 17.05.2013 року №МЗланд 76-564, укладеного Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області з Ульяновською РДА /постанова Верховної Ради України від 19.05.2016 року за №1377-VIII "Про перейменування окремих населених пунктів та районів", Ульяновський район перейменовано на Благовіщенський/.
Згідно вказаного вище охоронного зобов'язання, землекористувач - Ульяновська РДА - бере під охорону вищевказаний заповідний об'єкт та зобов'язується зберігати його та дотримуватись екологічних вимог при використані природних ресурсів, згідно з ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також провести відмежування заповідного об'єкту в натурі, оформленні його природоохоронною наочністю, нанесення на планово-картографічні матеріали.
На момент звернення до суду, зазначений об'єкт природно-заповідного фонду перебуває у віданні Голованівської РДА /постанова ВРУ від 17.07.2020 року "Про утворення та ліквідацію районів"/.
Так, згідно ст. 7-1 Закону України №1009-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій", порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків районних державних адміністрацій, що припиняються, визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням Бюджетного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321 "Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків районних державних адміністрацій, що припиняються" визначено, що перехід майна, майнових прав та обов'язків райдержадміністрацій, що припиняються, до рай держадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акту комісії з реорганізації.
Так, розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 02.04.2021 № 277-р затверджено передавальний акт передачі-приймання майна з балансу Благовіщенської районної державної адміністрації на баланс Голованівської районної державної адміністрації.
Таким чином, з 02.04.2021 року Голованівська РДА є правонаступником Благовіщенської РДА.
Отже, з 02.04.2021 Голованівська районна державна адміністрація є правонаступником Благовіщенської районної державної адміністрації, серед обов'язків якої є здійснення охоронних заходів вказаного об'єкту природно-заповідного фонду та забезпечення проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) його меж.
Спірні питання регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі по тексту ЗК України), Законом України "Про природно-заповідний фонд України" від 16.06.1992 № 2456-XII (далі по тексту Закон № 2456), Законом України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV (далі по тексту Закон № 858).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд враховує, що, відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ст. 43 Земельного кодексу України, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно зі ст. 45 Земельного кодексу України, землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.
Зокрема, приписами статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Статтею 53 Закону № 2456 визначено, що рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання.
Статтею 60 Закону № 2456, охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об'єктів природо-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.
Законом, що визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування є Закон України "Про землеустрій".
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону № 858, проект землеустрою сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.
Приписами частини 2 статті 25 Закону № 858, визначено види документації із землеустрою, зокрема і проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів.
Відповідно до ст. 47 Закону № 858, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об'єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.
Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.
Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду розробляються для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків на землях та земельних ділянках, що включаються до складу цих територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.
Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.
Статтею 19 Закону № 858, визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація і здійснення землеустрою; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
Згідно зі ст. 26 Закону № 858, замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Відповідно до Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 "Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686 (далі Інструкція), визначено механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.
Згідно з п. 2.1. Інструкції, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Підпунктом 2.3. розділу ІІ Інструкції, комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
Відповідно до п. 34 та п. 37 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і обєктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.
Правовий аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у даному спорі саме на відповідача1 покладається обов'язок забезпечення та організації проведення робіт з винесення меж заказника місцевого значення "Гренівський", площею 208,53 га і закріплення їх внатурі (на місцевості) та саме до його компетенції віднесено забезпечення організації здійснення землеустрою, зокрема встановлення меж земельних ділянок на місцевості.
З матеріалів справи судом встановлено, що Голованівською сільською радою межі земель заказника місцевого значення "Гренівський" не встановлено і не закріплено на місцевості, як і не прийнято відповідних рішень з даного приводу.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідач, будучи обізнаним про наявність обов'язку із забезпечення проведення робіт з винесення меж заказника місцевого значення "Гренівський", не вжив достатніх заходів для виконання наведених повноважень, для захисту інтересів держави та місцевої громади.
Згідно статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 9, 47, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави до Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Благовіщенська міська рада Голованівського району Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати бездіяльність Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області щодо тривалого незабезпечення проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський", площею 208,53 га, що знаходиться в адміністративних межах Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області - протиправною.
Зобов'язати Голованівську районну державну адміністрацію Кіровоградської області вчинити дії та забезпечити проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський", площею 208,53 га, що знаходиться в адміністративних межах Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко