28 жовтня 2021 року м. Київ № 320/11482/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Реформа» про стягнення штрафу за порушення законодавства про ціни та ціноутворення,
Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Реформа» штрафу в дохід державного бюджету в сумі 34 000, 00 грн. згідно з рішенням про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 30.04.2021 № 40, які зарахувати в дохід державного бюджету.
У зв'язку з невідповідністю поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою суду від 27.09.2021 позовну заяву залишено без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків. У вказаній ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату 2270, 00 грн. судового збору за місцем розгляду справи Київським окружним адміністративним судом.
23.10.2021 до суду від представника позивача надійшло клопотання про продовження строків на усунення недоліків позовної заяви. Зі змісту вказаного клопотання встановлено, що позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення в цій справі.
Обґрунтовуючи підстави щодо відстрочення сплати судового збору, заявник посилається на те, що позивач не є розпорядником бюджетних коштів, сплата судового збору здійснюється через звернення до Управління державної казначейської служби України за місцем знаходження. Відділом правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області направлялась службова записка від 30.09.2021 № 53/10-10-08/21 до управління бухгалтерського обліку, економіки та звітності щодо сплати судового збору за подання позовної заяви у цій справі. Проте станом на дату подання вказаного клопотання від управління бухгалтерського обліку, економіки та звітності доказів сплати судового збору не отримано, разом з тим надано виписку щодо наявності коштів у відповідності до фінансування та фінансового стану за КЕКВ 2800 контролюючого органу від 08.10.2021, відповідно до якої кошти для сплати судового збору в розмірі 2270, 00 грн. наразі відсутні.
На підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору позивачем надано виписку щодо наявності коштів у відповідності до фінансування та фінансового стану за КЕКВ 2800 контролюючого органу; витяг з розподілу показників зведених кошторисів та планів асигнувань на 2021 рік.
Зазначено також про запровадження Кабінетом Міністрів України відповідною постановою від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020, а також відповідними постановами продовжено до 31.12.2021 на всій території України карантин, спричинений вірусом COVID-19.
Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та надати суду відповідні докази.
Слід зазначити, що судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функцію. Компенсаційна функція полягає у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії. Превентивна функція полягає в попередженні необґрунтованих звернень до судів, у забезпеченні виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов'язків. Соціальна функція проявляється в тому, що судові витрати покликані забезпечити фактичну доступність до правосуддя.
Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Разом з тим, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, не обмежена в праві в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 26.12.2017 у справах № К/9901/132/17, № К/9901/284/17, від 22.01.2018 у справах № К/9901/4773/18, № К/9901/5115/18.
Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Крім того, суд вбачає за доцільне зазначити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку з цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (частина друга статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України).
Більш того, суд звертає увагу, що доводи заявника про майновий стан сторони та те, що в управлінні відсутні кошти на сплату судового збору, не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22.05.2015 № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Крім того, статтею 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного вбачається, що Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Крім того, в клопотання не обґрунтовано, які саме обставини внаслідок запровадженого Кабінетом Міністрів України карантину вплинули на відсутність в управлінні коштів на сплату судового збору.
Частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, з ініціативи суду.
З урахуванням викладеного, суд, з метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого підходу у вирішенні питання щодо можливості розгляду адміністративного позову судом, вважає за доцільне, згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжити позивачеві на десять днів строк для усунення недоліків поданої заяви шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату 2270, 00 грн. судового збору за місцем розгляду справи Київським окружним адміністративним судом.
Керуючись статтями 121, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Продовжити Головному управлінню Держпродспоживслужби в Київській області на десять днів строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити Головному управлінню Держпродспоживслужби в Київській області, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.