про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
27 жовтня 2021 року Київ № 320/11922/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу м. Білої Церкви про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою в електронному вигляді з вимогами до квартирно-експлуатаційного відділу м. Білої Церкви про визнання протиправними дій відповідача щодо ненадання інформації на його запит від 10.08.2021 та претензію 14.09.2021 про рік, місяць, період та підставу перебування ОСОБА_1 у відпустці, на лікарняному, у відрядженні за період з 01.03.2013 по 01.08.2021 та зобов'язання надати інформацію на вказані запит та претензію.
Ухвалою суду від 29.09.2021 позовна заява була залишена без руху із наданням заявникові достатнього строку для усунення її недоліків шляхом представлення суду: доказу направлення копії позову із додатками цінним листом з описом вкладення іншим учасникам справи відповідно до Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та доказу сплати судового збору у порядку і строки, визначені Законом України "Про судовий збір".
На виконання вимог ухвали, суду повторно була надіслана позовна заява, сформована в системі "Електронний суд" та частково долучені до неї копії документів, що подавались раніше, з огляду на що, суд констатує повне невиконання вимог судового рішення від 29.09.2021.
Дослідивши позовну заяву та приєднані до неї документи, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі, на підставі такого:
відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАСУ, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно із п.7 ч.1 ст.19 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Частиною 1 ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Розпоряднками публічної інформації, за приписами ст. 13 Закону України №2939-VI, є: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них; юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в статті 13, у порядку, передбаченому Законом №2939-VI, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: інформацією про стан довкілля; інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, юридичних осіб публічного права з числа розпорядників інформації, визначених у пункті 5 частини першої цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині надання відповідної інформації за запитами.
За даними відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб квартирно-експлуатаційний відділ м. Білої Церкви є державною організацією, тому згідно із п.5 ч.1 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", КЕВ є розпорядником публічної інформації лише в частині структури, принципів формування та розміру оплати праці, винагороди, додаткового блага її керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
Решта інформації, розпорядником якої потенційно може бути відповідач, не відноситься до категорії публічної.
Як вбачається із змісту позовної заяви, ОСОБА_1 заявив вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо ненадання йому доступу до інформації про його перебування у відпустці, на лікарняному та у відрядженні, яка не відповідає за визначенням поняттю "публічна інформація", тому відповідач уданому випадку не є суб'єктом Закону України № 2939-VI і, на даний спір, юрисдикція адміністративного суду не поширюється.
Водночас, відповідно до ч.1-2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Кожний має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, передбаченими ст. 3 Цивільного кодексу України, - ст. 15 ЦК України. Право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом, - ст. 20 ЦК України.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках, - ст. 16 ЦК України.
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що заявникові необхідно звернутися за захистом права, яке він вважає порушеним, до загального місцевого суду в порядку, визначеному Цивільним кодексом України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 19, 22, 243, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (РНКПО НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до квартирно-експлуатаційного відділу (ЄДРПОУ 08167863, м. Біла Церква, вул. Ярмакова, 1, 09100) про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.
.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.