ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" жовтня 2021 р. справа № 300/2563/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап'юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
01.06.2021 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області (далі - відповідач) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.01.2020 до 30.04.2021 в розмірі 143 850 гривень.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків, які позивач усунув, у строк встановлений судом.
14.06.2021 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач протиправно, в порушення норм Кодексу законів про працю України, внаслідок проведення з ним несвоєчасного, повного розрахунку при звільненні (грошової допомоги при наданні щорічної відпустки) з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.01.2020 до 30.04.2021 в розмірі 143 850 гривень.
Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити з тих мотивів, що вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.01.2020 до 30.04.2021 відповідно до положень статтей 116, 117 Кодексу законів про працю України не можу бути задоволена, враховуючи постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду за № 300/1475/20, якою позивача поновлено на роботі та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до статті 235 вказаного Кодексу.
Позивач подав відповідь на відзив, а відповідач заперечення.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.
Наказом Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області «Про звільнення ОСОБА_1 » від 29.01.2020 № 20-к ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача сектору з питань цивільного захисту районної державної адміністрації з 31.01.2020, у зв'язку з скороченням чисельності працівників на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
30.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тлумацької районної державної адміністрації про скасування наказу за №20-к від 29.01.2020; поновлення на посаді завідувача сектору з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Тлумацької районної державної адміністрації; стягнення 9 590 гривень невиплаченої грошової допомоги при виході у відпустку з 20.01.2020; стягнення 47 950 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 30.01.2020 по 30.06.2020; стягнення 40 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 за № 300/1475/20 вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з Тлумацької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 грошову допомогу при наданні щорічної відпустки в розмірі 9 590 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі №300/1475/20, провадження № А/857/2037/21, рішення в якій набрало законної сили, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 300/1475/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийнято в цій частині постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області №20-к від 29.01.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Тлумацької районної державної адміністрації. Стягнуто із Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 лютого 2020 року по 17 березня 2021 року у розмірі 128 324, 27 гривень. В задоволенні позовної вимоги про стягнення з Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області 40 000 гривень на відшкодування моральної шкоди відмовлено. В решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 300/1475/20 - залишено без змін.
На виконання вказаних рішень судів першої та апеляційної інстанції позивачу 30.04.2021 виплачено грошову допомогу при наданні щорічної відпустки в розмірі 9 590 гривень, наказом в. о. керівника апарату Тлумацької райдержадміністрації від 05.04.2021 за № 29-к «Про поновлення ОСОБА_1 » позивача поновлено на посаді завідувача сектору з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Тлумацької районної державної адміністрації з 05.04.2021, а також виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 лютого 2020 року по 17 березня 2021 року у розмірі 128 324, 27 гривень.
Предметом позову в даній адміністративній справі є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача за період з 30.01.2020 до 30.04.2021 в розмірі 143 850 гривень. Підставою для стягнення середнього заробітку позивач визначає не проведення відповідачем своєчасного, повного розрахунку при його звільненні 31.01.2020, а саме невиплату йому грошової допомоги при наданні щорічної відпустки та здійснення такого повного розрахунку 30.04.2021.
Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (частина 1 статті 3 Кодексу законів про працю України).
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 Кодексу законів про працю України).
Частиною 1 статті 47 Кодексу законів про працю України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Згідно статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Частинами 1, 2 статті 117 Кодексу законів про працю України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином, стаття 116 Кодексу законів про працю України покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов'язку настає передбачена статтею 117 Кодексу законів про працю України відповідальність.
Суд встановив, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 за № 300/1475/20 стягнуто з Тлумацької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 грошову допомогу при наданні щорічної відпустки в розмірі 9 590 гривень. Вказану суму коштів позивачу виплачено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі №300/1475/20, провадження № А/857/2037/21 поновлено позивача на посаді завідувача сектору з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Тлумацької районної державної адміністрації та стягнуто із відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 лютого 2020 року по 17 березня 2021 року у розмірі 128 324, 27 гривень. Наказом в. о. керівника апарату Тлумацької райдержадміністрації від 05.04.2021 за № 29-к «Про поновлення ОСОБА_1 » позивача поновлено на посаді завідувача сектору з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Тлумацької районної державної адміністрації з 05.04.2021, а також виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 лютого 2020 року по 17 березня 2021 року у розмірі 128 324, 27 гривень.
Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зазначає, що відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України за № 205/06/187-07 від 07.08.2007 «Щодо порядку поновлення працівника на роботі та звільнення працівника за власним бажанням» поновлення на попередній роботі відбувається не з дати винесення судом рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника, яка, відповідно до цього рішення, визнається недійсною.
Таким чином, враховуючи, що поновлення на попередній роботі відбувається з дати звільнення працівника, а вказаними судовими рішеннями відновлено право позивача на працю та грошову допомогу при наданні щорічної відпустки, тобто відсутній сам факт звільнення позивача, що є наслідком відсутності підстав для застосування в даних відносинах норм статтей 117, 116 Кодексу законів про працю України.
При цьому, суд звертає увагу на те, що позивача поновлено на посаді з 05.04.2021, а не з дати його звільнення з роботи, що є наслідком для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з врахуванням виплачених сум, та належного способу захисту порушених прав позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлений позивачем позов не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати, які відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають розподілу, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області (індекс 78001, вулиця І. Макуха, будинок 12, місто Тлумач, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 23803078) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остап'юк С.В.