27 жовтня 2021 року Справа № 280/6369/20
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В., перевіривши матеріали заяви представника ОСОБА_1 про визнання бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №280/6369/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Лишенка Сергія Сергійовича (пр. Соборний, 155/79, м. Запоріжжя, 69035), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі №280/6369/20, яке набрало законної сили 22.04.2021, були задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 : визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком матері особи з інвалідністю з дитинства; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути повторно заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком матері особи з інвалідністю з дитинства з моменту звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 13.08.2020, з урахуванням висновків суду.
Крім того, стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 840,80 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. У задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 400,00 грн. відмовлено.
26.10.2021 від представника ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій заявник просить: визнати протиправною бездіяльність вчинену суб'єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2021 по справі №280/6369/20, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути повторно заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком матері особи з інвалідністю з дитинства з моменту звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 13.08.2020, з урахуванням висновків суду щодо відсутності підстав у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовляти ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком матері особи з інвалідністю з дитинства з підстав відсутності висновку про час настання інвалідності ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_2 визнано інвалідом з дитинства до досягнення 18-річного віку, а саме у віці 8 років.
За приписами ч.ч. 1-5 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до вимог статті 2 вказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
При цьому, подана у цій справі в порядку статті 383 КАС України заява до встановленого частиною 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" вичерпного переліку заяв за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.
З огляду на системний аналіз викладених положень, на позивача покладено обов'язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України "Про судовий збір".
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 по справі №807/220/18 та у постанові від 25.06.2020 по справі № 0240/2226/18-а.
Суд зазначає, що п.п. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачена сплата судового збору за подання заяв, пов'язаних із виконанням судових рішень, у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подання заяви в порядку виконання судового рішення.
Станом на 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270,00 грн., що визначено Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
Суд зазначає, що за подання до суду заяви у порядку ст. 383 КАС України сума судового збору складає 681 грн. (0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Із урахуванням того, що подана у порядку ст. 383 КАС України заява не відповідає вимогам, визначеним ч. 2 ст. 383 КАС України, оскільки судовий збір за подання заяви не сплачений, така заява підлягає поверненню заявнику, що не позбавляє останнього права повторно звернутися до суду із цією заявою із дотриманням приписів ст. 383 КАС України.
Суд зазначає, що ст. 383 КАС України не передбачає можливості залишення заяви без руху, а визначає єдиний можливий варіант дій суду - повернення заяви (ч. 5 ст. 383 КАС України).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 243, 248, 383 КАС України, суддя -
Заяву представника представника Гула Наталії Михайлівни про визнання бездіяльності, вчиненої суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №280/6369/20 - повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 292-297 КАС України, з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Суддя Р.В. Кисіль