26 жовтня 2021 року м. Ужгород№ 260/2853/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Рошко Л.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 - не з'явився;
відповідач - Костринська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області - представник - не з'явився;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Солянська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області - представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Солянська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення,-
08 липня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за посередництвом адвоката Шпуганича Василя Петровича (88015, Закарпатської області м. Ужгород, вул. Дмитра Донського 2В оф. 2, РНКОПП НОМЕР_2 ) до Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (89022, Закарпатська область, село Кострино, буд. 47, код ЄДРПОУ 04350926), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Солянська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області (89021, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сіль вул. Без назви буд. 69, код ЄДРПОУ 04350984) яким просить суд: "1. Визнати причину пропуску строку звернення до суду поважними та відновити їх; 2. Визнати нечинним та скасувати рішення четвертої сесії VII скликання Солянської сільської ради від 10 липня 2016 року за № 47 про внесення змін до рішення № 13 Солянської сільської ради від 31 січня 2015 року "Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки"; 3. Вирішити питання про судові витрати по справі відповідно до вимог ст. 139 КАС України; 4. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.".
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження у відповідності до статті 264 КАС України.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року було продовжено строк проведення підготовчого провадження у даній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Розгляд даної справи неодноразово відкладався (оголошувалась перерва) у зв'язку з існуванням на те об'єктивних законодавчо встановлених підстав.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач звернулася до суду із позов щодо скасування рішення четвертої сесії VII скликання Солянської сільської ради від 10 липня 2016 року за № 47 про внесення змін до рішення № 13 Солянської сільської ради від 31 січня 2015 року "Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки", яким встановлено ставки податку, визначено дію рішення з 01 січня 2016 року. З вищезазначеним рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким що підлягає скасуванню, оскільки останнє прямо порушує її права та інтереси у зв'язку з тим, що вона володіє нерухомим майном на території сільської ради. Окремо зазначила, що відповідне рішення не було опубліковане в строк до 15 липня 2016 року, та порушує вимоги статей 10 та 12 Податкового кодексу України щодо офіційного оприлюднення рішень місцевих рад про встановленню місцевих податків. Враховуючи вищезазначене позивач просила суд визнати нечинним таке рішення та скасувати його.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Відповідно до статі 162 частини 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Учасники справи в судове засідання не забезпечили явку своїх представників, хоча судом вживалися заходи їх щодо виклику, що передбачені Главою 7 Розділу I КАС України.
21 жовтня 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд даної справи без участі позивача та його представника за наявними матеріалами (а.с. 75).
07 вересня 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд даної справи без участі відповідача за наявними матеріалами. Просив суд прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.а.с. 61, 62).
У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Солянська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області отримала повістку про виклик до суду в дане судове засідання - 22 вересня 2021 року (а.с. 76).
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також строки розгляду вказаної справи, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи у відсутності учасників справи, які не з'явилися в судове засідання. Відповідна ухвала зафіксована у протоколі судового засідання.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Солянської сільської ради від 31 січня 2015 року за № 13 "Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" встановлено ставку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (а.с.а.с. 9, 10).
Рішення четвертої сесії VII скликання Солянської сільської ради від 10 липня 2016 року за № 47 про внесення змін до рішення № 13 Солянської сільської ради від 31 січня 2015 року "Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки"(а.с. 11).
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулася до адміністративного суду із даним позовом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналогічна правова норма щодо органів місцевого самоврядування закріплена у статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до статті 26 частини 1 пункту 24 вказаного Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, щодо встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.
Статтею 59 частиною 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Частиною 12 цієї статті передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", регуляторний акт це: - прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; - прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Статтями 8 та 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначено, що стосовно кожного регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу та проводиться оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій.
Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій. Якщо проект регуляторного акта одночасно містить норми, що регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами чи іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, та норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також індивідуально-конкретні приписи, то аналіз регуляторного впливу готується лише щодо норм, які регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
Відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.
Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 вказаного Закону.
У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.
Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 вказаного Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
Статтею 36 частиною 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.
Відповідно до статті 8 пункту 8.3 Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Так, статтею 4 пунктом 4.1 підпунктом 4.1.9 та пунктом 4.5 Податкового кодексу України встановлено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; при встановленні або розширенні існуючих податкових пільг такі пільги застосовуються з наступного бюджетного року.
Статтею 12 пунктом 12.3 підпунктом 12.3.4, пунктом 12.4 підпунктом 2.4.3 та пунктом 12.5 Податкового кодексу України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом; до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду; офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
Статтею 59 частиною 1 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до частинами 4-5 цієї статті, рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Згідно вимог статті 59 частини 11 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Статтею 15 частиною 1 пунктом 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачає, що розпорядники публічної інформації зобов'язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, а частина 2 зазначеної правової норми передбачає, що ці акти підлягають обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження документу. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
Таким чином, Закон України "Про доступ до публічної інформації" чітко встановлює строки оприлюднення нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії, до яких відносяться і рішення місцевих рад, та передбачає, що такі рішення підлягають оприлюдненню, в тому числі на сайті, невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з моменту їх затвердження.
При цьому, згідно із статтею 21-1 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", доведення до відома населення законів України та інших нормативно-правових актів здійснюється шляхом їх офіційного опублікування відповідно до закону державними друкованими засобами масової інформації та офіційними друкованими виданнями (офіційними виданнями), висвітлення аудіовізуальними засобами масової інформації, оприлюднення на офіційних веб-сайтах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також в інший спосіб, визначений законом.
Також, як передбачено статтею 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях.
Таким чином, обов'язковою умовою чинності нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування є його офіційне оприлюднення в друкованому засобі масової інформації відповідної ради, а вразі відсутності такого в місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених відповідним органом місцевого самоврядування.
Рішенням четвертої сесії VII скликання Солянської сільської ради від 10 липня 2016 року за № 47 про внесення змін до рішення № 13 Солянської сільської ради від 31 січня 2015 року "Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" встановлено ставки податку , визначено дію рішення з 01 січня 2017 року (а.с. 11).
Проте, як свідчать матеріали справи, зазначене рішення сільської ради не було оприлюднено в офіційних друкованих засобах інформації.
Наявність правової норми яка б свідчила про необов'язковість такого оприлюднення у 2016 році не встановлено.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що стаття 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", містить загальні способи доведення розпорядниками інформації публічної інформації до відома. Але, не всі зазначені способи у статті 5 Закону є формою оприлюднення регуляторного нормативно-правового акту.
Однак, щодо регуляторних нормативно-правових актах є пряма вимога статті 12 частини 5 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" стосовно їх оприлюднення саме у друкованому засобі масової інформації.
Таким чином, оскільки оскаржуване рішення Солянської сільської ради є регуляторним нормативно-правовим актом, але всупереч вимогам статті 57 Конституції України, статті 59 частини 5 Закону України "Про місцеве самоврядування", статті 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", статті 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" не було оприлюднено у офіційних друкованих засобах масової інформації, то відповідно, воно не набуло чинності.
Враховуючи наведене вище, суд констатує, що відповідачем при прийнятті оскарженого рішення порушено вимоги Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" щодо оприлюднення змісту оскаржуваного рішення.
Згідно із статтею 159 частиною 4 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, встановлено, що оскаржене Рішення прийняте не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також те, що відзиву відповідачем подано не було, суд розцінює це як визнання позову відповідачем та вважає що позовна заяву підлягає задоволенню.
Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (зокрема, від 09.12.1994, справа "Руїс Торіха проти Іспанії", заява № 18390/91; від 21.01.1999, справа "Гарсія Руїз проти Іспанії") - суд нагадав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, які належить задовольнити.
Керуючись статтями 139, 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (89022, Закарпатська область, село Кострино, буд. 47, код ЄДРПОУ 04350926), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Солянська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області (89021, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сіль вул. Без назви буд. 69, код ЄДРПОУ 04350984) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення четвертої сесії VII скликання Солянської сільської ради від 10 липня 2016 року за № 47 про внесення змін до рішення № 13 Солянської сільської ради від 31 січня 2015 року "Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки".
Стягнути з Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (89022, Закарпатська область, село Кострино, буд. 47, код ЄДРПОУ 04350926) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім гривень) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 26 жовтня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 28 жовтня 2021 року.
СуддяС.Є. Гаврилко