19 жовтня 2021 року м. Ужгород№ 260/3348/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дору Ю.Ю.,
за участю секретаря судових засідань Завидняк А.В.
та осіб, що беруть участь у справі:
позивача - ОСОБА_1 ;
представника позивача - Гаєва Г.С.;
представника відповідача - Купа-Газуда М.В.;
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Закарпатській області), в якій просить: скасувати податкове повідомлення-рішення №0000150505 від 17.09.2020 винесене Головним управлінням ДПС у Закарпатській області про сплату 17000 грн. штрафних санкцій за порушення ч.20 ст.15 Закону України "про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, конячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" №481/95ВР від 19.12.1995 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що винесене Головним управлінням Державної податкової служби України в Закарпатській області податкове повідомлення-рішення №0000150505 від 17.09.2020 і про сплату 17 000 грн. штрафних санкцій за порушення ч.20 ст.15 Закону України "про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, конячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" №481/95ВР від 19.12.1995 року є безпідставним та необґрунтованим. Позивач заперечує факт продажу алкогольного напою, вказує, що надана інспектору Головного управлінням Державної податкової служби України в Закарпатській області пляшка пива не була призначена для продажу. Вказує, що розпорядження чи інші документи інспектором Головного управлінням Державної податкової служби України в Закарпатській області пред'явлені не були. Зазначає, що позивач намагався вивчити копію наданого акта, проте не зміг його прочитати через нерозбірливий, нечіткий почерк та незрозумілі формулювання. Вказує, що йому не було вручено копію рішення, на підставі якого проводилася перевірка, не було озвучено жодної з інших підстав, визначених у н. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, та не було пред'явлено документів, визначених п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року судом відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
09 листопада 2020 року відповідачем подано до суду відзив, відповідно до якого, вказує, що ГУ ДПС у Закарпатській області не погоджується із вимогами позовної заяви, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що з актом перевірки позивач ознайомився, отримав один примірник акта, про що власноруч підписався та в пп.4.1 п.4 такого зазначив, що зауважень (заперечень) до акту перевірки на перевіряючих він немає. Проведеною перевіркою встановлено факт зберігання алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та без наявності довідки про внесення місця зберігання алкогольних напоїв, а саме в приміщенні комплексу «То Lem Ande» зберігалось 4 банки пива «Kusovice» по 0,5 літра кожна, 4,2% об.спирту. Зазначені алкогольні напої зберігалися за стійкою, що підтверджуються фотографіями, які були вчинені під час проведення перевірки. Ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та довідку про внесення місць зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру місць зберігання, за адресою комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою АДРЕСА_1 , до перевірки не представлено. За результатами фактичної перевірки встановлено порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме зберігання напоїв у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду.
Надалі позивач скористався правом апеляційного оскарження ухвали.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 260/3348/20 про залишення позовної заяви без розгляду скасовано та направлено справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року справу прийнято для продовження розгляду.
Протокольною ухвалою суду, від 07 вересня 2021 року замінено відповідача - Головне управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 43143065) на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ ВП 44106694).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, ГУ ДПС у Закарпатській області №1975/05-05, №1976/05-05 від 26.08.2020р. та на підставі пп.20.1.10 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI (далі - Податковий кодекс) працівниками ГУ ДПС у Закарпатській області 27.08.2020 року проведено фактичну перевірку господарської одиниці - комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». що розташований за адресою АДРЕСА_1 . ФОП ОСОБА_1 власноруч підписався в направленні 27.08.2020р. та отримав копію наказу, чим підтвердив допуск до проведення фактичної перевірки, відтак, твердження Позивача про те, що йому не вручено копію наказу про проведення перевірки та не пред'явлено документів, визначених п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України суд вважає необгрунтованими.
За результатами фактичної перевірки комплексу «То Lem Ande», Відповідачем складено акт перевірки від 27.08.2020 року №0597/16/10/РРО/ НОМЕР_1 . З актом перевірки позивач ознайомився, про що власноруч підписався та в пп.4.1 п.4 такого зазначив, що зауважень (заперечень) до акту перевірки та перевіряючих він немає.
Проведеною перевіркою встановлено факт зберігання алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та без наявності довідки про внесення місця зберігання алкогольних напоїв, а саме в приміщенні комплексу «То Lem Ande» зберігалось 4 банки пива «Kusovice» по 0,5 літра кожна, 4,2% об.спирту. Зазначені алкогольні напої зберігалися за стійкою.
Ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та довідку про внесення місць зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру місць зберігання, за адресою комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою АДРЕСА_1 , до перевірки не представлено. За результатами фактичної перевірки встановлено порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме зберігання напоїв у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання.
За результатами фактичної перевірки встановлено порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме зберігання напоїв у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання та винесено податкове повідомлення-рішення №0000150505 від 17.09.2020 про сплату 17000 грн. штрафних санкцій за порушення ч.20 ст.15 Закону України "про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, кон'ячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" №481/95ВР від 19.12.1995 року.
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням - рішенням та рішенням про результат розгляду скарги, позивач оскаржив такі в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Статтею 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що місце зберігання - це місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
У відповідності до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, зберігання спирту, алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 N 251.
Пунктом 1.1 цього Порядку визначено, що Єдиний державний реєстр місць зберігання - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв га тютюнових виробів , який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників. Відповідно до пункту 2.1 Порядку до Єдиного реєстру вносяться, зокрема, місця зберігання алкогольних напоїв.
Наведені у статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначення місця торгівлі як місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів, та місця зберігання як місця, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання, не дають підстави для висновку про взаємовиключність цих місць.
Тобто за певних обставин місце зберігання та місце реалізації можуть знаходитись за однією адресою і тоді суб'єкт господарювання відповідно до частини тридцять восьмої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" звільняється від обов'язку вносити до Єдиного реєстру таке місце зберігання алкогольних напоїв.
У судовому засіданні 19 жовтня 2021 року судом було допитано в якості свідків ОСОБА_2 (брата позивача), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - інспектори Головного управлінням Державної податкової служби України в Закарпатській області, що здійснювали перевірку.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що вони будучи у комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замовили у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пиво за ціною 20 грн. пляшка.
ОСОБА_2 вказав, що мав своє власне пиво, яке в нього попросив його брат - позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 для того щоб дати клієнтам - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Наміру продавати вказав що ні він ні його брат фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не мали.
Суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності факту продажу пива та ненадання перевіряючими наказу та направлення на проведення перевірки, оскільки такі були спростовані в ході судового розгляду, зокрема актом, який підписано Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та показами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
З аналізу матеріалів справи, пояснень сторін та допитаних свідків, суд встановив, що у діях позивача наявні ознаки складу правопорушення для притягнення до відповідальності у вигляді штрафу за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання згідно з частиною другою статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є цілком обґрунтованими.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верхового Суду від 04.08.2020 № 814/225/15 .
З урахуванням вищезазначеного, позивачем не доведено протиправності та необґрунтованості податкового повідомлення-рішення №0000150505 від 17.09.2020 року про сплату 17000 грн. штрафних санкцій за порушення ч.20 ст.15 Закону України "про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, конячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" №481/95ВР від 19.12.1995 року.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного суд вважає, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Закарпатській №0000150505 від 17.09.2020 року є таким, що прийняте в межах та спосіб встановлений чинним законодавством, а тому правових підстав для задоволення позову немає.
Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 444106694) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000150505 від 17.09.2020 року, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 19 жовтня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 27 жовтня 2021 року.
СуддяЮ.Ю.Дору