26 жовтня 2021 року м. Ужгород№ 260/4231/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі адвоката Каверіна Сергія Миколайовича (79070, м. Львів, вул. Довженка,1/190) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Недецеї, 45, код ЄДРПОУ 14321676) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
17 вересня 2021 року ОСОБА_1 в особі адвоката Каверіна Сергія Миколайовича звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 22.04.2021 по 29.08.2021; 2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки виплати при звільненні одноразової грошової допомоги, компенсації за невикористану додаткову відпустку, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, компенсації за нестримане речове майно з 22.04.2021 до дня фактичного розрахунку 29.08.2021 року.
22 вересня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
1. Позиції сторін.
Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.03.2021 № 141 -ОС старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас у зв'язку із закінченням строку контракту та наказом керівника від 21.04.2021 № 200-ОС ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, при виключенні із списків особового складу 21.04.2021 із затримкою розрахунку проведено виплату безспірних сум: -14.05.2021 виплачено 157 421,76 грн. у спосіб зарахування на рахунок установи банку, що підтверджується випискою по картці/рахунку AT КБ «ПРИВАТБАНК», інформацією із архівної відомості особистої картки грошового забезпечення за 2021 рік та листуванням із прикордонним загоном за адвокатськими запитами (виплата включає: одноразова грошова допомога - 116 136,00 грн.; компенсація за невикористану додаткову відпустку 42 153,06 грн.; компенсація за невикористані дні щорічної відпустки - 3871,19 грн.; інші виплати згідно картки грошового забезпечення); - 28.07.2021 виплачено частину заборгованості із компенсації за неотримане речове майно у сумі 30944,96 грн., що підтверджується скрином про зарахування коштів на рахунок та листуванням із військовою частиною за адвокатськими запитами; - 28.07.2021 виплачено заборгованість у сумі 4175,77 грн., що підтверджується скрином про зарахування коштів на рахунок (інформацію про характер та цільове призначення коштів військовою частиною не надано); - 30.08.2021 виплачено частину заборгованості із компенсації за неотримане речове майно у сумі 39217,82 грн., що підтверджується скрином про зарахування коштів на рахунок та листуванням із військовою частиною за адвокатськими запитами. Однак, відповідачем, у порушення строків передбачених статтею 116 КЗпП України проведено остаточний розрахунок у зв'язку із звільненням, лише 30.08.2021. Виходячи із вищезазначеного, за період із 22.04.2021 по 29.08.2021 ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) зобов'язаний нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь період затримки обрахований відповідно до Порядку від 08.02.1995 № 100.
18 жовтня 2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого такий заперечує проти задоволення позову. Так, представник відповідача зазначив, що 21.04.2021 року позивач повідомив у рапорті, що з довідкою розрахунком та порядком виплати належних сум по мірі надходження бюджетних асигнувань ознайомлений, заперечень не має. Відповідно на момент написання рапорту спору не існувало і позивач з рапортом (заявою) про не виключення зі списків особового складу частини без повного розрахунку не звертався. ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) є установою, що фінансується з державного бюджету і як розпорядник бюджетних коштів, відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України може брати бюджетні зобов'язання та провадити видатки лише в межах бюджетних асигнувань. Таким чином, вини відповідача щодо несвоєчасної виплати належних при звільненні сум немає.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 19 березня 2021 року наказом начальника 27 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 141-ОС звільнено з військової служби за статтею 26 частиною 5 пункту 2 підпункту «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас ОСОБА_1 , (а.с. 12).
21 квітня 2021 року ОСОБА_1 наказом начальника 27 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 200-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення: ОСОБА_1 . Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 21 квітня 2021 року, (а.с. 13).
14 травня 2021 року ОСОБА_1 виплачено 157 421,76 грн. у спосіб зарахування на рахунок установи банку, що підтверджується випискою по картці/рахунку AT КБ «ПРИВАТБАНК» (виплата включає: одноразова грошова допомога - 116 136,00 грн.; компенсація за невикористану додаткову відпустку 42 153,06 грн.; компенсація за невикористані дні щорічної відпустки - 3871,19 грн.; інші виплати згідно архівних відомостей з січня 2021 року по червень 2021 року, (а.с. 17).
Відповідно до довідки - розрахунку № 23 на виплату компенсації замість належного до видачі речового майна ОСОБА_1 , сума компенсації складає 71 231,25 грн., (а.с. 26).
28 липня 2021 року ОСОБА_1 виплачено частину заборгованості із компенсації за неотримане речове майно у сумі 30 944,96 грн. та індексацію грошового забезпечення в сумі 4 175,77 грн., (а.с. 22).
30 серпня 2021 року виплачено ОСОБА_1 іншу частину заборгованості із компенсації за неотримане речове майно у сумі 39 217,82 грн., (а.с. 21).
Вважаючи дії відповідача щодо невиплати грошової компенсації при звільненні з військової служби протиправними, звернувся з даним адміністративним позовом до суду для стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період із з 22.04.2021 по 29.08.2021.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовців зі служби не врегульовані положеннями спеціального законодавства.
У той же час такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
Закріплені у статтях 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними відповідно до законодавства всіх виплат у день звільнення та водночас стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов'язання в частині проведення повного розрахунку з працівником.
Враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці військовослужбовців, не встановлено дату проведення остаточного розрахунку зі звільненими працівниками та відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, з метою забезпечення рівності прав та принципу недискримінації у трудових відносинах, колегія суддів приходить до висновку про можливість застосування норм статей 116 та 117 КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які складаються під час звільнення з військової служби.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Суд зазначає, що період затримки розрахунку при звільненні - це весь час затримки належних звільненому працівникові сум та виплат по день фактичного розрахунку.
У ході судового розгляду встановлено, що спірні правовідносини між сторонами склались з приводу відповідальності роботодавця за невчасний розрахунок при звільненні з військової служби в частині виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.
Так, військова частина провела фактичний розрахунок із позивачем щодо виплати зазначеної грошової допомоги поза межами строку, встановленого статтею 116 КЗпП України.
У даному випадку позивач у зв'язку з порушенням відповідачем його права на вчасний розрахунок при звільненні та виплаті всіх належних при цьому сум просив відповідача нарахувати та виплатити на його користь середнє грошове забезпечення за час затримки виплати при звільненні одноразової грошової допомоги, компенсації за невикористану додаткову відпустку, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, компенсації за нестримане речове майно з 22.04.2021 до дня фактичного розрахунку, яким є 30.08.2021.
Враховуючи, що не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, позивач має право на отримання такого відшкодування за затримку виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 21.04.2021 по справі № 120/3857/19-а.
Так, Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Згідно з абзацом 3 пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Абзацом 1 пункту 8 Порядку № 100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
21 квітня 2021 року ОСОБА_1 наказом начальника 27 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 200-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення: ОСОБА_1 . Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 21 квітня 2021 року, (а.с. 13).
14 травня 2021 року ОСОБА_1 виплачено 157 421,76 грн. у спосіб зарахування на рахунок установи банку, що підтверджується випискою по картці/рахунку AT КБ «ПРИВАТБАНК» (виплата включає: одноразова грошова допомога - 116 136,00 грн.; компенсація за невикористану додаткову відпустку 42 153,06 грн.; компенсація за невикористані дні щорічної відпустки - 3871,19 грн.; інші виплати згідно архівних відомостей з січня 2021 року по червень 2021 року, (а.с. 17).
Відповідно до довідки - розрахунку № 23 на виплату компенсації замість належного до видачі речового майна ОСОБА_1 , сума компенсації складає 71 231,25 грн., (а.с. 26).
28 липня 2021 року ОСОБА_1 виплачено частину заборгованості із компенсації за неотримане речове майно у сумі 30 944,96 грн. та індексацію грошового забезпечення в сумі 4 175,77 грн., (а.с. 22).
30 серпня 2021 року виплачено ОСОБА_1 іншу частину заборгованості із компенсації за неотримане речове майно у сумі 39 217,82 грн., (а.с. 21).
Таким чином, остаточний розрахунок із позивачем проведено 30 серпня 2021 року, тобто із затримкою у 86 робочих днів.
Відповідно до архівних відомостей з січня 2021 року по червень 2021 року, сума нарахованої заробітної плати позивача за лютий 2021 року та березень 2021 року (останні два календарних місяці, що передували звільненню) складає 41 093,04 грн., а отже середньоденний заробіток позивача за останні два місяці перед звільненням складав 978,41 грн.
Таким чином, середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні із розрахунку 978,41 грн/день за 86 днів становить 84 143,26 грн.
За таких обставин необхідним є застосування критеріїв зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні.
Враховуючи зазначені вище обставини, зокрема, розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, а саме 227 584,54 грн., період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, обставини, з якими була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум, ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивачу виплат у сумі 84 143,26 грн..
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 134, 139, 229, 242-246, 255 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 , в особі адвоката Каверіна Сергія Миколайовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 22 квітня 2021 по 29 серпня 2021 року.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321676) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середнє грошове забезпечення за час затримки виплати при звільненні одноразової грошової допомоги, компенсації за невикористану додаткову відпустку, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, компенсації за нестримане речове майно з 22 квітня 2021 по 29 серпня 2021 року у сумі 84 143,26 грн. ( вісімдесят чотири тисячі сто сорок три гривні 26 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26 жовтня 2021 року.
СуддяТ.В.Скраль