20 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 127/28775/18
провадження № 13-199зво21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15
розглянула заяву засудженого ОСОБА_16 про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 1 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вироку Верховного Суду АР Крим від 05 червня 1998 року і
встановила:
Вироком Верховного Суду АР Крим від 05 червня 1998 року, залишеним без зміни ухвалою Верховного Суду України від 05 листопада 1998 року, ОСОБА_16 було засуджено за ст. 69, пунктами «а», «г», «е», «і» ст. 93, ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 222 Кримінального кодексу України 1960 року із застосуванням ст. 42 цього Кодексу до смертної кари з конфіскацією майна. Ухвалою Верховного Суду АР Крим від 14 червня 2000 року покарання у виді смертної кари ОСОБА_16 замінено на довічне позбавлення волі.
Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-(ІІ)/2021, засуджений ОСОБА_16 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд вироку Верховного Суду АР Крим за виключними обставинами. На думку заявника, визнання неконституційними окремих положень статей 81, 82 Кримінального кодексу України (далі - КК) є підставою для заміни призначеного йому заходу примусу на позбавлення волі на певний строк. Також ОСОБА_16 просить звільнити його від відбування покарання у зв'язку з відбуттям строку.
Велика Палата, перевіривши подану заяву, дійшла висновку, що у відкритті провадження за нею належить відмовити з огляду на таке.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 459 КПК установлення неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення є виключною обставиною за умови застосування судом відповідних норм при вирішенні конкретної справи.
Конституційний Суд України рішенням свого Другого сенату від 16 вересня
2021 року № 6-р(ІІ)/2021 визнав такими, що не відповідають Основному Закону України, положення ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 82 КК через неможливість їх застосування до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі. Верховну Раду України було зобов'язано невідкладно привести вказані статті КК у відповідність до Конституції України, зокрема, законодавчо унормувати порядок заміни довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням та порядок застосування умовно-дострокового звільнення від його відбування.
Отже, виконання приписів Конституційного Суду України, відображених у рішенні, на яке посилається засуджений, насамперед повинно бути здійснено шляхом унесення Верховною Радою України змін до норм права, котрі регулюють звільнення від відбування покарання та заміну його невідбутої частини більш м'яким, з метою поширення їх дії на такий вид заходу примусу, як довічне позбавлення волі.
Удосконалення нормативно-правових актів є прерогативою законодавчої влади і не належать до повноважень суду будь-якої інстанції. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України, повноваженнями якої охоплюється внесення змін до чинного законодавства України.
Крім того, питання про умовно-дострокове звільнення осіб від відбування призначеного покарання та заміна його невідбутої частини більш м'яким вирішуються під час виконання вироку в порядку ст. 539 КПК, тобто місцевим судом, у межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
З огляду на викладене Велика Палата не має правових підстав для перегляду за виключними обставинами оспорюваного судового рішення.
Таким чином, у відкритті провадження за зверненням засудженого
ОСОБА_16 слід відмовити, а заяву - повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 459, 463, 464 КПК, Велика Палата Верховного Суду
постановила:
Відмовити у відкритті провадження за заявою засудженого ОСОБА_16 про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 1 ч. 3 ст. 459 КПК вироку Верховного Суду АР Крим від 05 червня 1998 року.
Заяву ОСОБА_16 з усіма доданими матеріалами повернути особі, яка їх подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_9
ОСОБА_3 ОСОБА_10
ОСОБА_4 ОСОБА_11
ОСОБА_5 ОСОБА_12
ОСОБА_6 а ОСОБА_13
ОСОБА_7 ОСОБА_14
ОСОБА_8 ОСОБА_15