27 жовтня 2021 року
м. Київ
провадження № 51-5080зно21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2008 року щодо нього,
встановив:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2008 року.
Перевіривши відповідність заяви вимогам статей 462, 463 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті провадження за згаданою заявою слід відмовити з наступних міркувань.
Відповідно до положення частини 4 статті 33 та частини 1 статті 463 КПК заява про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин, і саме цей суд здійснює провадження за такою заявою.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, перегляд вироку за нововиявленими або виключними обставинами, що був ухвалений за правилами КПК 1960 року апеляційними судами областей, Апеляційним судом Автономної Республіки Крим, апеляційними судами міст Києва і Севастополя як судами першої інстанції, повинен відбуватися у суді першої інстанції за місцем вчинення злочину. У цьому випадку апеляційний суд має визначити підсудність для розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими чи виключними обставинами.
Зі змісту заяви засудженого убачається, що розгляд кримінальної справи стосовно нього здійснювався Апеляційним судом Автономної Республіки Крим.
При цьому посилання засудженого на ухвалу Верховного Суду України від 29 січня 2009 року, постановлену у кримінальному провадженні за наслідками перегляду у касаційному порядку вироку Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2008 року, є нерелевантними при розгляді поданої ним заяви, оскільки вищезазначений вирок апеляційного суду був переглянутий у частині, що стосувалася винуватості ОСОБА_5 у інкримінованих йому злочинах за апеляційними скаргами цього засудженого та його захисника. При цьому постановою Верховного Суду України від 20 червня 2013 року ухвалу Верховного Суду України від 29 січня 2009 року було частково скасовано, а справу направлено на новий касаційний розгляд, за наслідками якого постановлено ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2013 року.
Натомість жодних рішень за наслідками перегляду у касаційному порядку вироку Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2008 року відносно ОСОБА_4 не приймалося, що позбавляє Суд можливості переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами, з огляду на приписи частини 1 статті 463 КПК.
Вирішуючи питання про відкриття провадження суд має визначитись чи є підстави для цього. Таким чином Суд вважає, що таке формулювання дає повноваження як відкрити провадження, так і відмовити у його відкритті, а вирішення цього питання залежить від наявності або відсутності відповідних підстав, передбачених статтею 462 КПК.
Таким чином, враховуючи те, що до суду касаційної інстанції подано заяву про перегляд вироку Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2008 року, який постановив рішення як суд першої інстанції, за нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження, внаслідок подання її до суду не тієї інстанції, який першим, на думку заявника, допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.
Суд наголошує засудженому на тому, що у зв'язку з прийняттям у 2012 році нового Кримінального процесуального кодексу України, апеляційні суди втратили повноваження суду першої інстанції і наразі позбавлені можливості здійснювати провадження про перегляд вироків за нововиявленими або виключними обставинами, постановленими цими судами раніше як судами першої інстанції. Розгляд заяв у такому випадку повинен відбуватись у відповідному суді першої інстанції за місцем вчинення злочину.
При цьому, відповідно до положень частини 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року №1207-VII, у зв'язку з неможливістю здійснення судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя провадження на тимчасово окупованих територіях, розгляд кримінальних проваджень, підсудних місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним судам), розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, здійснюється одним з районних судів міста Києва, який визначається Апеляційним судом міста Києва.
А тому, подана на адресу Суду заява засудженого може бути предметом перевірки відповідного суду, визначеного Київським апеляційним судом, утвореним на виконання Указу Президента «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29 грудня 2017 року №452/2017.
На підставі наведеного, керуючись статтями 428, 464, 466 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті провадження за заявою засудженого ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2008 року щодо нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3