іменем України
26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 278/3170/19
провадження № 51-2088ск20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2019 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 3 березня 2020 року щодо нього,
встановив:
У касаційній скарзі засуджений порушив питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Як убачається з касаційної скарги, її подано після закінчення строку касаційного оскарження, встановленого ч. 2 ст. 426 Кримінальногопроцесуального кодексу України
(далі - КПК), та засудженим не порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження і не обґрунтовано поважності причин порушення цих строків.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 429 КПКкасаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала,
не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції
за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Суд, перевіривши касаційну скаргу, дійшов висновку про те, що її слід повернути.
Так, згідно з ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, ? в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
За приписами ч. 2 ст. 113 цього Кодексу процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу.
Процесуальний строк може бути поновлено лише за умови його пропуску
з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним,
а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має
на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити розгляд кримінальних проваджень упродовж розумного строку, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. До того ж це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.
За ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_4 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2019 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 3 березня 2020 року разом з усіма доданими до неї матеріалами було йому повернуто, а нова касаційна скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження, а саме через 17 місяців, і в ній не порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження та необґрунтовано поважності причин його порушення.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і суд касаційної інстанції за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення.
З урахуванням наведеного касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає поверненню.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2019 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 3 березня 2020 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3