Ухвала
27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 755/867/20
провадження № 61-15605ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, третя особа - Начальник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві Ватолін Андрій Геннадійович, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
20 вересня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2021 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, а саме: надати докази на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та докази на підтвердження сплати судового збору.
У жовтні 2021 року від представника заявниці надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: докази на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (копія розписки про отримання судового рішення з відповідною відміткою про дату такого отримання) та заява, у якій заявниця зазначає, що звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій. На підтвердження наведеного надано копію посвідчення від 29 листопада 2019 року серії НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
Зі змісту касаційної скарги суд дійшов висновку, що заявниця оскаржує судові рішення у справі за її позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка не пов'язана із захистом її порушених прав саме як учасника бойових дій.
Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2021 року заявниці роз'яснено, що вона звільнена від сплати судового збору при оскаржувані судових рішень у частині вимог щодо поновлення на роботі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», проте при оскаржувані судових рішень у частині вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно сплатити судовий збір.
Оскільки, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не пов'язані із захистом порушених прав заявниці саме як учасника бойових дій, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом, оскільки заявником не надано доказів сплати судового збору, або документів, які б свідчили про наявність пільг щодо сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Отже, заявником не усунуто недоліків касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2 102,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Оскільки із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заявнику необхідно самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору та сплатити його за наступною формулою (А ? 1 % ? 200 %), де А - це розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору.
За змістом частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданої до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, Верховний Суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Продовжити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги до 29 листопада 2021 року, але не більше десяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак