27 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 917/53/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Квартирно - експлуатаційного відділу м. Полтави (далі - КЕВ м. Полтави, скаржник)
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021
у справі № 917/53/21
за позовом Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до 1) КЕВ м. Полтави, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУД-Україна",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області
про визнання недійсними результатів державної закупівлі та договору підряду,
КЕВ м. Полтави 07.10.2021 (згідно з трек-коду на поштовому конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить, зокрема скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 та залишити без змін ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.03.2021 у справі № 917/53/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.10.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 917/53/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Колос І.Б.
Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021, якою скасовано ухвалу Господарського суду Полтавської області від 17.03.2021 у справі № 917/53/21 про залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288, 290 ГПК України, Верховний Суд встановив таке.
Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постанову Східного апеляційного господарського суду ухвалено - 14.09.2021, повний текст її складено - 16.09.2021, а, отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України припадає на 06.10.2021.
Водночас, касаційна скарга, як зазначено вище, надіслана на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 07.10.2021, що підтверджується відстеженням трек-коду на сайті Укрпошта, який міститься на поштовому конверті.
Отже, касаційна скарга КЕВ м. Полтави на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 у справі № 917/53/21 подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.
До матеріалів касаційної скарги додане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване, зокрема тим, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції скаржником отримано - 22.09.2021 (поштовий трекер: 6102256442484).
За таких обставин, КЕВ м. Полтави просить Суд визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити строк на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 у справі № 917/53/21.
Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 у справі № 917/53/21, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому, ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
У даному випадку доказами, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної постанови є, зокрема, копія конверта з трек-кодом та роздруківка з сайту Укрпошта щодо відстеження поштових пересилань, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про дату її отримання тощо.
Водночас, на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови, скаржником до матеріалів касаційної скарги додано копію постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 у справі № 917/53/21, в якій на першому аркуші проставлено вхідний номер № 4135 від 23.09.2021.
Верховний Суд звертає увагу на те, що додана до матеріалів касаційної скарги копія постанови суду апеляційної інстанції з власною відміткою скаржника про її реєстрацію - 23.09.2021 за вх. № 4135, не свідчить істинність твердження скаржника про надіслання йому копії постанови суду на поштову адресу саме 22.09.2021 та отримання підлягає доведенню належними і допустимим доказами.
Також посилання скаржника у клопотанні на поштовий трекер № 6102256442484 без надання поштового конверту з вказаним трек-кодом, не може вважатися належним доказом отримання судового рішення, оскільки не містить всіх ідентифікуючих ознак поштової кореспонденції.
Окрім цього, слід зазначити, що у суді касаційної інстанції немає матеріалів справи № 917/53/21, оскільки касаційну скаргу надіслано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а питання про їх витребування вирішуватиметься судом у разі відкриття касаційного провадження у цій справі.
За таких обставин, наразі суд позбавлений можливості перевірити доводи скаржника щодо дати отримання копії оскарженої постанови.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів отримання повного тексту оскаржуваної постанови суду скаржник не надав, що унеможливлює перевірку судом обставин дотримання скаржником положень статті 288 ГПК України.
Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов'язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що скаржником до клопотання не додано належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність поважних причин, що перешкоджали скаржнику звернутися до суду касаційної інстанції на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 у справі № 917/53/21 із дотриманням процесуальних строків на касаційне оскарження судового рішення, а відтак відсутні підстави вважати поважними, що істинність твердження щодо дати отримання повного тексту судового рішення має бути доведена суду доказами, які відповідають статям 76 - 79 ГПК України щодо достовірності доказів. Само по собі твердження скаржника та відмітка про реєстрацію оскаржуваної постанови, не є такими доказами.
З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 у справі № 917/53/21, оскільки скаржником не доведено обставин отримання ним копії оскаржуваної постанови - 22.09.2021.
Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 у справі № 917/53/21 з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.
Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт/абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену відповідним абзацом частини другою статті 287 ГПК України.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Проте, в порушення вищенаведених процесуальних вимог, при поданні касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції, яку ухвалено за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції, КЕВ м. Полтави не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідною частиною/абзацом/пунктом статті 287 ГПК України у разі оскарження судових рішень, передбачених пунктом 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, а також касаційна скарга не містить належного обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.
Верховний Суд також звертає увагу на обраний предмет касаційного оскарження.
Також звертає увагу на структуру статті 287 ГПК України, яка складається з підпунктів, частин, абзаців.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений правом самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так і предмет касаційного оскарження.
За таких обставин, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанцій під час прийняття оскаржуваної постанови.
Верховний Суд звертає увагу, що з урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.
Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки скаржником не зазначено відповідної підстави при касаційному оскарженні судового рішення, зазначеного у пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України у взаємозв'язку із посиланням на частину 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга КЕВ м. Полтави підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:
1) клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням належних та допустимих доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції;
2) касаційної скарги в новій редакції з зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення недоліків касаційної скарги в частині надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 у справі № 917/53/21 або ненаведення інших причин пропуску строку (наданням інших доказів) на касаційне оскарження протягом установленого строку матиме наслідком відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Також Суд звертає увагу скаржника на те, що неусунення недоліків касаційної скарги в частині надання касаційної скарги в новій редакції з зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Квартирно - експлуатаційного відділу м. Полтави на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 у справі № 917/53/21 - залишити без руху.
2. Надати Квартирно - експлуатаційному відділу м. Полтави строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка,6.
3. Роз'яснити Квартирно - експлуатаційному відділу м. Полтави, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, судом буде або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України або повернуто касаційну скаргу на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос