ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
27 жовтня 2021 року Справа № 914/826/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. пза участю секретаря судового засідання Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіш Макс"
про стягнення 439641,55 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув.
Державне підприємство "Дрогобицьке лісове господарство" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамбіт" (м. Трускавець Львівської області, код 40817653) 439641,55 грн заборгованості за договором поставки лісоматеріалів № 4ЛГ від 02.01.2019.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 08.06.2021 справу передано за підсудністю до Господарського суду Херсонської області, оскільки суду з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стало відомо, що відповідач на час подання позовної заяви вже змінив найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіш Макс", а також змінив місцезнаходження на с. Понятівка Білозерського району Херсонської області вул. Коняєва 14А.
Ухвалою суду від 29.07.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 08.09.2021.
Ухвалою суду від 08.09.2021 р. суд закрив підготовче провадження та з урахуванням відпустки судді призначив розгляд справи по суті на 27.10.2021 р.
Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, ухвала суду, яка надіслана судом на адресу відповідача, яка співпадає з адресою, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута до суду з відміткою пошти: "нет такой фирмы".
Судом задоволено заяву позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, але на визначений час представник позивача на зв'язок не вийшов.
Представники сторін в судове засідання 27.10.2021 р. не прибули.
Враховуючи приписи ГПК України щодо строків розгляду справи, суд дійшов висновку розглянути справу за наявними доказами, яких достатньо для розгляду справи та винесення рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, - суд
Між ДП «Дрогобицьке ЛГ» та ТОВ «Гамбіт» 02 січня 2019 року був укладений Договір № 4ЛГ (далі - договір). Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Продавець зобов'язується відпустити Покупцю лісопродукцію, круглі лісоматеріали хв.п 400 м.куб. 1,2 та 3 сорт на суму 720 000,00 грн. Пунктом 1.2. Договору передбачено, що Покупець, в свою чергу, зобов'язується оплатити продукцію через розрахунковий рахунок або готівкою. Умовами договору передбачено попередню оплату.
Відповідно до п.2.1 Договору лісопродукція буде поставлена до 31.12.2019 р. Термін дії Договору - до 31.12.2019 року.
Додатком №1 до Договору сторонами визначено та узгоджено асортимент, клас, діаметр та ціна лісоматеріалів.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав лісопродукцію по товаро-транспортним накладним (а.с.7-31) на загальну суму 439641,55 грн.
Відповідач за отриману лісопродукцію не розрахувався, що стало підставою звернення позивача з позовом до суду.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (статті 655 Цивільного кодексу України).
Згідно з положеннями статей 526, 530, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтями 525, 526 ЦК України і статтею 193 ГК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Серявін та інші проти України”, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно із ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладених норм права, керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамбіт» (код ЄДРПОУ 40817653) на користь Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00992390) 439641,55 грн. боргу та 6594,62 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28.10.2021 р.
Суддя В.В.Литвинова