Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
28 жовтня 2021 року м. ХарківСправа № 922/3242/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Денисович Софії Миколаївни, м.Харків,
до Фізичної особи-підприємця Янчук Марини Миколаївни, м.Харків,
про розірвання договору оренди,
Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.02.2021 відмовлено в задоволенні позову Фізичної особи - підприємця Денисович Софії Миколаївни до Фізичної особи-підприємця Янчук Марини Миколаївни про розірвання договору оренди.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 було частково задоволено заяву Фізичної особи - підприємця Янчук Марини Миколаївни про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Денисович Софії Миколаївни на користь Фізичної особи - підприємця Янчук Марини Миколаївни судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. В іншій частині в задоволенні заяви про розподіл судових витрат у справі відмовити.
24.05.2021 на виконання додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Денисович Софії Миколаївни на користь Фізичної особи - підприємця Янчук Марини Миколаївни судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн був виданий відповідний наказ.
26.07.2021 від стягувача - фізичної особи - підприємця Янчук Марини Миколаївни на адресу суду надійшла скарга (вх. № 17417) на бездіяльність державного виконавця Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2021 по справі №922/3242/20 (суддя Кухар Н.М.) скаргу Фізичної особи - підприємця Янчук Марини Миколаївни (вх. № 7417 від 26.07.2021) на бездіяльність державного виконавця Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), у провадженні якого перебуває ВП №65787132, було залишено без розгляду.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.08.2021 по справі № 922/3242/20 скасовано; справу передано на розгляд Господарського суду Харківської області.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ГПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Із зазначеної статті витікає, що самовідвід має бути заявлений у зв'язку з тим, що у судді вже склалася правова позиція зі спору, який розглядається.
Так, неявка Фізичної особи - підприємця Янчук Марини Миколаївни, як скаржника, а також інших учасників судового процесу, в судове засідання, яке відбулося 05.08.2021, на переконання судді, стало перешкодою у прийнятті законного та об'єктивного рішення за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця в межах встановленого законом строку.
Отже, у судді Кухар Н.М. склалася правова позиція щодо необхідності залишення без розгляду скарги Фізичної особи - підприємця Янчук Марини Миколаївни (вх. № 7417 від 26.07.2021) на бездіяльність державного виконавця, яка вже відома учасникам справи.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 48). Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 3 травня 2007 року суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 року зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, п. п. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії".
Європейський суд з прав людини у справах "Мезнаріч проти Хорватії" та "Мікаллеф проти Мальти" наголошує, що кожен суддя, по відношенні до якого є щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів в учасників процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Також пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено обов'язок судді заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Отже, подальший розгляд скарги на дії державного виконавця у тому ж складі суду після скасування ухвали про залишення даної скарги без розгляду унеможливлює винесення об'єктивного рішення у справі, з огляду на те, що в даному випадку у судді вже склалася відповідна правова позиція.
Наведене є іншою обставиною (в розумінні частини першої статті 35 ГПК України), яка може викликати сумніви у сторін в об'єктивності судді при вирішенні даного спору.
Згідно з частиною першою статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
З урахуванням сталої практики Європейського суду з прав людини, вищезазначені обставини зумовлюють висновок суду про наявність підстав для заявлення та прийняття самовідводу судді Кухар Н.М. від участі в розгляді справи №922/3242/20.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35-39, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заявити та задовольнити самовідвід судді Господарського суду Харківської області Кухар Н.М. у справі № 922/3242/20.
Справу № 922/3242/20 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 28.10.2021.
Суддя Н.М. Кухар