79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.10.2021 Справа № 914/2707/20
За позовом Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал”, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ю.Р.К.”, с. Зубра Львівської області
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Центр європейської інтеграції", м. Львів;
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС-КЕРАМІКА", м. Тернопіль
третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівське торгово-виробниче підприємство "Господар", м. Львів
про стягнення 38 283, 50 грн
Суддя Галамай О.З.
Секретар судового засідання Полюхович Х.М.
За участю представників:
від позивача: Коваль Р.П. - представник;
від відповідача: не з'явився;
від третіх осіб: не з'явились
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває позовна заява Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ю.Р.К.” за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватного акціонерного товариства "Центр європейської інтеграції"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС-КЕРАМІКА"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівське торгово-виробниче підприємство "Господар" про стягнення додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих забруднень на суму 38 283, 50 грн.
Хід розгляду справи.
Ухвалою суду від 26.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою суду від 12.01.2021 постановлено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Подальший розгляд справи відображено у відповідних ухвалах суду.
18.10.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою.
У судовому засіданні 18.10.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Щодо клопотання в-ча....???
Відповідач та треті особи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд не вбачає підстав для його задоволення, враховуючи таке.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Оскільки матеріали справи містять численні письмові пояснення представника відповідача, така брала участь у судових засіданнях під час розгляду справи по суті 22.09.2021 та 11.10.2021, директор підприємства також надавав суду пояснення, тому неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті. Суд вважає за можливе не відкладати розгляд справи та здійснити її розгляд за наявними матеріалами.
Аргументи сторін.
Позовна заява мотивована тим, що позивач у присутності відповідача здійснив відбір контрольної вибіркової проби стічних вод з його контрольного колодязя, про що склав акт № 10063 від 30.03.2020. На підставі даних Головного аналізу, проведеного Хімбаклабораторією Водоканалу, оформленого як результат вимірювань № 129 від 09.04.2020 співставленням з значеннями у Допустимих концентраціях № 897 Водоканалом встановлено, що у стоках відповідача перевищено максимально допустимі концентрації заліза, азоту амонійного, БСК-5, завислих речовин та фосфатів. Тому на підставі пунктів 2.7, 3.1.6, 9.2.2 Правил приймання стічних вод споживачів до системи централізованого водовідведення м. Львова, затверджених рішенням виконкому Львівської міської ради №516 від 14.06.2019 (далі - Правила) та пункту 3.6 договору № 303651 від 31.01.2013 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі, укладеного сторонами, позивач нарахував відповідачу додаткову плату за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднювальних речовин на суму 38 283, 50 грн, яка останнім не сплачена у добровільному порядку.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Проте з численних клопотань, долучених доказів та усних пояснень вбачається, що суть заперечень базується на поступленні у контрольний колодязь ТзОВ «Ю.Р.К.» стоків не тільки з його території, а й від інших споживачів, розташованих поза територією товариства. Зазначені обставини відповідач підтверджує висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи. Також відповідач ствердив, що контрольний колодязь, який розташований на його території не може виконувати функцію контрольного колодязя.
Приватне акціонерне товариство "Центр європейської інтеграції" (третя особа 1) у письмових поясненнях зазначив про наявність договору водовідведення з позивачем та ствердив, що не повинен сплачувати за негативний вплив роботу централізованої системи водовідведення з огляду на малий обсяг стічних вод (не становить понад 60 куб.м.) та не повинен отримувати дозвіл на скид стічних вод (пункт 4.2.8 Правил). Щодо суті позовних вимог, зазначив про їх обґрунтованість, посилаючись на позицію позивача.
Також третя особа 1 у письмових поясненнях зазначила, що загальна площа приміщень ПрАТ "Центр європейської інтеграції" становить 4 921,5 кв.м.; стічні води товариства складаються з господарсько-побутових та дощових (талих) стічних вод, які витікають у міську каналізацію через земельну ділянку, що належить ТзОВ "Ю.Р.К"; на території є близько 30 каналізаційних колодязів, один або декілька з яких за певних умов можуть бути контрольними; підтверджуючих документів про наявність у товариства контрольних колодязів немає; самого контрольного колодязя немає, оскільки товариство не зобов'язане отримувати умови скиду з огляду на малий обсяг господарсько-побутових стічних вод.
У судовому засіданні 11.10.2021 судом з'ясовано, що 02.09.2004 Відкритим акціонерним товариством “Центр Європейської інтеграції” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ю.Р.К.” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу діючої інженерно-комунікаційної мережі № 01-09. У пункті 2 зазначеного договору погоджено про передання очисних споруд, автомобільних доріг, каналізаційних мереж, мереж водопроводу та кабельних електромереж.
Третя особа 2 ствердила, що приміщення по вул. Б.Хмельницького 230 належить йому на праві оренди. Договором найму, укладеним із ТОВ "Львівське торгово-виробниче підприємство "Господар" від 31.12.2020, передбачено, що вартість теплової та електричної енергії, води, за відведення дощових стоків та інше входить до плати за користування майном (п.2.3 договору). Тому будь-яких документів щодо локальної системи водовідведення по вул. Б. Хмельницького 230 товариство надати не в змозі через їх відсутність.
Також ТзОВ ЛТПВ “Господар” (третя особа 3) подано суду пояснення, в яких він зазначив, що такий є власником нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 230 та є під'єднаним до мереж водопостачання та водовідведення. Послуги щодо постачання питної води та приймання стічних вод надаються на підставі укладеного з ЛМКП “Львівводоканал” договору № 300650 від 21.01.2004. Оскільки контрольний колодязь, з якого взяті проби відбору стічних вод знаходиться на території ТзОВ “Ю.Р.К.”, його розташування визначено на підставі Технічних умов від 10.08.2011; матеріали справи не містять інформації щодо наявності інших каналізаційних колодязів, які можуть бути використані як контрольні; при здійсненні відбору проб води в представника відповідача не було жодних зауважень щодо проведення відбору саме з контрольного колодязя на території товариства, третя особа 3 вважає позовні вимоги обґрунтованими.
Крім того, звернув увагу на те, що саме каналізування магазину будівельних матеріалів ТзОВ ЛТПВ “Господар” відбулось раніше, ніж утворилось ПрАТ “Центр Європейської інтеграції” та раніше набуття ТзОВ “Ю.Р.К.” у приватну власність земельної ділянки по вул. Б. Хмельницького, 228, що спростовує теорію відповідача про те, що ТзОВ ЛТПВ “Господар” може скидати каналізаційні стоки в мережі ТзОВ “Ю.Р.К.”.
Обставини справи.
02.09.2004 Відкритим акціонерним товариством “Центр Європейської інтеграції” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ю.Р.К.” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу діючої інженерно-комунікаційної мережі № 01-09 (далі - договір). У пункті 2 зазначеного договору погоджено про передання очисних споруд, автомобільних доріг, каналізаційних мереж, мереж водопроводу та кабельних електромереж.
Перші технічні умови відповідач розробив 11.05.2006. Матеріали справи таких не містять, проте зазначений факт підтверджено обома сторонами.
Відповідач розробив проект ліміту на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації № 1540, який погоджено позивачем 16.06.2010.
В зазначеному проекті описано випуски підприємства, а у виконавчому зніманні позначено КК-1.
Листами від 17.06.2010, 18.10.2010, 16.09.2011 та 17.10.2018 відповідач просив надати дозвіл на скид стічних вод. Після погодження ліміту у 2010 році відповідач у листах уже просив на підставі погодженого проекту ліміту від 16.06.2010 і доведеного ліміту на скид № 1467 надати дозвіл на скид стічних вод на наступні періоди. Зазначив, що підстав для внесення змін у погоджений проект ліміту немає, оскільки з часу погодження не відбулось змін у водопровідно-каналізаційному господарстві підприємства, погоджений проект ліміту повний і об'єктивний; відповідальність за повноту та об'єктивність проекту ліміту несе абонент.
Після реконструкції комплексу споруд салону «Рено» 10.08.2011 відповідач розробив технічні умови № 15-2897 на підключення станції обслуговування автомобілів до системи водопостачання та каналізації м. Львова. Зазначеними технічними умовами анульовано технічні умови № 15-2189 від 11.05.2006.
Листом № 15-4817 від 25.09.2012 позивач в уточнення технічних умов № 15-2897 від 10.08.2011 зазначив про викладення пункту 4 у наступній редакції: перед відведенням стоків передбачити їх очистку - влаштувати локальні очисні споруди. На каналізаційному випуску підприємства, перед підключенням до вуличного колектора, влаштувати контрольний колодязь (за межами території підприємства) для відбору проб стоків з метою проведення лабораторних досліджень.
31 січня 2013 року Львівським міським комунальним підприємством “Львівводоканал” (надалі - Львівводоканал) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.Р.К.» укладено договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі № 303651, відповідно до пункту 1.1. якого Львівводоканал надає послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а абонент користується послугами.
Згідно з пунктом 2.2.7 договору абонент зобов'язується не перевищувати встановлені ліміти водоспоживання і водовідведення та допустимі концентрації забруднювальних речовин у контрольних колодязях на каналізаційних випусках абонента.
Скидання абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій на його каналізаційному випуску оплачується з відповідним підвищеним коефіцієнтом. Визначення допустимих концентрацій і нарахування додаткової плати за послуги водовідведення проводиться Львівводоканалом відповідно до Правил приймання (пункт. 3.6 договору).
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору, такий укладено на один рік з можливістю його переукладення у разі відсутності заяв про закінчення його дії.
26.02.2020 відповідач звернувся до позивача з листом № 0463, в якому відповідно до Правил просив зареєструвати подану документацію ЛСВ та довести умови скиду. У цьому листі також зазначив, що відповідач, як водокористувач, офіційно попереджений позивачем, зокрема, що відповідальність за повноту та об'єктивність документації ЛСВ щодо обсягів, якісного складу стічних вод та системи водовідведення несе споживач.
27.02.2020 позивач затвердив Документи та інформацію щодо локальної системи водовідведення, яка сформована та затверджена керівником ТзОВ «Ю.Р.К.».
У пункті 3.3 Документації ЛСВ зазначено, що випуск каналізації обладнаний контрольним колодязем, який знаходиться на території комплексу, місце його розташування позначене на схемі мереж ВК та на місцевості написом КК. У виконавчому зніманні позначено КК-1.
Позивач надав відповідачу умови скидання стічних вод у міську каналізацію № 893, додатком до яких є допустимі концентрації № 897.
31.03.2020 позивач, у присутності відповідача, здійснив відбір контрольної вибіркової проби стічних вод з його контрольного колодязя, про що склав акт № 10063 від 30.03.2020.
На підставі даних Головного аналізу, проведеного Хіміко-бактеорологічною лабораторією Водоканалу, оформленого як результат вимірювань № 129 від 09.04.2020, у стоках відповідача виявлено перевищення максимально допустимих концентрацій заліза, азоту амонійного, БСК-5, завислих речовин та фосфатів.
Позивач 22.04.2020 здійснив розрахунок додаткової плати для ТзОВ «Ю.Р.К.» за скид до міської каналізації стічних вод з порушенням вимог Правил, який становить 38 283, 50 грн.
25.05.2020 позивач скерував відповідачу лист від 21.05.2020, в якому зазначив про донарахування останньому внаслідок допущеного порушення вимог Правил плату за водовідведення з коефіцієнтом кратності на суму 38 283, 50 грн. Пропонував у місячний строк сплатити зазначену суму. До листа позивач долучив акт про відбір проби № 10063 від 30.03.2020№ «Г» - результат вимірювань № 129, оформлений 09.04.2020; розрахунок додаткової плати за скид стічних вод № 86 від 22.04.2020; рахунок № 86 та акт про приймання стічних вод № 86.
06.07.2020 позивач повторно надіслав відповідачу претензію.
Проте відповіді на них матеріали справи не містять.
Відповідач долучив до матеріалів справи висновок будівельно-технічного експертного дослідження від 03.07.2020. У висновку судовий експерт методом візуального огляду каналізаційної мережі, розташованої на території відповідача з проведенням фотографування та фотофіксацією результатів огляду, співставлення даних візуального огляду і наданих на дослідження документів з наступним визначенням схеми каналізаційної мережі підприємства та відповідності її локальній системі водовідведення та чинним нормативним документам по прийманню стічних вод споживачів до системи централізованого водовідведення дійшов висновку, що в контрольний колодязь КК-1, що розташований на території ТзОВ «Ю.Р.К.» по вул. Б. Хмельницького, 228 у м. Львові, на каналізаційному трубопроводі д=350мм та який призначений для відбору проб, поступають стоки не тільки з території ТзОВ «Ю.Р.К.», а також поступають стоки інших споживачів, розташованих поза територією ТзОВ «Ю.Р.К.», такий колодязь не може виконувати функцію контрольного колодязя.
Відповідач долучив до матеріалів справи ще один висновок експерта № 4-21 від 09.03.2021, в якому судовий експерт також дійшов висновку, що в контрольний колодязь КК-1, що розташований на території ТзОВ «Ю.Р.К.» по вул. Б. Хмельницького, 228 у м. Львові, на каналізаційному трубопроводі д=350мм та який призначений для відбору проб, поступають стоки не тільки з території ТзОВ «Ю.Р.К.», а також поступають стоки інших споживачів, розташованих поза територією ТзОВ «Ю.Р.К.», такий колодязь не може виконувати функцію контрольного колодязя. У п. 2 висновку також зазначено, що розташування контрольного колодязя КК-1 на території ТзОВ «Ю.Р.К.» по вул. Б. Хмельницького, 228 у м. Львові не відповідає вимогам п. 3 розділу І «Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення», які ставляться до облаштування контрольного колодязя на каналізаційному випуску споживача.
Враховуючи відсутності оплати додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднювальних речовин на суму 38 283, 50 грн, позивач просив стягнути їх у судовому порядку.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Статтею 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних і біологічних факторів.
Згідно з пунктом 2.3 Правил приймання стічних вод споживачів до системи централізованого водовідведення м. Львова, затверджених рішенням виконкому Львівської міської ради №516 від 14.06.2019, такими з урахуванням місцевих особливостей внормовано скидання/приймання стічних вод Споживачів до Міської каналізації, регламентовано взаємні права та обов'язки Споживачів і Виробника, порядок контролю за виконанням Правил, відповідальність і заходи впливу за їх порушення, а також розмір плати, що справляється із суб'єктів господарювання за понаднормативні скиди стічних вод до системи централізованого водовідведення та за порушення вимог щодо якості і режиму скидання стічних вод.
Документація ЛСВ формується для перевірки можливості дотримання вимог Правил, зокрема щодо дотримання ДК, визначення та узгодження місцезнаходження КК для відбору Проб, функціонування локальних КОС, розробки заходів з поліпшення якості стічних вод тощо. Документація ЛСВ реєструються Виробником. Незареєстрована Виробником Документація ЛСВ недійсна (пункт 4.2.5 Правил).
Саме Документація ЛСВ повинна містити опис мережі водовідведення, виконавче знімання об'єктів, з нанесеними каналізаційними мережами і КК на кожному з випусків.
Судом встановлено, що ще 16.06.2020 відповідачем визначено, а позивачем погоджено місцезнаходження КК для відбору Проб.
Щодо третьої особи 1, 3, то судом встановлено, що документація ЛСВ такими не подавалась позивачу, контрольні колодязі не визначались.
Згідно з пунктом 5.3.5 Правил саме споживачі повинні мати та своєчасно оновлювати технічну документацію, яка характеризує стан систем водопостачання та водовідведення Споживача, а саме відомості про системи водопостачання та водовідведення Споживача, характеристику їх технічних параметрів і фактичного стану, графічний матеріал (генеральний план (топографічний план)) з нанесеними мережами водопостачання і водовідведення та місцем розташування КК, нормативний розрахунок водоспоживання та водовідведення Споживача, технологічні креслення насосних станцій, план та схему локальних КОС і наявність приладів обліку, відомості про категорії стічних вод Споживача (промислові, господарсько-побутові, поверхневі тощо), характеристику якості стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення та інші, визначені Правилами документи, з яких формується і затверджується керівником Споживача Документація ЛСВ.
Враховуючи те, що після 2012 року до позивача не надходило звернень щодо видачі технічних умов від замовників, об'єкти яких знаходяться по вул. Б. Хмельницького 228-230, у такого відсутні актуальні плани мереж каналізації та водопостачання, схеми каналізаційних мереж, з яких би вбачалось де розташовані мережі та контрольні колодязі третіх осіб 1, 3.
Пунктом 4.2.13 Правил передбачено, що сформована Документація ЛСВ (у 2 примірниках) затверджується Споживачем та подається з супровідним листом до Виробника. Виробник у 10-денний строк розглядає затверджену Споживачем Документацію ЛСВ і у випадку виявлення невідповідності вимогам Правил - повертає Споживачеві з письмовим зазначенням причин цього повернення. В іншому випадку Документація ЛСВ реєструється (на підставі чого Споживачеві у 10-денний строк доводяться Умови скиду).
Відповідачем самостійно подано позивачу Документацію ЛСВ, яка затверджена керівником товариства. Підстави для повернення Виробником Споживачу Документації ЛСВ судом не встановлено.
Враховуючи те, що контрольний колодязь на підставі приписів Правил споруджується та обладнується саме споживачами, місцезнаходження контрольного колодязя на території відповідача не змінювалось з дати його визначення і до моменту перевірки, а позивачем погоджено 27.02.2020 Документи ЛСВ ТзОВ «Ю.Р.К.», суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача про те, що погоджений контрольний колодязь не може виконувати функцію контрольного колодязя.
Крім того, суд бере до уваги і те, що відповідно до виданих відповідачу ТУ № 15-2897 від 10.08.2011 та уточнення до них, що видані 25.09.2012 за № 15-4817, в план капітальних умов необхідно було включити такі роботи з реконструкції зовнішніх мереж і споруд каналізації, зокрема, як влаштування за межами території підприємства контрольного колодязя на каналізаційному випуску підприємства, перед підключенням до вуличного колектора.
Проте матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зазначених умов, натомість ним подано на погодження Проект ліміту № 1540 та Документацію ЛСВ, зі змісту і на схемах яких конкретно вбачається опис і позначення конкретного місця розташування КК-1, який і погоджено Водоканалом.
Тобто відповідач не обладнав систему таким чином, щоб у власний КК-1 попадали лише його стоки, а з поданих ним же схем та виконавчих знімань вбачається, що його мережі продовжуються за межами території ТзОВ “Ю.Р.К.”.
Отже, слід дійти висновку, що відповідач достовірно володів інформацією щодо проходження мереж по його території та їх продовження поза її межами.
Відповідно до пункту 5.14 Правил споживач, котрий допускає (у т.ч. через недогляд) у свою каналізаційну мережу стічні води іншого Споживача, несе перед Виробником відповідальність за якісні показники усієї суміші стічних вод на своїх Випусках.
У судових засіданнях сторонами фактично підтверджено, що у контрольний колодязь відповідача попадають стоки інших товариств.
Зазначене також підтверджується і висновками експертів.
Проте оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідач знав (повинен був знати) або міг знати про те, що у його каналізаційну мережу поступають стоки інших товариств. Однак через власний недогляд відповідач не обладнав систему таким чином, щоб у власний КК-1 попадали лише його стоки та допустив стоки інших товариств.
Також матеріали справи не містять жодних звернень відповідача до позивача із зазначенням про поступлення у його мережу стоків інших товариств.
Більше того, у судових засіданнях сторони зазначили, що відповідач неодноразово оплачував додаткову плату за скид стічних вод з перевищенням допустимих забруднень, яка нараховувалась і раніше та не оскаржував такі нарахування.
Тому враховуючи приписи Правил, саме відповідач повинен нести відповідальність за якісні показники усієї суміші стічних вод на своїх випусках.
Щодо нарахування додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих забруднень.
Згідно з пунктом 3.5.1 Правил споживачі зобов'язані здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи Міської каналізації. Не перевищувати встановлені кількісні та якісні показники стічних вод в КК на своїх Випусках.
Аналогічні домовленості відображені і в пункті 2.2.7 договору, укладеного сторонами.
Відповідно до пункту 3.2.4 Правил виробник має право у будь-який час доби (попередивши Споживача, чи без попередження) відбирати проби стічних вод.
Як встановлено судом, позивач у присутності відповідача здійснив відбір контрольної вибіркової проби стічних вод з КК відповідача, що відображено у акті № 10063 від 30.03.2020.
У акті зазначено про ознайомлення відповідача з правом проведення Арбітражного аналізу та порядком використання його результатів, посуд з пробами для Арбітражного аналізу такий отримав, що підтверджено підписом уповноваженого представника споживача.
Акт підписано без жодних зауважень.
Доказів проведення Арбітражного аналізу матеріали справи не містять.
На підставі даних Головного аналізу, проведеного Хіміко-бактеорологічною лабораторією Водоканалу, оформленого як результат вимірювань № 129 від 09.04.2020, у стоках відповідача виявлено перевищення максимально допустимих концентрацій заліза, азоту амонійного, БСК-5, завислих речовин та фосфатів, тому останньому нараховано 38 283, 50 грн додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих забруднень.
Перевіривши розрахунок позивача судом встановлено, що такий є правильним.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо судового збору.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ю.Р.К.” (місцезнаходження: 81135, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Зубра, ідент. код: 22372423) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал” (місцезнаходження: 79017, місто Львів, вул. Зелена, будинок 64, ідент. код: 38169102) 38 283, 50 грн додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднювальних речовин та 2 102, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 28.10.2021.
Суддя Галамай О. З.