ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.10.2021Справа № 4/246
За скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича
у справі за позовом Державного агентства резерву України
до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про зобов'язання повернути матеріальні цінності.
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Холодна Н.С.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2004 у справі № 4/246 позовні вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву задоволені частково. Зобов'язано Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" повернути до Державного комітету України з державного матеріального резерву природний газ у кількості 1496, 442 млн. куб. метрів на суму 419 495 490, 80 грн.; стягнуто з НАК "Нафтогаз України" на користь Державного бюджету України 1 000, 00 грн. державного мита; стягнуто з НАК "Нафтогаз України" на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр" 118, 00 грн. витрат за інформаційні послуги.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2004 рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2004 у зазначеній справі залишено без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.05.2004 касаційну скаргу НАК "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2004 у справі №4/246 повернуто без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду України від 02.09.2004 у порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 13.05.2004 відмовлено.
На виконання рішення у справі № 4/246 судом видано відповідні накази.
В подальшому, на численні Заяви Державного агентства резерву України та Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" судами різних інстанцій були прийняті відповідні Ухвали та Постанови.
Як зазначає, Заявник жодна із прийнятих в резолютивній частині Ухвал Господарського суду міста Києва не є зобов'язуючими, а лише конкретизують порядок виконання податкових зобов'язань, передбачених в інших нормах податкового кодексу.
З метою з'ясування порядку дій, які необхідно вчинити для виконання наказу у справі № 4/246 Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Державної податкової служби України з заявою про надання індивідуальної податкової консультації.
Надані висновки податкового органу, на думку Заявника в супереч висновкам, викладеним в ІПК від 20.04.2021 №1633/ІПК/99-00-21-03-02-06, зобов'язують НАК "Нафтогаз України" покупця товару (природного газу) нараховувати та відобразити у складі своїх податкових зобов'язань суму податкового зобов'язання з ПДВ, а не сплатити ПДВ у складі вартості товару продавцю - Держрезерву.
За твердженням Заявника, зазначене створює ситуацію невизначеності щодо порядку виконання вимоги державного виконавця від 25.02.2020 №17756581/16, якою боржника зобов'язано вжити дії щодо виконання наказу у справі № 4/246.
16.06.2021 НАК "Нафтогаз України" звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України з заявою про роз'яснення порядку виконання рішення суду, в якій просив роз'яснити в якому порядку здійснити виконання наказу Господарського суду міста Києва.
Проте, всупереч ст. ст. 18,19 Закону України «Про виконавче провадження» таке роз'яснення не було надано.
08.07.2021 Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича, в якій просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича у виконавчому провадженні № 17756581;
- зобов'язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича у виконавчому провадженні № 17765681 усунути порушення шляхом надання роз'яснення в якому порядку здійснити виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 4/246 та ухвали господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 4/246 з урахуванням вимог ст.ст. 185, 188, 193 Податкового кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 прийнято до розгляду скаргу на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка С.В. у справі № 4/246 та призначено судове засідання на 27.07.2021.
В судовому засіданні неодноразово оголошувались перерви.
05.10.2021 від представника Державного агентства резерву України (стягувача у виконавчому провадженні) надійшли пояснення, з яких вбачається, що останній вказує на зрозумілість порядку виконання боржником наказу Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 4/246 та ухвали господарського суду міста Києва від 12.07.2018 у справі № 4/246 з урахуванням вимог ст.ст. 185, 188, 193 Податкового кодексу України.
12.10.2021 представник заявника подав заяву про долучення доказів, а саме підтверджуючих документів направлення заяви від 16.06.2021 про роз'яснення порядку виконання рішення суду до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, які були прийняті судом до матеріалів скарги.
В судове засідання 26.10.2021 прибули представник заявника, Державного агентства резерву України та старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренко Сергій Володимирович.
Представник заявника заяву підтримав та просив задовольнити.
Представник Державного агентства резерву України проти задоволення скарги заперечив.
Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренко Сергій Володимирович проти задоволення скарги заперечував, надав усні пояснення, в яких вказав, що у зв'язку з великою завантаженістю не було надано відповідь на заяву позивача, не надання відповіді на яку слугувало підставою для звернення заявника зі скаргою до суду.
Обґрунтовуючи подану заяву скаржник зазначив, що в провадженні старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича перебуває виконавче провадження № 17756581 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.05.2008 у справі № 4/246, у якому скаржник являється Боржником. Так, з метою з'ясування порядку дій, які необхідно вчинити для виконання Господарського суду міста Києва від 16.05.2008 у справі № 4/246 та ухвали Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 № 4/246 про виправлення описки в ухвалі суду від 14.12.2017, скаржник 16.06.2021 звернувся до державного виконавця Сіренка Сергія Володимировича з заявою про надання роз'яснення.
Вказана заява направлена Скаржником державному виконавцю засобами поштового зв'язку 16.06.2021, про що свідчить поштова накладна та опис поштового вкладення (№ 0100194822710) та отримана останнім згідно роздруківки з офіційного сайту Укрпошти -17.06.2021.
Однак, відповіді на зазначене звернення Заявник не отримав.
Скаржник (боржник у виконавчому провадженні) вважає, вказану бездіяльність органу ДВС, яка полягала у не наданні відповіді на вказане звернення протиправною, а свої права, як учасника виконавчого провадження порушеними.
Дослідивши матеріали скарги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги, суд вирішив задовольнити вказану скаргу частково, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини 3 вказаної статті, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Згідно з частиною 1, пункту 1 частини 2 статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод Висока Договірна Сторона зобов'язана гарантувати кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків справедливий судовий розгляд впродовж розумного строку.
За ст.1 першого Протоколу до Конвенції кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном і не може бути його позбавлена інакше як в інтересах суспільства.
За ст. 13 кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі. Невід'ємною частиною справедливого судового розгляду та ефективного захисту права на мирне володіння майном є забезпечення державою примусового виконання судового рішення в розумний строк, яке в Україні покладається на державну виконавчу службу та державних виконавців.
З метою захисту своїх прав та законних інтересів сторони та інші учасники виконавчого провадження (учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення) мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом.
У ході виконавчого провадження державний виконавець, відповідно до п. 3 ч. 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Рішення, які приймаються за зверненнями, мають бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах чинного законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне й правильне виконання прийнятого рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадян.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, зокрема, матеріалами скарги підтверджено, а саме наданими копіями поштової накладної, опису поштового вкладення та роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти (№0100194822710) направлення Заяви Скаржника від 16.06.2021 на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України та отримання такої заяви відділом 17.06.2021.
Проте, доказів надання відповіді на вказану Заяву, чи будь - яких інших пояснень, стосовно предмету розгляду даної Скарги, матеріали справи не містять. Більше того, державним виконавцем на пропозицію суду надати письмові пояснення та докази по суті предмету Скарги, викладену неодноразово в ухвалах від 09.07.2021, 05.10.2021 не надано.
Відтак, матеріалами справи підтверджено наявність протиправної бездіяльності старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича, яка полягала у не наданні відповіді на заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 16.06.2021 № 14/4-325-21.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до п. 9.13 Постанови Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Всупереч та в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", що передбачають неупереджене, своєчасне, повне вчинення виконавчих дій та використовування наданих державному виконавцю прав у точній відповідності із законом, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренком Сергієм Володимировичем, не було надано відповіді на заяву сторони у виконавчому провадженні, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про те, що права заявника було порушено, а бездіяльність державного виконавця, є неправомірною, у зв'язку з чим подана скарга є обґрунтованою та задовольняється судом шляхом зобов'язання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича негайно надати відповідь на заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 16.06.2021 № 14/4-325-21.
Керуючись ст.ст. 234, 341. 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
Скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича у виконавчому провадженні № 17756581 щодо ненадання відповіді на заяву Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 16.06.2021 № 14/4-325-21.
Зобов'язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича негайно надати відповідь на заяву Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 16.06.2021 № 14/4-325-21.
Ухвала набирає законної сили 26.10.2021 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст ухвали складено та підписано 27.10.2021.
Суддя І.І. Борисенко