ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.10.2021Справа № 910/10942/21
За позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омела»
про стягнення коштів 69 730,00 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін: без виклику.
Обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омела» про стягнення штрафу у розмірі 69 730,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.04.2021 відповідно до накладної № 43602432, зі станції Юсківці Південної залізниці на адресу Одеського зернового терміналу станція призначення Одеса - порт Одеської залізниці було відправлено вагон № 95814257, з вантажем - зерно кукурудзи, проте на станції Знам'янка Одеської залізниці за результатами комісійного зважування було складено комерційний акт № 410006/79/189 від 23.04.2021, в якому виявлено розбіжності фактичної маси вантажу з масою, яка вказана в накладній на нестачу вантажу 22200 кг. У відповідності до вимог Статуту залізниць України, за неправильно зазначену масу вантажу у накладній відправнику нараховано штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, яка за розрахунками позивача становить 69 730,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/10942/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/10942/21 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду повідомленнями про вручення поштових відправлень. Зокрема копія ухвали про відкриття провадження у справі № 910/10942/21 від 12.07.2021, згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення отримана відповідачем 02.08.2021.
Правом на подачу відзиву відповідач не скористався, про розгляд справи повідомлений завчасно та належним чином про вказано судом вище.
Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
20.04.2021 за залізничною накладною № 43602432 зі станції Юсківці Південна Залізниця, відправником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Омела» відправлено до станції Одеса - порт Одеської залізниці вантаж - зерно кукурудзи, у вагоні № 95814257.
Відповідно до пункту 24 залізничної накладної № 43602432 маса вантажу визначена відправником та становить 69 900 кг.
Спосіб визначення маси, згідно пункту 26 вказаної вище залізничної накладної - на вагонних вагах (150 т).
На підставі акта загальної форми ГУ-23 № 73443 від 23.04.2021, на станції Знам'янка Одеська залізниця, було проведено комісійне контрольне зважування вагону № 95814257 на справних, повірених вагонних вагах, проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у залізничній накладній № 43602432.
Відповідно до складеного комерційного акту № 410006/79 від 23.04.2021 щодо вагону № 95814257 у перевізних документах зазначено маса нетто - 68900 кг, а при переважуванні фактично виявилось вага вантажу на 22200 кг менше.
Посилаючись на вказані обставини, відомості комерційного акту № 410006/79/186 від 23.04.2021 та акту загальної форми № 73443 від 23.04.2021, залізницею за невірно вказану масу вантажу у накладній № 43602432 від 20.04.2021 відправнику, яким є відповідач, нараховано штраф, згідно статей 118 та 122 Статуту залізниць України, у розмірі п'ятикратної провізної плати за один вагон: 13 946,00 грн. х 5 = 69 730,00 грн., який позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини, що укладаються між суб'єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір перевезення (стаття 908 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організовується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України та статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457 (надалі по тексту також - Статут) передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України.
Згідно зі статтею 6 Статуту, накладна, це - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статтею 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 863/5084 (надалі по тексту також - Правила).
Згідно з пунктом 1.1. Правил, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.
Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Пунктом 1.2. Правил визначено, що накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Згідно пункту 1.3 Правил, усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
Відповідно до пункту 2.1. Правил, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.
Пунктом 2.3. Правил визначено, що у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.
Згідно з положенням статті 37 Статуту, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Як вбачається з матеріалів справи, у графі 55 накладної № 43602432 правильність внесених відомостей підтвердив своїм електронним цифровим підписом уповноважений представник відповідача, директор Миколайчук Ольга Олександрівна, у графі 24 накладної "Маса вантажу, визначена відправником" зазначено цифрами 68900 кг та прописом - "шістдесят вісім тисяч дев'ятсот . У графі 25 "Маса вантажу, визначена залізницею" відсутні зазначення маси вантажу у кілограмах (брутто вантажу) та загальної маси вантажу прописом.
Пунктом 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Так, на станції Знам'янка Одеської залізниці, при комісійному переважуванні на 150-тонних тензометричних вагонних вагах станції з повною зупинкою і розчепленням вагона, було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній № 4602432 (68900 кг), не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні та є меншою на 22200 кг, про що зазначено в комерційному акті № 410006/79/186 від 23.04.2021.
Як визначено у статті 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
За приписами статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до пункту 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
За змістом комерційного акту № 410006/79/186 від 23.04.2021, при огляді працівниками залізниці вагона № 95814257 виявлено навантаження на рівні бортів, вкрито листами звареними між собою. Маркування фарбою не порушено. Вагон технічно справний, у перевізних документах зазначено маса нетто - 68900 кг, а при переважуванні фактично виявилось менше на 22200 кг.
Водночас, комерційним актом № 410006/79/186 від 23.04.2021, який був складений з дотриманням вимог чинного законодавства України, зафіксовано факт розбіжності між масою вантажу вказаною відповідачем у графі 24 накладної № 43602432 "Маса вантажу, визначена відправником" та його фактичною масою.
Стаття 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту.
Суд зазначає, що підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
Відповідно до наявного в матеріалах справи акта загальної форми № 73443 від 23.04.2021, встановлено, що за результатами контрольної перевірки маси вантажу вагоні № 95814257, маса вантажу становила: брутто - 68700 кг, нетто - 46700 кг, тара - 22000 кг, відповідно до перевізних документів нетто - 68900 кг, що на 22200 кг менше.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що комерційний акт акту № 410006/79/186 від 23.04.2021, якими засвідчено невідповідність маси вантажу даним, зазначеним відповідачем у накладній № 43602432, є складеними у відповідності до вимог законодавства та підтверджують факт вчинення відповідачем порушення визначеного статтею 122 Статуту, а саме, неправильне зазначення у накладній маси вантажу.
Як вже було зазначено, відповідно до статті 122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із пунктом 5.5 Правил, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту.
Згідно зі статтею 118 Статуту, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Суд зазначає, що у розгляді справ про стягнення цього штрафу слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість.
Крім того, у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
У графі 25 накладної № 43602432, провізна плата вказана у розмірі 13 946,00 грн.
Враховуючи положення статті 118 Статуту, згідно якої штраф сплачується у розмірі п'ятикратної провізної плати, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто (13 946,00 х 5) - 69 730,00 грн.
Згідно статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами статей 76, 77, 78, 79 статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омела» про стягнення 69 730,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній № 43602432 від 20.04.2021 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омела" про стягнення 69 730,00 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омела» (бул. Чоколівський, 19 а, офіс 3, м. Київ, 03186, ідентифікаційний код 19218693) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройца, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 ідентифікаційний код 4081200) штраф за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу в розмірі 69 730 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот тридцять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.І. Борисенко