ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.10.2021Справа № 910/17391/21
Господарський суд міста Києва у складі Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" (21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122) про забезпечення позову до пред'явлення позову
особи, які можуть отримати статус учасників справи (відповідачів):
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гровнер Груп" (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, 58, кв. 122),
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діоніс Біогаз енерджі" (04073, м. Київ, пр. С. Бандери, 28А, літ Б),
Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11)
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, у якій просить суд задовольнити заяву та до вирішення судового спору по суті вжити заходів щодо накладення арешту на транспортні засоби Renault Magnum 430, 1998 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 та KOEGEL SN 24, 1996 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Діоніс Біогаз енерджі".
Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.
Так, відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі № 910/1398/21 суд частково задовольнив позовні вимоги ТОВ «Поділляагрозахист» та стягнув з ТОВ «Гровнер Груп» на користь ТОВ «Поділляагрозахист» 444 223, 86 грн основного боргу, 19 799, 36 грн пені, 117 305, 97 грн штрафу, 75 895, 09 грн 48 % річних, а також 9 858, 36 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі № 910/1398/21 змінити в частині стягнення пені з 19 799,36 грн до 1 000,00 грн та в частині штрафу з 117 305,97 грн до 10 000,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 суд відкрив апеляційне провадження за наведеною вище апеляційною скаргою ТОВ «Гровнер Груп».
Відповідно до листа Регіонального Сервісного Центру ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГЦП МВС) № 31/26-452аз від 23.06.2021, після залишення апеляційної скарги без руху та до відкриття провадження судом апеляційної інстанції 14.05.2021 на підставі договорів купівлі-продажу транспортного засобу №8044/2021/2578971 та №8044/2021/2580335 ТОВ «Гровнер Груп» відчужило ТОВ «Діоніс Біогаз Енерджі» транспортні засоби:
1) Renault Magnum 430, 1998 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 ;
2) Koegel SN 24, 1996 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_4 .
За доводами заявника, умисні дії ТОВ "Гровнер Груп" з відчуження ТОВ "ДЮНІС БІОГАЗ ЕНЕРДЖІ" майна у період оскарження рішення суду першої інстанції (оскарження в частині пені та відсотків річних), відсутність на праві власності іншого рухомого та/або нерухомого майна майна, за допомогою якого кредитор міг би задовольниш свою майнову вимогу, призведе до неможливості задовольнити вимоги кредитора ТОВ "Поділляагрозахист".
Із наведених вище підстав та з метою унеможливлення подальшого відчуження майна до подання позову про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортного засобу №8044/2021/2578971 та №8044/2021/2580335 від 14.05.2021 (предмет майбутнього позову), ТОВ "Поділляагрозахист" просить суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви у вигляді накладення арешту на майно, яке за доводами заявника, протиправно вибуло із володіння ТОВ "Гровнер Груп", а саме вищевказані транспортні засоби.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
З інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що постановою Верховного Суду від 04.10.2021 у справі №910/1398/21 була задоволена заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділляагрозахист» про забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Гровнер Груп», що знаходяться на його розрахункових рахунках в межах заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 660 380,70 грн, а також накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Гровнер Груп» в межах заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 660 380,70 грн.
Задоволена заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділляагрозахист» у справі №910/1398/21 була обґрунтована тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Гровнер Груп» вчиняються дії щодо відчуження наявного у нього на праві власності цінного рухомого майна, зокрема, транспортних засобів Renault Magnum 430, 1998 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 та Koegel SN 24, 1996 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_4 , за допомогою якого ТОВ «Поділляагрозахист» планувало задовольнити свою майнову вимогу.
Отже, з вищенаведеного вбачається, що станом на момент розгляду даної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" про забезпечення позову до пред'явлення позову, існує постанова Верховного Суду від 04.10.2021 у справі №910/1398/21, якою накладено арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Гровнер Груп», з урахуванням обставин, якими заявник обгрунтовує подану заяву про забезпечення позову від 27.10.2021.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд звертає увагу, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (відсутність грошових коштів для виконання зобов'язання за спірним правочином, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, незадовільний фінансовий стан, наявність відкритих виконавчих проваджень тощо).
Виходячи зі змісту заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про безпідставність останньої, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів жодним чином не обґрунтована і документально не підтверджена, не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Суд зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" не наведено належного доказового обґрунтування поданої заяви, зокрема, факт укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гровнер Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діоніс Біогаз енерджі" договорів купівлі-продажу транспортних засобів №8044/2021/2578971 та №8044/2021/2580335 від 14.05.2021, за якими останній набув у власність автомобілі Renault Magnum 430, 1998 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 та Koegel SN 24, 1996 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_4 , не є беззаперечним свідченням наявності підстав вважати, що виконання рішення у справі буде ускладнено, або унеможливлено, оскільки предметом майбутнього позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" буде вимога немайнового характеру про визнання вищевказаних договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними.
Таким чином, приймаючи до уваги відсутність будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову саме в такий спосіб, який було визначено Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист", порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до пункту 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" про забезпечення позову до пред'явлення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили 28.10.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л. Г. Пукшин