ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
28.10.2021Справа № 910/17134/21
Суддя Усатенко І.В., розглянувши
позовну заяву Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс)
до 1) Державного реєстратора комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" Рисак Олени Олександрівни
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСО"
про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна
До Господарського суду міста Києва звернувся Український союз об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСО" та Державного реєстратора Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" Рисак Олени Олександрівни про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна.
Приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява має містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
У поданій до суду позовній заяві зазначено поштовий індекс позивача - 04106, проте згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство із зазначеною назвою має поштовий індекс - 04107.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Враховуючи те, що позивачем одна із позовних вимог майнового характеру, то позивач має вказати ціну позову, що складається з вартості витребовуваного майна.
Стаття 164 ГПК України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Разом з цим, як вбачається з додатків до позову в якості "доказів" заявником до позову додано ксерокопії документів, які не засвідчені належним чином, оскільки на кожному аркуші копії документу відсутня дата засвідчення копії.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з положеннями ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить 2270,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За умовами підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що позивачем було заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру - скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, та одну вимогу майнового характеру - витребування нерухомого майна.
Проте зі змісту долучених Українським союзом об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) до його позовних матеріалів платіжних доручень від 05.10.2021 №6 та 21.10.2021 №6 вбачається, що позивачем за подання цього позову до суду було сплачено судовий збір за дві немайнові вимоги - 4 540,00 грн.
Обґрунтовуючи ту обставину, що спір в даній справі містить лише вимоги немайнового характеру, позивач посилається на практику Верховного Суду, зокрема постанову від 02.12.2020 у справі №905/105/20. Суд не вбачає, що доводи позивача є обґрунтованими, оскільки, наведена для прикладу практика Верховного Суду стосується правовідносин іншого характеру, в яких відсутній спір про право на нерухоме майно та існували договірні відносини між сторонами. Натомість, в даному позові позивач заявляє вимогу про витребування у відповідача майна, оскільки, останній зареєстрував право власності на нерухоме майно, яке позивач вважає своєю власністю. Отже, у правовідносинах, що є предметом розгляду у даній справі, існує спір про право на нерухоме майно. Таким чином, вимога про витребування майна у відповідача в рамках заявленого позову є майновою.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Враховуючи, те що позивачем заявлено вимогу майнового характеру - витребування нерухомого майна, то позивач має сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотку ціни позову від вартості майна, яке він просить витребувати.
Оскільки, позивачем не вказано вартість майна, яке він просить витребувати у відповідача (не зазначено ціну позову), суд не може визначити суму судового збору, який підлягає доплаті позивачем.
За таких умов, позивач зобов'язаний визначити ціну позову та сплатити з неї 1,5% за вирахуванням 2270,00 грн, докази оплати яких уже були надані до суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 162, 163, 164 ч. 1 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви:
- шляхом зазначення ціни позову;
- шляхом зазначення вірного поштового індексу позивача;
- шляхом подання до суду доказів оплати судового збору у розмірі 1,5% від ціни позову за вирахуванням 2270,00 грн уже оплачених позивачем;
- шляхом подання суду документів, долучених до позовної заяви, в оригіналах або в належним чином засвідченій копіях.
Документи (пояснення, інформація, тощо), подані в зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви, направити відповідачам, докази чого надати суду.
4. Попередити позивача, що відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Усатенко