Справа № 589/4394/21
Провадження № 2/589/1580/21
25 жовтня 2021 року м. Шостка
Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Лєвша С.Л. розглянувши цивільний позов заявлений в порядку ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), ОСОБА_1 , цивільний відповідач ОСОБА_2 про визнання заявника цивільним позивачем та зобов'язання повернути автомобіль,-
22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області із заявою, в якій просить прийняти його цивільний позов до розгляду у кримінальному провадженні №12021205570000528, а також визнати його цивільним позивачем, та зобов'язати ОСОБА_2 повернути йому автомобіль.
Суддя, ознайомившись з матеріалами заяви, приходить до висновку про відсутність підстав відкриття провадження з огляду на наступне.
Так, як вбачається з позову позивач просить прийняти його цивільний позов до розгляду у кримінальному провадженні №12021205570000528 та визнати його цивільним позивачем.
Згідно із частиною 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, із цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При визначенні предметної юрисдикції справ суд виходить із суті прав та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу об'єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
Позивач зазначає, що він подає цивільний позов на підставі ст. 128 КПК України, але водночас, у позові не обґрунтовує, чому його не пред'явив в кримінальному провадженні, а подав в порядку цивільного судочинства.
Крім того, суд звертає увагу, що виходячи із підстав позову, істотне значення мають обставини вчинення злочину відповідачами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Питання винуватості/невинуватості осіб у вчиненні кримінального правопорушення може бути встановлено виключно судом в порядку кримінального судочинства.
Розгляд цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих вчиненням кримінального правопорушення, є об'єктивно неможливим до вирішення в порядку кримінального судочинства справи щодо вчинення відповідачами злочинів та постановлення судом обвинувального вироку, однак, позивачем до позовної заяви не долучено вироку, що набрав законної сили, відносно відповідача.
Відповідно до положень ст.62 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1ст. 128 КПК України).
Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
При цьому, частиною 7 статті 128 КПК України закріплено право особи, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особи, цивільний позов якої залишено без розгляду, пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Частина 3 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 03 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зобов'язує суди при вирішенні питання про відкриття провадження у справі перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на норми ст.128 КПК України, суд приходить до висновку, що даний цивільний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в межах кримінального провадження. У разі не пред'явлення цивільного позову в кримінальному провадженні, а також якщо цивільний позов буде залишено без розгляду, позивач має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства. На даний час позивач має право звернутися з даним позовом до органу досудового розслідування, або до суду, в провадженні якого перебуває зазначене кримінальне провадження.
Згідно вимог п.1. ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо його заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 4, 19, 186, 258-260, 354 ЦПК України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за цивільним позовом заявленого в порядку ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України, ОСОБА_1 , цивільний відповідач ОСОБА_2 , про визнання заявника цивільним позивачем та зобов'язання повернути автомобіль.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана ним протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області С.Л.Лєвша