Справа № 590/860/21
Провадження № 2/576/529/21
27.10.21 м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді: Сапона О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», третя особа на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Еквіфін Україна», про визнання недійсним кредитного договору, -
23 вересня 2021 року до Глухівського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 у якій вона просить суд визнати недійсним кредитний договір № 74134-А від 15 серпня 2020 року, укладений між нею та ТОВ «Еквіфін Україна».
Позов мотивує тим, що в березні 2021 року на її телефонний номер НОМЕР_1 надійшло SMS-повідомлення з вимогою сплатити борг за кредитним договором № 74134-А від 15.08.2020, начебто укладеним між нею та товариством з обмеженою відповідальністю «Еквіфін Україна». В подальшому їй стало відомо, що товариство з обмеженою відповідальністю «Еквіфін Україна» за договором факторингу № 42987483-32 від 21.10.2020 відступило право вимоги товариству з обмеженою відповідальністю «Фінфорс».
Зазначає, що ні кредитор, ні фактор жодних повідомлень з розрахунком боргу та підтвердженням права вимоги їй не надсилав. За її особистим зверненням ТОВ «Фінфорс» листом від 05.07.21 за № 05/07-10 надіслало вимогу термінового погашення заборгованості в сумі 4950,00 грн. та копію кредитного договору № 74134-А від 15.08.2020. Лише з цього листа їй стало відомо про існування такого договору.
Вважає, що на підтвердження укладення договору позики та його умов має бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. В представленому ж відповідачем договорі у графі «Позичальник» мається друкований запис «Електронний підпис Е88523».
Наголошує, що ніколи не зверталася до ТОВ «Еквіфін Україна» з приводу отримання позики, не реєструвалася на їх офіційному сайті, не робила ніяких заявок на отримання коштів і не укладала ніяких договорів позики, не отримувала від даного товариства ніяких коштів, договір позики укладений без її вільного волевиявлення, а тому позивач просить визнати недійсним вказаний вище кредитний договір № 74134-А від 15 серпня 2021 року.
24 вересня 2021 року суд відкрив спрощене провадження в справі без повідомлення сторін, визначивши відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Третя особа пояснень щодо суті позову також не надала. Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, суд встановив наступне.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Крім того, ст. 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
На підтвердження обставин, зазначених у позові, позивач надала суду копію договору позики № 74134-А від 15.08.2020 де у графі «Позичальник» мається друкований запис «Електронний підпис Е88523».
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Тобто, статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а статтею 215 ЦК України визначені підстави визнання недійсності правочину.
Таким чином, виходячи із змісту вищевказаних Законів, недійсним може бути визнаний лише той правочин, який вчинено і не може бути визнано недійсним, правочин який не вчинявся (відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року по справі № 145/2047/16-ц)
В той же час, в своїй заяві позивач ОСОБА_1 стверджувала, що вона ніколи не зверталася до ТОВ «Еквіфін Україна» з приводу отримання позики, не реєструвалася на їх офіційному сайті, не робила ніяких заявок на отримання коштів, не укладала ніяких договорів позики і не отримувала від даного товариства ніяких коштів. Саме на ці обставини вона вказувала як на підставу визнання недійсним кредитного договору від 15.08.2020.
Тобто, позивач в своїй заяві стверджує, що вона не укладала договору позики із відповідачем і ці доводи відповідач жодним чином не спростував. Але, оскільки позивач не укладала кредитного договору з ТОВ «Фінфорс», то такий договір не може бути визнаний недійсним, бо він взагалі не існує, у зв'язку із чим в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі викладеного та відповідно до ст. ст. 2, 19, 85, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», третя особа на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Еквіфін Україна», про визнання недійсним кредитного договору - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В. Сапон