Справа № 573/1525/21
Номер провадження 2/573/418/21
28 жовтня 2021 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді: Черкашиної М.С.
за участю секретаря: Терещенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
10 вересня 2021 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачем зареєструвала шлюб 04 лютого 2003 року. Від подружнього життя сторони мають повнолітню доньку. На даний час сторони проживають окремо, сім'я фактично розпалась та подружні стосунки не підтримують. Основою розпаду сім'ї позивач вказує різні погляди на критерії сім'ї та шлюбу. Вказані обставини призвели до припинення шлюбних відносин між ними. Позивач вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, суперечить її інтересам, тому вона звернулась до суду з даним позовом і просить розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Ухвалою від 04 жовтня 2021 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 11).
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, електронною поштою направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує (а. с. 14 ).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явивсь, надавши до суду письмову заяву про те, що не заперечує проти розірвання шлюбу з позивачем, позовні вимоги визнає, просить розглянути справу у його відсутність (а. с. 15).
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частинами першою та четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до абз. 6 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.
Частина 2 ст. 16 Декларації ООН «Загальна декларація прав людини» від 10 грудня 1948 року містить положення, за якими шлюб може укладатись тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, хто одружується.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї, як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз, не може мати місце.
Принцип добровільності шлюбу закріплений у ст. 51 Конституції України, в силу якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Положенням частин 3 і 4 статті 56 СК України за кожним з подружжя визнано право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, як і примушення до їх припинення, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно із ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 04 лютого 2003 року у виконкомі Ворожбянської міської ради Білопільського району Сумської області, про що складено відповідний актовий запис № 02. Після реєстрації шлюбу позивачу залишено дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 3).
Від подружнього життя сторони мають повнолітню доньку.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що причиною розпаду сім'ї стали різні погляди на критерії шлюбу та сім'ю, що робить неможливою подальшу побудову сімейних відносин.
Суд зазначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з даним позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а, як встановлено при дослідженні матеріалів справи та заяв сторін, вони не мають наміру зберегти шлюб.
Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім'ї, поновлення шлюбних відносин та подальше спільне проживання неможливе, так як суперечить інтересам позивача.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 СК України).
Відповідно до ст. 113 СК України, якою визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У зв'язку з наявністю заяви позивача, суд вважає за необхідне залишити їй дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 .
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Крім того, згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 454 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 81, 141, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований шлюб 04 лютого 2003 року у виконкомі Ворожбянської міської ради Білопільського району Сумської області, про що складено відповідний актовий запис № 02, розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача, яка не змінювала його під час державної реєстрації шлюбу, залишити - ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби України в Сумській області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт № НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні, який відповідно до квитанції № 1016844360 від 10 вересня 2021 року був сплачений нею через АТ «Укрпошта» на розрахунковий рахунок UA388999980313191206000018526, код отримувача: 37970404, банк отримувача: 899998, Казначейство України).
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя