328/2082/21
28.10.2021
2/328/720/21
28 жовтня 2021 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Новікової Н.В., за участю секретаря судового засідання Похвалітової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №328/2082/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначила, що вона є власницею спірної квартири, якою володіє на підставі договору купівлі-продажу квартири від 04.04.2011. Відповідачі за вказаною адресою не проживають, квартира не є їх місцем проживання або перебування, особистих речей їх в квартирі не має. В добровільному порядку зніматися з реєстрації місця проживання відповідачі не збираються. Дана обставина порушує права власності позивача.
Позивач у судове засідання не з'явилась. Представник позивача - адвокат Маляр Н.В. надала заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, позов підтримали.
Відповідачі у судові засідання 21.09.2021, 28.10.2021 не з'явилися, були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки не повідомили, відзив на позов не надали.
У зв'язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч.4 ст.223 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_2 . Право власності на квартиру вона набула на підставі договору купівлі-продажу квартири від 04.04.2011, реєстровий №526. Вказані обставини підтверджуються договором, витягом з Державного реєстру правочинів від 04.04.2011.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Молочанської міської ради від 05.07.2021 №180 відповідач ОСОБА_2 з 04 грудня 2019 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та з дати реєстрації фактично не проживає за вказаною адресою.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Молочанської міської ради від 05.07.2021 №181 відповідач ОСОБА_3 з 21 травня 2015 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та з дати реєстрації фактично не проживає за вказаною адресою.
Зазначені обставини впливають на те, що позивач не може розпоряджатися належним їй майном у повному обсязі.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Конституцією України (ст.41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені ст.ст.16, 386, 391 ЦК України.
Згідно зі ст.379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Відповідно до ст.6 ЖК УРСР жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Згідно з положеннями глави 6 розділу ІІІ ЖК УРСР право проживання у житловому будинку, який перебуває у приватній власності, належить його власнику, членам його сім'ї, наймачеві та членам його сім'ї.
Відповідно до положень ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що призводить до втрати членом сім'ї права користування помешканням.
Суд встановив, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відсутні за адресою спірної квартири понад 1 рік.
Зазначені обставини є підставами для визнання відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь позивача ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у сумі 1816,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.2, 10, 19, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 .
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 .
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1816,00 грн., що становить 908,00 грн. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП відсутній.
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП відсутній.
Суддя: