Дата документу 06.09.2021
Справа № 334/5254/21
Провадження № 2/334/3405/21
06 вересня 2021 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Філіпової І. М.,
за участю секретаря Єременко А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг та підписалазаяву б/н від 03.08.2011 року, підтвердивши свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, складає між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг. При укладанні договору сторони керувалися положеннями ч. 1 ст. 634 ЦК України.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, на підставі яких відповідач при укладанні договору надав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за ініціативою банку. Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п.1.1.1.51 Договору - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною картою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту, відповідно до п. 2.1.1.12.3 договору. На підставі п. 2.1.1.5.5 договору відповідач зобов'язувався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених цим договором. Згідно п. 2.1.1.12.7.2 договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідкує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, визначеному Тарифами, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік. У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.6.1договору клієнт сплачує банку проценти у подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.
В редакції умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 року згідно п. 2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми не повернутого кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4 процентів для картки «Універсальна», 84,0 процентів для картки «Універсальна голд».
Відповідач порушив умови договору, у зв'язку з чим станом на 13.06.2021 року заборгованість становить 26 373,04грн, яка складається з: заборгованості за простроченим тілом кредиту- 21671,58 грн, заборгованість за простроченими відсотками - 4701,46 грн,
Позивач в судове засідання не з'явився, разом з позовною заявою подав письмове клопотання, в якому просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги просить задовольнити з підстав, зазначених у позові, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Зі згоди позивача суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280-281 ЦПК України.
Судом встановлено, що відповідач звернувся до ПАТ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 03.08.2011року, згідно якої відповідач погодився, що вказана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами складають між банком та відповідачем договір про надання банківських послуг. Згідно заяви позивач бажав отримати кредитну карту «Універсальна» з кредитним лімітом 1800,00 грн.
14.06.2018 року відбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з ПАТ КБ «Приватбанк» на АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується копією статуту позивача.
На підтвердження умов надання кредиту відповідачу та порушення зобов'язання останнім позивач надав суду анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, витяг з Тарифів, витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розрахунок заборгованості, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), згідно якого старт карткового рахунку відбувся 20.03.2017 року, та був встановлений ліміт у розмірі 0,00 грн, який у подальшому банком був змінений: 10.01.2020 року - 2400,00 грн, 10.01.2020 року - 6500,00 грн, 11.02.2020 року - 20 000,00 грн, 21.05.2020 року - 11 762, 72 грн, 02.06.2020- 11762,72 грн, 23.09.2020 року - 0,00 грн; довідка з інформацією про надані ОСОБА_3 кредитні картки, зокрема, їх номер, дату відкриття та термін дії, виписку по рахунку за період з 15.10.2012року по 01.04.2021 року.
Згідно з наданим банком розрахунком, у відповідача станом на 13.06.2021 року виникла заборгованість за кредитним договором б/н від 03.08.2011 року в розмірі 26 373, 04 грн., яка складається з: заборгованості за простроченим тілом кредиту - 21671,58 грн, заборгованість за простроченими відсотками-4701,46 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При укладанні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У даному випадку застосування конструкції договору приєднання його умови розробляв АТ КБ «ПриватБанк». Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За положеннями ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З долучених до позовної заяви розрахунків заборгованості за договором №б/н від 03.08.2011 року, виписки по рахунку за період з 20.03.2017 року по 01.06.2021 року вбачається, що відповідач отримував кошти з картки.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив, у тому числі, крім простроченого тіла кредиту, стягнути заборгованість за відсотками, встановивши їх у розмірі 84,0 % річних, згідно розрахунку заборгованості.
АТ КБ "ПриватБанк", обґрунтовуючи право вимоги в частині нарахування процентів, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна Contract", "Універсальна Gold" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на його сайті.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився й погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо підстав нарахування, розміру та порядку сплати процентів.
Крім того, витяг з Тарифів містить умови щодо карток «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна Contract", "Універсальна Gold", тому не можливо встановити, який саме тариф собі обрав і на який погодився відповідач, та якою карткою користувався.
Позивач хоча і долучає довідку з інформацією про надані кредитні картки відповідачу, однак в ній відсутні дані про те, якими саме ці кратки були і відповідно яким тарифом останній користувався.
Також позивачем не долучено жодного доказу, що, змінивши умови кредитування, в тому числі щодо нарахування процентів у розмірі, встановленому Банком, він повідомив про це боржника, а останній погодився з таким розміром.
Роздруківка із сайту позивача певних витягів з Умов та посилання на нього належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, а також відсутність будь-яких інших погоджених у встановленому порядку домовленостей про їх нарахування та розмір чи ознайомлення з ними відповідач, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Наведена правова позиція викладена в постанові Великою Палати Верховного Суду від 03.07.2019 (справа № 342/180/17).
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг ПриватБанку з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної зі сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Оскільки Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна Contract", "Універсальна Gold" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису позичальника, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети.
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом у розмірі 4701,46грн за процентною ставкою, згідно з наданого розрахунку 84,0 % річних, посилаючись на впровадження змін до п.2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, які додані позивачем до позовної заяви, однак, не містять підпису позичальника, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги розумів відповідач, ознайомившись та погодившись з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що про внесені зміни, які збільшили відповідальність боржника, зокрема й щодо його обов'язку у разі порушення зобов'язання сплатити проценти у розмірі 84,0 % річних, було відомо позичальнику та що останній з ними погодився.
Таким чином, позивачем не доведено ні правомірність нарахування процентів в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України в розмірі 84,0 % річних, ні не обґрунтовано підстави нарахування таких процентів у вказаний вище період.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 14-131цс19.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково у розмірі 21 671, 58 грн - заборгованості за простроченим тілом кредиту, та з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1865, 33 грн пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись 4, 12, 13, 76- 81, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 280-283, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 207, 526, 625, 626, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054,1055 ЦК України,
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 03.08.2011 року у розмірі 21 671 (двадцять одна тисяча шістсот сімдесят одна) грн 58коп. станом на 13.06.2021 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в розмірі 1865 (одна тисяча вісімсот шістдесят п'ять) грн 33 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 10.02.2021 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач:Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», юридична адреса:01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Філіпова І. М.