Справа № 333/6743/21
Провадження № 2/333/4053/21
01 жовтня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Михайлова А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Шостої Запорізької державної нотаріальної контори про захист права власності на нерухоме майно шляхом усунення перешкод у здійсненні права власника на розпорядження своїм майном,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Шостої Запорізької державної нотаріальної контори про захист права власності на нерухоме майно шляхом усунення перешкод у здійсненні права власника на розпорядження своїм майном.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшла висновку про необхідність залишення останньої без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Так, згідно з нормами частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України "Про нотаріат". Частиною першою статті 1 Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Частиною другою статті 1 Закону передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Таким чином, нотаріус не є відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов'язаних з нотаріальною дією.
В порушення вищезазначених вимог в позовній заяві про захист права власності на нерухоме майно шляхом усунення перешкод у здійсненні права власника на розпорядження своїм майном зазначено Шосту Запорізьку державну нотаріальну контору.
Частиною першою, другою статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
За змістом пунктів 3, 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
За змістом наведених норм ЦПК України з'ясувавши, що позов пред'явлено до неналежного відповідача або не до всіх відповідачів, суд має роз'яснити позивачеві право на подачу заяви про заміну відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача.
З метою сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та для забезпечення належного складу осіб, які повинні брати участь у справі, установивши, що до участі до у справі залучено неналежного відповідача, суд роз'яснює позивачеві право на подачу заяви про залучення до участі у справі співвідповідача.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2019 року в справі №171/2030/17.
Окрім того, до участі у справі не залучені державний реєстратор та Дерпартамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, на права або обов'язки яких може вплинути прийняття рішення по вищевказаній цивільній справі.
Окрім того, пунктом 5 частини 3 статті 175 та частиною 5 статті 177 ЦПК України передбачений обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
В порушення вищезазначених вимог позивачем не додано до позовної заяви рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.04.2021 року, на яке позивач посилається в позовній заяві.
У відповідності до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вищевикладене дає підстави вважати, що позовну заяву необхідно залишити без руху, оскільки потрібно надати позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шостої Запорізької державної нотаріальної контори про захист права власності на нерухоме майно шляхом усунення перешкод у здійсненні права власника на розпорядження своїм майном, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків в строк, який не перевищує десяти днів з дня отримання ним ухвали.
Роз'яснити позивачу, якщо у визначений строк недоліки не будуть усунуті, заява на підставі ст. 185 ч. 3 ЦПК України вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В.Михайлова