27.10.2021
Справа № 331/5103/21
Провадження № 2/331/2664/2021
27 жовтня 2021 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді: Жукової О.Є.
за участю секретаря : Мироненко О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», треті особи Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Чубарев Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 23802 від 12.03.2021, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості в сумі 38419,05 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність ознак безспірності у кредитних правовідносинах, не укладання ним кредитного договору , а також порушення процедури вчинення виконавчого напису, яке полягало у вчиненні виконавчого напису на нотаріально не посвідченому кредитному договорі, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 вересня 2021 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін .
В судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність , наполягав на задоволенні позову.
Відповідач , належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав , в зв'язку з чим на підставі ч.2 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у відсутність відповідача на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Треті особи Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна , Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Чубарев Олександр Олександрович ,належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, до судового засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, пояснення на позов не надали , в зв'язку з чим на підставі ч.2 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у їх відсутність.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини .
Як вбачається з матеріалів справи, 14 грудня 2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір № 406045567, за умовами якого позивач отримав кредит в сумі 17000 гривень на строк до 18.04.2020 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 475,5 % річних.
12 березня 2021 року приватним нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис за № 23802, згідно з яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованість з 29 січня 2021 року по 27 лютого 2021 року за кредитним договором № 406045567 від 14 грудня 2019 року в сумі 37 219,05 коп, з якої : 15 073,08 гривень прострочена заборгованість за кредитом, прострочена заборгованість за несплаченими відстками 18615,25 гривень, строкова заборгованість за штрафами і пенями 3530,72 гривень, а також витрати за вчинення виконавчого напису в сумі 1200,00 гривень.
В позовній заяві ОСОБА_1 посилався на те, що укладений кредитний договір в простій письмовій формі не може бути підставою для вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Так, із змісту наданого нотаріусу кредитного договору для вчинення нотаріального напису вбачається, що він дійсно укладений в електронній формі і не посвідчений нотаріально, тоді як відповідно до п. 1 Переліку для вчинення нотаріального напису нотаріусу подається оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів).
Так, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Тобто, на даний час, діє редакція Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 99 № 1172 і як викладено вище нотаріусом вимог вказаного Порядку не дотримано.
Вказане відповідає висновкам викладеним в Постанові ВС від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц.
Крім цього, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з вказаним Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Тому існують підстави для застосування частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» за аналогією закону, в тому числі й при вчиненні виконавчого напису за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Так, фактично процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
В позовній заяві ОСОБА_1 поміж іншим, як на підставу визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, посилаєся також на те, що ним не було отримано повідомлення як про наявність будь -якої заборгованості та пропозицію щодо її сплати так і про зміну кредитора.
Оскільки вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику, повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Проте, матеріали справи відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення не містять.
За вказаних обставин, неотримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
З наведеного слідує, що нотаріусом не дотримано одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса, яким є належне повідомлення боржника про заборгованість.
Також в заяві про вчинення виконавчого напису та у виконавчому написі зазначено, що заборгованість стягується за період з 29 січня 2021 року по 27 лютого 2021 року, однак нарахування за вказаний період процентів, тобто після спливу строку кредитування 18.04.2020 року , за правової позиції Великої палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 від 28.03.2018 суперечить положенням ст. 1050 ЦК України.
Виходячи з наведених обставин, слідує висновок, що нотаріусом не дотримано вимог щодо порядку вчинення нотаріального напису, а саме такий напис вчинено на виконання не нотаріально посвідченого кредитного договору, а встановлена заборгованість не може вважатися безспірною і такою , що не потребує додаткового доказування, а відтак вчинення виконавчого напису за заявою відповідача не ґрунтується на вимогах закону.
Наведені висновки грунтуються на правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) з подібних правовідносин.
Зазначені порушення процедури вчинення виконавчого напису нотаріуса, а також відсутність ознак безспірності у кредитних правовідносинах сторін є підставою для задоволення позову та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - покладається на відповідача.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, документально підтверджені, у вигляді судового збору в сумі 454,00 гривень за подання заяви про забезпечення позову та за подання позовної заяви в сумі 908,00 гривень.
Крім того , згідно ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд звертає увагу на наявний у матеріалах справи позов та додані до нього докази, а також заяву про забезпечення позову , які свідчать про виконану адвокатом роботу, крім того, вважає, що доводи позову та надані адвокатом докази були оцінені та враховані при постановленні судового рішення за результатами розгляду справи.
Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Враховуючи, що позивачем надано до суду опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, сума витрат на оплату послуг адвоката на загальну суму 2000,00 гривень є співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зазначена сума підлягає стягненню з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на користь позивача.
Керуючись 3,4,11-13, 19, 259, 263, 265 , 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», треті особи Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Чубарев Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 23802 від 12.03.2021, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості в сумі 38 419,05 гривень , таким що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (місце знаходження: м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд. 12, оф.177 , код ЄДРПОУ 42254696) на користь ОСОБА_1 ( місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1362,00 гривень, витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 2000,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Повний текст судового рішення складений 27 жовтня 2021 року.
Суддя: