Справа № 302/960/21
№ 2/302/291/21
Номер рядка звіту 40
25.10.2021 смт.Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді КривкаВ. П
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Вердикт Капітал", треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
06.09.2021 позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Позовні вимоги вмотивовано таким.
13.08.2021 року позивачу прийшло повідомлення про те, що приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Романом Р.М. відкрито виконавче провадження № 66387260 про арешт його майна та коштів.
В подальшому з'ясовано: виконавче провадження № 66387260 відкрите на підставі заяви ТОВ "Вердикт Капітал" та виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. від 12.06.2021 року № 733399, на підставі анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ "Альфа-Банк" від 17.08.2018 року та заяви ТОВ "Вердикт Капітал" від 23.06.2021 року № 15017416. За цим виконавчим написом пропонувалося звернути стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , прострочені платежів за кредитним договором № 631000236HPLS від 17.08.2018 року на користь ТОВ "Вердикт Капітал" за період з 21.12.2020 по 25.05.2021 у розмірі 24477,78 грн, з яких 15434,24 грн заборгованості за сумою кредиту: 2006,20 грн заборгованості за комісією : 6387,34 грн заборгованості за штрафами і пенями: 650 грн плати за вчинення виконавчого напису.
Позивач вказав, що ніколи не укладав із ПАТ "Альфа Банк" кредитний договір 631000236HPLS, умови договору йому невідомі, жодної заборгованості за договором перед ПАТ "Альфа-Банк" він не має і мати не може. 17.08.2018 він відкрив в АТ "Альфа-Банк" банківський рахунок № НОМЕР_1 , до якого була випущена платіжна картка № НОМЕР_2 . На цю картку було встановлено кредитний ліміт у розмірі 20000 грн. Він скористався карткою та зняв готівку у сумі 5960,50 грн, протягом 26-31 серпня 2018 року. 09.10.2018 вніс суму боргу на картковий рахунок в сумі 6420 грн. 14.09.2018 року на його телефон прийшло повідомлення про здійснення операцій про зняття коштів з картки на загальну суму 9800 грн. За цих підстав позивач звернувся до банку для заблокування рахунку та подав заяву до поліції про вчинення злочину, на підставі якої 11.10.2018 року в ЄРДР було зареєстроване кримінальне провадження за № 12018070110000515.
Позивач вважає вищевказаний виконавчий напис нотаріуса вчинений з порушенням вимог діючого законодавства, зокрема ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України. ст. 5, ч.1 ст. 39 , ст.88 ЗУ "Про нотаріат",Розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", а саме приватний нотаріус не перевірила та не довела безспірність заборгованості, відсутність заперечень з боку позивачки щодо заявленої заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах за переліком. За вищенаведеного позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. від 12.06.2021 № в реєстрі 73399.
Позивач просить застосувати в справі правові позиції, за висновками Верховного Суду Великої палати у постанові № 444/9519/12 від 28.09.2018, від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц.
Винесені процесуальні рішення в справі:
Згідно ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 08.09.2021 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін надіслано учасникам судового процесу 09.09.2021 року.
Відповідач в особі ТОВ "Вердикт Капітал" будучи повідомленим про відкриття провадження у справі, та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відзив на позовну заяву та будь-які клопотання до суду не подав. Згідно поштового повідомлення "Укрпошти" відповідач судові документи отримав 16.09.2021 року, строк для подання відзиву визначений судом сплив. Клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву відповідач не заявив.
Третя особа без самостійних вимог - приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. ухвалу суду про відкриття провадження у справі та позовну заяву отримав 16.09.2021 року. У встановлений судом строк письмові пояснення щодо обставин викладених у позові суду не подав.
Третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Грисюк О.В. за вказаною у позові юридичною адресою відсутня, у зв'язку з чим ухвала суду та позов не вручені адресату, що вбачається із Довідки Ф-20 Укрпошти.
Учасниками справи не подано заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. За цих підстав суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності,суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено обставини, які зазначені в позовній заяві. Ці обставини підтверджені відповідними документами, копіями судових рішень. Окрім цього, обставини щодо укладення кредитного договору, договору відступлення прав вимоги, здійснення виконавчого напису також підтверджені відповідачем.
З установлених обставин, позицій та обґрунтувань сторін видно, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від відповідача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також процентів, зазначені у виконавчому написі є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов'язання позивача по кредиту, процентах річних не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Статтею 88 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється главою 14 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012№ 296/5 (далі - Порядок).
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Так, відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Відповідачем суду не надано документів, які свідчать про безспірність заборгованості позивача та наявність у нього права вимоги. Не надано таких документів і третьою особою - приватним нотаріусом .
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15, яка в силу закону є обов'язковою до застосування у цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги недоведеність відповідачем факту подання нотаріусу документів на підтвердження безспірної заборгованості позивача, а також заперечення позивача щодо наявності безспірної заборгованості перед відповідачем, наявність судового рішення ,яке набрало законної сили і за яким вирішено остаточно питання відсутності заборгованості за кредитним договором, на який посилається сторони в цій справ, - суд дійшов висновку про задоволення позову та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Суд визнає такі витрати, які підлягають стягнення в користь позивача: судовий збір , сплачений за подання позову в сумі 908 гривні.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Киїської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 73399, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованості в розмірі 24477,78 грн за кредитним договором № 631000236HPLS від 17.08.2018 року із ПАТ "Альфа-Банк", право вимоги за яким перейшло до ТОВ "Вердик Капітал" на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами № 21-12/20 від 21.12.2020 року.
Стягнути з ТзОВ "Вердикт Капітал" судові витрати у виді судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн у користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення через Міжгірський районний суд Закарпатської області, відповідно до положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» ЦПК України.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
Суддя: В. П. Кривка