Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/2674/21
28.10.2021 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальне провадження (внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021070080000008 від 02 січня 2021 року) по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , із середньою освітою, розлученого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 119 та ст. 128 КК України, -
01 січня 2021 року, близько 16 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні вітальньої кімнати у квартирі АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, розпочав сварку із ОСОБА_7 , в ході якої, діючи необережно та не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і не бажаючи їх настання, не знаючи, що останній хворіє на вроджену невиліковну хворобу гемофілію - обумовлену порушенням процесу згортання крові внаслідок дефіциту плазмового тромбопластину, що протікає з виникненням значної кровотечі, навіть при незначних травмах, підійшов до ОСОБА_7 , та не маючи наміру позбавити життя потерпілого, не передбачаючи можливості настання його смерті від вчиненої ним дії, хоча повинен був і міг передбачити, наніс потерпілому близько чотирьох ударів руками стиснутими у кулак по обличчю та голові.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді: синців орбітальної ділянки правого ока та лівого ока, який поширюється на шкірні покрови виличної ділянки, шкірних покровів щоки зліва та завушної ділянки зліва, садна шкірних покровів зліва на межі росту волосся, забою м'яких тканин верхньої губи справа та лівої вушної раковини з синцем шкірних покровів та набряком м'яких тканин, крововиливу на внутрішній поверхні м'яких тканин голови в потиличній ділянці справа, крововиливу та забійної рани слизової оболонки верхньої губи справа, у результаті чого ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень помер у реанімаційному відділенні Виноградівської районної лікарні.
У відповідності до висновку експерта №3/В від 08.02.2021 тілесні ушкодження у вигляді: синців, садна, забою м'яких тканин та крововиливів не спричинили розладу здоров'я чи незначну втрату працездатності і по цій ознаці згідно п.2.3.2 «б» «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як легкі тілесні пошкодження, що не спричинили розлад здоров'я або незначну стійку втрату працездатності.
У відповідності до висновку експерта №3/В від 08.02.2021 тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани слизової оболонки верхньої губи, спричинили розлад здоров'я понад 6 але не більше 21 дня чи незначну стійку втрату працездатності, що супроводжувалася гематогастером (скупченням крові у порожнині шлунку) і призвело до гострого малокрів'я внутрішніх органів та розвитку геморагічного шоку і по цій ознаці згідно п.2.3.2 «а» «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються, як легкі тілесні пошкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я або незначну стійку втрату працездатності, але є у опосередкованому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_7 .
Він же, 01 січня 2021 року, близько 16 години 40 хвилин, знаходячись у приміщенні вітальньої кімнати у квартирі АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, розпочав сварку із ОСОБА_4 , де діючи самовпевнено, передбачаючи суспільно небезпечний характер та можливі наслідки своїх дій, легковажно розраховуючи на їх відвернення, підійшов із заді до ОСОБА_4 , та використовуючи власну фізичну силу, руками відштовхнув в спину ОСОБА_4 , внаслідок чого останній не втримавшись на ногах впав на підлогу з висоти власного зросту та отримав тілесні ушкодження у вигляді «ЗЧМТ, струс головного мозку, перелом IX, X, XI ребер зліва. Підшкірна емфізема».
В результаті протиправних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_4 , було спричинено тілесні ушкодження у вигляді «ЗЧМТ, струс головного мозку, перелом IX, X, XI ребер зліва. Підшкірна емфізема».
Тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер - це ушкодження, що спричиняють розлад здоров'я більше 21 дня і за цією ознакою, згідно пункту 2.2.1/в «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово - медичної служби України» від 17.01.1995 року, слід кваліфікувати як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 54/В від 22.04.2021.
Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 119 КК України - вбивство, вчинене через необережність та кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України - необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, суду показав, що дійсно за викладених в обвинувальному акті обставин він наніс потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_8 помер у лікарні. Про те, що ОСОБА_8 хворів на порушення згортання крові йому відомо не було. Крім цього в ході сварки він відштовхнув від себе потерпілого ОСОБА_4 , від чого останній впав на підлогу. Щиро розкаявся у вчиненому та просив суд суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що за вказаних в обвинувальному акті обставин, обвинувачений ОСОБА_9 штовхнув його в спину, від чого він впав на підлогу та отримав тілесні ушкодження. Про смерть свого сина ОСОБА_7 йому повідомив лікар Виноградівської районної лікарні 02 січня 2021 року. Син хворів на гемофілію - порушення згортання крові. Коли обвинувачений наносив удари сину ОСОБА_10 , його вдома не було.
При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, на підставі та в порядку, встановленому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом було з"ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, встановлено, що їх позиція є добровільною. Також їм було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім цього, судом було взято до уваги наступні докази:
- вимога про судимість, згідно якої ОСОБА_5 раніше не притягався до кримінальної відповідальності (а.п.37);
- довідка КНП “Виноградівська районна лікарня”, згідно якої ОСОБА_5 на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває (а.п. 39);
- характеристика Виноградівської міської ради на гр. ОСОБА_5 , згідно якої останній зарекомендував себе з посередньої сторони (а.п. 98).
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вирішив, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 мали місце.
Ці діяння містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України - вбивство, вчинене через необережність та склад кримінального правопорушення передбаченого ст. 128 КК України - необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_5 винний у вчиненні цих кримінальних правопорушень та підлягає покаранню за вчинені ним кримінальні правопорушення.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченого, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчинених злочинів, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного - його вік, матеріальний стан, стан здоров'я, посередню характеристику за місцем проживання, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання, тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у виді обмеження волі в межах санкцій статтей, за якими кваліфіковано його дії, із наданням на підставі ст.75 КК України іспитового строку і покладенням на нього обов'язків у відповідності до ст.76 КК України, і таке покарання буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов не заявлявся.
Обвинувачений не вчинив кримінальні правопорушення у стані обмеженої осудності.
Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
Майно, на яке накладено арешт відсутнє.
Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Діючі заходи забезпечення кримінального провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 91, 94, 370, 374, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 119 та ст. 128 КК України.
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 119 КК України у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі, за ст. 128 КК України - у виді 2 (двох) років обмеження волі.
В порядку ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази - копії документів із медичної документації, виданої на ОСОБА_7 , що знаходяться при матеріалах кримінального провадження (а.п. 90) - залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
ГоловуючийОСОБА_1