Справа №265/5372/21
Провадження №2-а/265/54/21
21 жовтня 2021 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Костромітіної О.О.,
за участю секретаря судового засідання Говорунова М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних Луганського прикордонного загону ім. Героя України полковника Євгена Пікуса про визнання постанови протиправної та її скасування,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського районного суду містаМаріуполя Донецької області з адміністративним позовом до Відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних Луганського прикордонного загону ім. Героя України полковника Євгена Пікуса про визнання постанови про накладання адміністративного стягнення № 017118/21 від 20 липня 2021 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-2 КУпАП, складеного начальником групи ІПК віпс (тип А) впс «Мілове» ім. В. Банних (в/ч 9938) ст. лейтенантом Охрімовою Іриною Сергіївною, протиправної, її скасування та закриття провадження по адміністративній справі.
В обґрунтування позову зазначає, що відносно неї складена вищевказана постанова про накладення адміністративного стягнення № 017118/21 від 20 липня 2021 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-2 КУпАП. В складеній відносно неї постанові не зазначено жодного доказу, на підставі якого прийнято рішення про її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення. Вважає, що відповідачем не доведено, що в її діях при перетині державного кордону України був наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 204-2 КУпАП України, тому постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності є протиправною, що є підставою для її скасування та закриття провадження по адміністративній справі.
Позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час, і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилася, її неявка за переконанням суду не перешкоджає розгляду справи, тому суд, відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 КАС України розглянув справу без її участі.
Відповідач Відділ прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних Луганського прикордонного загону ім. Героя України полковника Євгена Пікуса, будучи належним чином повідомленим про дату, час, і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, тому суд, відповідно до ч.3 ст. 205 КАС України, вирішив справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справ, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 20 липня 2021 року під час проходження прикордонного контролю в пункті пропуску «Мілове» складено відносно ОСОБА_1 начальником групи ІПК віпс (тип А) впс «Мілове» ім. В. Банних (в/ч 9938) ст. лейтенантом Охрімовою І. С. постанова № 017118/21 від 20 липня 2021 року про накладання на позивачку адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-2 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1700 гривень. За даною постановою встановлено, що 20.07.2021 року в 00:10 в пункті пропуску «Мілове» під час здійснення прикордонного контролю виявлено гр. України ОСОБА_1 , яка відповідно до інформації, наявної в базі даних Державної прикордонної служби України, 21.11.2018 року виїхала з контрольованої території України до тимчасово окупованої території України через КПВВ «Новотроїцьке», а 20.07.2021 року о 00:10 в'їхала на територію України з РФ через пункт пропуску «Мілове». Особою надано письмові пояснення, в яких вона зазначила, що 19.07.2021 року близько 17:00 здійснила виїзд з тимчасово окупованої території України через КПВВ. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.3 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2019 №815, відповідно до якого в'їзд/виїзд осіб на тимчасово окуповану територію України та з таких територій здійснюється виключно через визначені КПВВ, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-2 КУпАП. Вчинене правопорушення не оспорює, вину свою визнає.
Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і т.д.
Згідно ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в'їзду-виїзду) Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.285 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно п.п. 6 п. 3 розділу II Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення затвердженої наказом МВС України від 08.09.2013 року № 898, інспектор мав право розглядати справу про адміністративне правопорушення та накладати адміністративне стягнення.
Керуючись положеннями ст. 258 КУпАП, уповноважена особа начальник групи ІПК віпс (тип А) впс «Мілове» ім. В. Банних (в/ч 9938) ст. лейтенант Охрімова І.С. склала відносно позивачки постанову про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Стаття 68 Конституції України голосить, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2017 року, громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в'їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї через контрольні пункти в'їзду-виїзду за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, ч.1 ст. 204-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Отже, вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, зокрема, до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».
Відповідно до частин 1 та 3 статті 12 цього Закону, в'їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в'їзду-виїзду.
Порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України. 28.11.2019 набрав чинності Порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019р. №815 (далі Порядок № 815).
Відповідно до п. 1 Порядку № 815, він визначає процедуру в'їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях (далі - тимчасово окуповані території) та з таких територій. Дія цього Порядку № 815 поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб, які здійснюють такий в'їзд/виїзд і переміщення товарів через контрольні пункти в'їзду-виїзду, контрольні пункти в'їзду-виїзду на залізниці.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 815 (в редакції, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення), в'їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку. Контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону. Поза визначеними контрольними пунктами в'їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.
З визначення термінів, викладених в пункті 2 Порядку № 815 вбачається, що контрольний пункт в'їзду/виїзду - це комплекс будівель, спеціальних, інженерних споруд і технічних засобів, розташованих на спеціально визначеній земельній ділянці, де здійснюються заходи контролю в'їзду-виїзду осіб, транспортних засобів та товарів, які переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій. Лінія розмежування - умовна лінія на місцевості між тимчасово окупованими територіями та контрольованими територіями, яка проходить по передньому краю передових позицій об'єднаних сил; Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що положення Порядку №815 визначають правила в'їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях та виїзду з них виключно через контрольні пункти, які розташовані на спеціально визначеній земельній ділянці в межах лінії розмежування, при цьому такі контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.
Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1ст. 204-2 КУпАП виключно у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в'їзду/виїзду.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , відповідно до інформації, наявної в базі даних Державної прикордонної служби України, 21.11.2018 року виїхала з контрольованої території України до тимчасово окупованої території України через КПВВ «Новотроїцьке», а 20.07.2021 року о 00:10 в'їхала на територію України з РФ через пункт пропуску «Мілове».
Отже, факт вчинення позивачкою порушення вимог п.3 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2019 №815, відповідно до якого в'їзд/виїзд осіб на тимчасово окуповану територію України та з таких територій здійснюється виключно через визначені КПВВ, за що передбачена статтею 204-2 КУпАП відповідальність, є доведеним, що є підставою для відмови у задоволені позову.
При цьому суд відхиляє ствердження позивачки щодо відсутності в постанові доказів, які доводять її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, оскільки в постанові зазначено, що саме на підставі інформації, наявної в базі даних Державної прикордонної служби України встановлено факт порушення позивачкою в. їзду на тимчасово окуповану територію України. Будь-яких доказів, які б спростували інформацію бази даних Державної прикордонної служби України, позивачкою суду не надано.
Таким чином суд дійшов висновку про необґрунтованість позову, внаслідок чого суд відмовляє у задоволенні позову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних Луганського прикордонного загону ім. Героя України полковника Євгена Пікуса про визнання постанови про накладання адміністративного стягнення № 017118/21 від 20 липня 2021 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-2 КУпАП, складеного начальником групи ІПК віпс (тип А) впс «Мілове» ім. В. Банних (в/ч 9938) ст. лейтенантом Охрімовою Іриною Сергіївною, протиправної, її скасування та закриття провадження по адміністративній справі, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Відділ прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних Луганського прикордонного загону ім. Героя України полковника Євгена Пікуса, код за ЄДРПОУ 14321736, адреса: смт. Мілове, 58, Луганська область , 92500.
Повне рішення суду складено 26.10.2021 року.
Суддя О.О.Костромітіна