Справа № 219/8351/21
Провадження № 2/219/2940/2021
(заочне)
27 жовтня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Феняка О.Р., за участю секретаря Дубаніної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що йому на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . В будинку крім нього також зареєстрований брат його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично в ньому не проживає з квітня 2014 року, забрав свої особисті речі, не сплачує комунальних послуг та не приймає участі в ремонті будинку та його утриманні, перешкод в користуванні жилим приміщенням йому не створювалось. Реєстрація ОСОБА_2 у будинку перешкоджає йому розпоряджатись та користуватись ним на власний розсуд.
На підставі викладеного, просив визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяви про можливість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши письмові матеріали, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов знайшов своє підтвердження представленими доказами і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.41 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим державним нотаріусом Першої бахмутської державної нотаріальної контори Кара О.О. 22.07.20021р., витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Відповідно до довідки №1265 від 02.08.2021р., виданої комітетом мікрорайону «Бахмут Східний», відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно акту, складеному 02.08.2021року головою квартального комітету №4 м.Бахмута за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований відповідач ОСОБА_3 , проте не проживає у будинку з квітня 2014 року.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст.319 ЦК України позивач вправі володіти, користуватися, розпоряджатися своєю квартирою (будинком) на власний розсуд і має право за ст.391 ЦК України вимагати від відповідача усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику права вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Права власника жилого будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Отже, відповідач ОСОБА_2 є членом родини позивача, який у будинку не проживає з квітня 2014 року, його особисті речі в ньому відсутні, перешкод в користуванні житловим приміщенням йому не створювалось, у зв'язку із чим суд вважає, що його слід визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на це, позовні вимоги в є обґрунтованими та такими, що також підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст. 29 ЦК України, ст. 163 СК України, ст. 15, 18, 71, 72 ЖК України, Законами України «Про місцеве самоврядування», «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Артемівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача , яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Р.Феняк