Справа № 521/438/21
Номер провадження:1-кс/521/2621/21
22 жовтня 2021 року м.Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
Слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одесі клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Малиновської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12021161470000030 від 13.01.2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський, Одеської області, громадянина України, із середньо освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, слідчий суддя
З клопотання слідчого вбачається, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_4 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав наркотичний засіб - метадон, з кількісним вмістом метадону 1,196 г., що знаходився в полімерному пакеті, всередині якого в загальному знаходились 13 полімерних згортки чорного кольору з приблизно однаковою вагою наркотичного засобу в кожному з згортків, що вказує на ознаки упакування в спосіб розфасування, з метою збуту.
У подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання наркотичного засобу з метою збуту, ОСОБА_4 став незаконно зберігати зазначені згортки при собі, а саме у кишені куртки, яка була одягнена на ньому.
Надалі, 13.01.2021 року о 12 годині 45 хвилин за адресою: м.Одеса вул. Мельницька, біля будинку №16, ОСОБА_4 був помічений співробітниками УБН ДБН в Одеській області, яким повідомив, що має при собі у внутрішній кишені куртки, одягненій на ньому полімерні згортки, всередині яких наявний наркотик - метадон.
В цей же день -13.01.2021 року, в період з 13 години 42 хвилини по 14 годину 06 хвилин, працівниками відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області поблизу будинку №16 по вул. Мельницькій в м.Одесі було проведено огляд місця події, під час якого у ОСОБА_4 були вилучені 12 полімерних згортків чорного кольору, та пояснив, що всередині знаходиться наркотик - метадон.
Згідно проведеного експертного дослідження, надані на експертизу кристалічні речовини білого кольору загальною масою 5,575 г., які знаходились у 12 полімерних згортках, містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Загальний кількісний вміст метадону в кристалічних речовинах становить 1,126 г.
Крім того, під час проведення огляду місця події, ОСОБА_4 повідомив, що може вказати місця, де він залишив наркотичні засоби з метою збуту їх іншим особам.
Після цього, в період часу з 16 години 50 хвилини по 16 годину 58 хвилин 13.01.2021 року, було проведено огляд місця подія, а саме ділянки місцевості за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 16, в ході якого на внутрішній частині вхідних воріт, та магніті, виявлено та вилучено згорток поліетилену чорного кольору, всередині якого перебувала речовина білого кольору. При цьому ОСОБА_4 пояснив, що саме в цьому місці він нещодавно залишив наркотичний засіб - метадон, для подальшого його збуту іншій особі.
Надана на експертизу речовина білого кольору загальною масою 0,346 г., яка знаходилась у чорному поліетиленовому згортку, містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Загальний кількісний вміст метадону в кристалічних речовинах становить 0,070 г.
19.03.2021 року слідчим складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 307 КК України.
Проте, в ході досудового розслідування ОСОБА_4 на виклики не з'являвся та встановити його місце перебування не надалось можливим.
У зв'язку з цим ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси від 03.06.2021 р. було задоволено клопотання слідчого, поголдженого з прокурорам про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Одночасно, слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.
21.10.2021 р. о 10 годині 40 хвилин підозрюваного ОСОБА_4 було затримано на підставі вищезазначеної ухвали слідчого судді.
Враховуючи викладене орган досудового розслідування просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор підтримав клопотання, оскільки вважала мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши в судовому засіданні підозрюваного ОСОБА_4 , а також вислухавши думку прокурора, та захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 затримано 21.10.2021 в 10 год. 40 хв. у порядку ст. 191 КПК України, що підтверджується наявним, в матеріалах клопотання, протоколом затримання особи обвинуваченої у вчиненні злочину.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
Слідчий суддя, враховує також вагомість наявних доказів, які містяться в клопотанні, а саме: витяг з ЄРДР по кримінальному упровадженню №12021161470000030 від 13.01.2021 р.; рапортом співробітника поліції від 13.01.2021р.; протоколом огляду місця події від 13.01.2021р.,: зобов'язанням ОСОБА_4 від 13.01.2021р.; протоколом огляду предмета від 14.01.2021р., висновком експерта №СЕ-19/116-21/880-МРВ від 22.02.2021р., повідомлення про підозру від 19.03.2021р., та іншими матеріалами які долучені до клопотання.
Не вдаючись в оцінку даних доказів, та інших, зібраних на досудовому слідстві, слідчий суддя в той же час враховує об'єктивний характер встановлених фактів і висновку, що підозра підтверджується доказами, які є достатніми на даному етапі досудового розслідування.
При розгляді клопотання про взяття під варту слідчий суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, розглядати і вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.
Тому всі докази перевірялися лише з точки зору обґрунтованості підозри та наявності ризиків.
Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, і є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання, що повинно підтвердити або спростувати підозру.
Враховуючи конкретні обставини справи та дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який не зареєстрований на території м.Одеси, не працевлаштований, вчинив тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання від 4 до 8 років позбавлення волі. Факт збуту підозрюваним нехтування охоронюваними законом наркотичних засобів, свідчить про цінностями життя та здоров'я людини , що , в сукупності , вказує на реальність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст . 177 КПК України , а саме що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду.
Так, характер та обставини вчиненого злочину, який інкримінується ОСОБА_4 , свідчить про реальність ризику, що у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний матиме можливість знищення або спотворення речей та документів, тим самим перешкоджаючи органу досудового розслідування у встановленні істини у провадженні та повному, всебічному дослідженні всіх доказів, вказує на реальність ризику, передбаченого п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом с тим щодо існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК, на які посилається сторона обвинувачення суду не надано. Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 є особою яка раніше не судима.
Суд критично ставиться до наданих пояснень підозрюваного щодо його працевлаштування, сімейного стану, та щодо перебування на його утриманні дітей, оскільки жодного належного доказу не надано.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків.
Поряд з цим, слід зазначити, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики, обставини, та саму особу підозрюваного, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування запобіжного заходу як домашній арешт на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу, та не спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку останнього. А тому в якості запобіжного заходу ОСОБА_4 слід обрати саме тримання під вартою.
Частиною 4 ст. 183 КПК України констатовано право слідчого судді, за якого такий повинен вирішувати питання щодо наявності підстав для визначення розміру застави поряд із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кожному конкретному випадку окремо, виходячи з обставин справи і даних про особу підозрюваного.
Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строком на 60 днів, з визначенням застави, що становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 95160 гривень, враховуючи вищенаведені обставини вчинення кримінального правопорушення. Визначення застави саме в такому розмірі буде помірним для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним визначити необхідність виконання підозрюваному, у разі внесення застави та з моменту звільнення її з-під варти внаслідок внесення застави. Покладення таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу та ефективності здійснення кримінального провадження, дасть можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за належною процесуальною поведінкою.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором Малиновської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, строк дії ухвали суду щодо продовження строку запобіжного заходу відносно нього дійсний до 20 грудня 2021 року включно?.
У разі внесення підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 95160 (дев'яносто п'ять тисяч сто шістдесят) гривень, звільнити його негайно з-під варти та зобов'язати: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення - для відома та виконання.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1