Справа № 503/1189/21
Провадження № 2/503/505/21
27 жовтня 2021 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Вороненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивач звернулася до суду з вище вказаним позовом посилаючись на ті обставини, що 09.08.2014 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 492. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що шлюбні відносини з відповідачем не склалися та фактично припинені з 20 квітня 2021 року. У зв'язку з чим позивач пред'явила до відповідача відповідний позов шляхом подання позовної заяви, в якій просить розірвати шлюб та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була своєчасно повідомлена належним чином. При цьому, позивач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила про підтримання заявлених позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений належним чином. При цьому, відповідач також подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив про визнання заявлених позовних вимог та про те, що не заперечує проти розірвання шлюбу. Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до положень ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили, що таке визнання суперечить вимогам закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 09.08.2014 року, актовий запис № 492.
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Стаття 55 СК України встановлює обов'язок дружини та чоловіка спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Згідно ч.3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
В силу ч.3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Положеннями ст. 112 СК України визначено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені з 20 квітня 2021 року, спільне господарство не ведеться, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що є підставою для розірвання шлюбу.
Згідно положень ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Ураховуючи вищевикладене та прийняте судом визнання позову відповідачем, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією ТВБВ № 10015/0395 філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» № 15 від 22.09.2021 року.
Таким чином 50 відсотків судового збору, які складають 454,00 грн, підлягають поверненню позивачу на підставі ч.1 ст. 142 ЦПК України, у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір сплачений ним за подання позовної заяви до суду.
Ураховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, стягненню з нього на користь позивача підлягає 50 відсотків судового збору сплаченого позивачем за подання до суду позовної заяви, що складає 454,00 грн.
Керуючись ст. 223, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. 105, 110, 112, 113 СК України, пунктами 3, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 , про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 09.08.2014 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 492, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 50 відсотків судового збору, сплаченого останньою при поданні позову, в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за квитанцією ТВБВ № 10015/0395 філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» № 15 від 22.09.2021 року, в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Д.В. Вороненко