Справа № 127/24803/21
Провадження № 3/127/7630/21
"27" жовтня 2021 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
11.09.2021 о 12.40 год. по вул. Магістрацька в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Nissan, д.н. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, зіниці не реагують на промені світла, однак від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення не визнав та суду пояснив, що він не заперечував факту керування транспортним засобом, але вважає, що в його діях відсутні ознаки від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки він просив взяти у нього аналіз крові у зв'язку з неможливістю здачі сечі.
Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, думку його захисника - адвоката Бистрицького М.О., дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, в ході судового розгляду справи заявив клопотання про виклик для допиту в судовому засіданні свідка - лікаря-нарколога КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ОСОБА_2 , а також витребування із зазначеного закладу заяви ОСОБА_1 на ім'я головного лікаря зазначеного закладу від 11.09.2021. Зазначені клопотання судом були задоволені, однак свідок ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Разом з тим, після перегляду в судовому засіданні наданих суду відеозаписів, у тому числі й додатково витребуваних судом за клопотанням захисника Коси В.С., захисник останнього від подальшого виклику та допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_2 відмовився. Натомість заявив клопотання про визнання недопустимими доказами протоколу про адміністративне правопорушення, висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння № 2142 та рапорту поліцейського.
Суд вважає, що заявленим захисником Коси В.С. клопотанням має бути надана відповідна правова оцінка за результатами судового розгляду справи.
З диспозиції статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто зазначеною правовою нормою встановлено альтернативні склади правопорушення: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності в діянні ОСОБА_1 складу зазначеного вище правопорушення, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Суд вважає за доцільне зауважити, що пунктом 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція) визначені ознаки наркотичного сп'яніння, якими є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
З протоколу про адміністративне правопорушення випливає, що 11.09.2021 о 12.40 год. по вул. Магістрацька в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Nissan, д.н. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, зіниці не реагують на промені світла. У протоколі про адміністративне правопорушення також зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку відмовився. На підтвердження зазначених обставин до протоколу приєднаний рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП у Вінницькій області Хомяка В. від 11.09.2021 (далі - Рапорт) та висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2142 від 11.09.2021 (далі - Висновок), а також диск із записом з нагрудних камер поліцейських (далі - Запис).
Згідно з Висновком ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився.
Суд враховує, що в судовому засіданні був оглянутий Запис, за результатами перегляду якого суд встановив, що чітко поліцейські назвали ОСОБА_1 виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння, що узгоджується з приписами пункту 4 розділу І Інструкції. Суд враховує, що процедура проведення огляду на стан сп'яніння, встановлена статтею 266 КпАП стороною захисту в судовому засіданні оспорена не була, натомість сторона захисту оспорювала порядок складання Висновку. Тому суд вважає, що правові підстави для здійснення аналізу дотримання приписів статті 266 КпАП відсутні, оскільки зазначені обставини особа, що притягується до адміністративної відповідальності, та його захисник фактично не заперечували.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання Висновку недопустимим доказом, суд враховує таке.
З оглянутого в судовому засіданні Запису випливає, що після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовлявся у категоричній формі, однак після спілкування з лікарем погодився на проходження такого огляду і був оглянутий лікарем. Також з оглянутого в судовому засіданні Запису випливає, що ОСОБА_1 в подальшому почав писати заяву, зміст якої на оглянутому Записі не зафіксований і за клопотанням захисника Коса В.С. її належним чином завірена копія судом була витребувана із закладу охорони здоров'я. З оглянутого Запису також випливає, що ОСОБА_1 заперечував, що вживав наркотичні засоби, стверджував, що не відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння, однак повідомляв, що не може сходити в туалет. Разом з тим, з оглянутого в судовому засіданні Запису випливає, що ОСОБА_1 після пропозиції лікаря пройти подальший огляд розпочав з лікарем та медичною сестрою сварку, в ході якої наполягав на відібранні у нього зразків крові. Саме на недотримання зазначеного порядку як на підставу визнання висновку недопустимим доказом посилався захисник Коса В.С. Однак, як слідує з оглянутого запису, лікар повідомляв ОСОБА_1 , що останній не пройшов усього переліку процедур для встановлення огляду на стан сп'яніння. Лікар, як слідує з оглянутого в судовому засіданні Запису, роз'яснював ОСОБА_1 , що відмова від проведення повного переліку процедур для встановлення стану сп'яніння буде визнана фактичною відмовою від проходження такого огляду.
Вирішуючи питання щодо дотримання порядку проведення огляду, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
При цьому пунктом 12 розділу ІІІ Інструкції визначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
А пунктом 13 розділу ІІІ Інструкції визначено, що для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Як суд вже зазначив вище, з оглянутого в судовому засіданні Запису випливає, що ОСОБА_1 від проходження повної процедури його медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився і почав наполягати на відборі в нього крові. Зазначена обставина також частково підтверджується і копією заяви ОСОБА_1 від 11.09.2021, яка була витребувана за клопотанням захисника останнього. Разом з тим, приписи пункту 13 розділу ІІІ Інструкції, на які посилається захисник ОСОБА_1 уповноважують відібрання для дослідження крові лише у разі неможливості відібрання у обстежуваної особи зразків біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 розділу ІІІ Інструкції. Об'єктивні дані, які б свідчили про неможливість здачі ОСОБА_1 біологічних зразків, визначених пунктом 12 розділу ІІІ Інструкції, тобто слини, сечі та змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, суду не надані. Натомість суду надані докази, які свідчать, що ОСОБА_1 відмовився від проведення його огляду лікарем на стан наркотичного сп'яніння, після розмови з лікарем погодився на його проведення, однак в подальшому розпочав з лікарем сварку і від подальшого проведення огляду відмовився, наполягаючи на відборі в нього крові.
Наведені обставини, на переконання суду, свідчать, що ОСОБА_1 відмовився від його огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Отже, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за зазначеним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП, за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення ним нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд враховує таке.
Згідно з наданими суду матеріалами ОСОБА_1 був притягнутий 11.09.2021 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною десятою статті 121 КпАП. Однак слід при цьому зауважити, що санкція закону, яким встановлена адміністративна відповідальність за вчинене ОСОБА_1 правопорушення, є безальтернативною, тобто передбачає стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом. Саме тому суд вважає за доцільне з метою попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 130, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: