Справа №127/24200/21
Провадження №1-кс/127/10780/21
16 вересня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
адвоката ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 20.08.2021 року про закриття кримінального провадження № 12019020000000365 від 17.08.2021 року, -
До Вінницького міського суду Вінницької області зі скаргою звернувся адвокат ОСОБА_3 на постанову слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 20.08.2021 року про закриття кримінального провадження №12019020000000365 від 17.08.2021 року.
Скарга мотивована тим, що під час досудового розслідування слідчим не було вжито всіх заходів для здійснення всебічного, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження, тому адвокат ОСОБА_3 просить скасувати постанову про закриття кримінального провадження №12019020000000365 від 17.08.2021 року.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги.
Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задоволення скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що відділу слідчий СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 проводив досудове розслідування кримінального провадження №12019020000000365 від 17.08.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286 КК України.
Постановою слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 20.08.2021 було закрито кримінальне провадження №12019020000000365 від 17.08.2021 в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення.
Однак, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчий ОСОБА_4 неповно дослідив обставини кримінального провадження та передчасно прийняв рішення про його закриття.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Крім того, на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст. 94 КПК України, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст. 93 ч. 2 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Так, стороною обвинувачення під час проведення досудового розслідування не було проведено усі необхідних дії спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, слідчим суддею встановлено, що під час проведення досудового розслідування слідчим
Зокрема, слідчим суддею встановлено, що під час проведення досудового розслідування слідчим ОСОБА_4 було призначено проведення авто-технічної експертизи постановою від 05.12.2019.
За результатами проведеної авто-технічної експертизи було складено висновок експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України №809 від 10.12.2019. Згідно висновку вбачається, що в ситуації, яка склалась, при технічних параметрах вказаних в постанові про призначення експертизи та містяться в матеріалах кримінального провадження і при умові відстані видимості перешкоди 69.5м., в діях водія автомобіля Renault Trafic ОСОБА_6 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникнення події даної дорожньо-транспортної пригоди, а при умові відстані видимості перешкоди 157 м., в діях водія автомобіля Renault Trafic ОСОБА_6 вбачається невідповідність вимогам п.12.3 ПДР, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події ДТП.
Проте в подальшому слідчий ОСОБА_7 призначає постановою від 09.07.2020 проведення іншої авто-технічної експертизи, проведення якої доручає експертам Вінницького відділення Київського НДІСЕ.
Зі змісту постанови слідчого ОСОБА_7 про призначення авто-технічної експертизи від 09.07.2020, слідчим суддею не встановлено обставин, які стали причиною для призначення повторного експертного дослідження.
Відповідно до норм процесуального законодавства, первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Проте, слідчий ОСОБА_7 при винесення постанови про призначення авто-технічної експертизи 09.07.2020 не зазначив, що вона являється повторною, що свідчить про порушення слідчим процесуального законодавства під час призначення проведення слідчої дії. При цьому, при призначенні авто-технічної експертизи слідчий ОСОБА_7 допустив неповноту досліджуваних обставин кримінального провадження, оскільки зазначив віхідні дані, які були отримані тільки з даних вказаних водієм ОСОБА_6 .
За результатами проведеної авто-технічної експертизи, було складено висновок експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України №461 від 10.07.2020. Згідно висновку вбачається, що в ситуації, яка склалась, при технічних параметрах вказаних в постанові про призначення експертизи та містяться в матеріалах кримінального провадження, в діях водія автомобіля Renault Trafic ОСОБА_6 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникнення події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах від 30 травня 1997 року №8, повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обгрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Отже, слідчий суддя звертає увагу на те, що оскільки висновок експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України №809 від 10.12.2019 та висновок експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України №461 від 10.07.2020 відрізняються у своїх висновках щодо наявності в діях водія автомобіля Renault Trafic ОСОБА_6 невідповідності вимог ПДР, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди, а тому слідчому слід призначити проведення повторної авто-технічної експертизи, проведення якої доручити експертам Київський НДЕКЦ МВС Українидля усунення зазначених суперечностей, .
Таким чином, слідчий суддя вважає, що слідчий не здійснив весь об'єм слідчих дій необхідних для ефективного проведення досудового розслідування, в зв'язку з чим не зібрав достатніх доказів для прийняття обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні, а тому слідчий прийняв передчасне рішення про закриття кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови, слідчим в порушення вимог ч.2 ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам кримінального правопорушення та прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутності складу кримінального правопорушення, яке не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.
ЄСПЛ неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії" (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі "Танрікулу проти Туреччини" (Tanhkulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, п. 104 і подальші посилання, ECHR 1999-IV, "Ґюль проти Туреччини" (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ч. 1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру;2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова слідчого ОСОБА_4 від 20.08.2021 року про закриття кримінального провадження №12019020000000365 від 17.08.2021 року була винесена передчасно, а тому не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 задовольнити.
Постанову слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 20.08.2021 року про закриття кримінального провадження №12019020000000365 від 17.08.2021 року - скасувати.
Ухвалу слідчого судді та матеріали кримінального провадження №12019020000000365 від 17.08.2021 направити до СУ ГУНП у Вінницькій області для виконання ухвали та організації проведення подальшого досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.
Слідчий суддя