Справа № 146/1029/21
"26" жовтня 2021 р. смт. Томашпіль
Суддя Томашпільського районного суду Вінницької області Скаковська І.В., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП № 2 Тульчинського РВП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
17 липня 2021 року о 02:05 год на автодорозі Тульчин - Вапнярка ОСОБА_1 керував мопедом Кенуні в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою алкотесту «Драгер 6810» результат 2,24 %.
Тобто, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився по невідомим суду причинам, про час та місце розгляду справи останього було повідомлено завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
З огляду на те, що ОСОБА_1 будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про те, що дана справа буде розглядатися у Томашпільському районному суді не вжив заходів для явки до суду, суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
Слід також відзначити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" наголосив, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 17 липня 2021 року, актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та поясненнями самого порушника.
Відповідно до п. 2.9 Правил дорожнього руху (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАп, є особою, яка підлягає адміністративній відповідальності, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлені. Таким чином, з вищевикладеного, аналізуючи матеріали справи, зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 , вчинив грубе порушення ПДР України, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, своїми діями наражав на небезпеку себе та інших громадян, керуючи транспортним засобом в стані сп'яніння. Не дивлячись на загальноприйняті норми поведінки та співжиття в суспільстві легковажно дозволив собі вживати алкоголь та керувати транспортом, що свідчить про нехтування ним вказаних норм, тому, за таких обставин, суд приходить до переконання, що останній належних висновків для себе не робить, а тому вважає за доцільне, з метою попередження вчинення ним грубих правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, з метою його виховання та недопущення нових порушень у майбутньому.
Крім того згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 454 гривень.
Тому, є всі підстави для стягнення із ОСОБА_1 454 гн. судового збору в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 23, 33-35, 36, ч. 2 ст. 130, ст. ст. 221, 251, 252, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області.
Суддя: І. В. Скаковська