Справа № 139/517/21
26 жовтня 2021 року смт Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Коломійцевої В.І.,
за участі секретаря судового засідання Боржемської І.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
її представника - адвоката Майструк Н.Р.,
відповідача ОСОБА_2 ,
його представника - адвоката Невольчука С.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
24.06.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який надійшов 29.06.2021, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Заочним рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 18.08.2021 позов задоволено частково. Ухвалено змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08.08.2018 (справа № 139/637/18). Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 2500 гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 24 червня 2021 року, до досягнення дітьми повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 908 гривень на користь держави. Рішення в частині стягнення суми платежу (аліментів) на користь позивача ОСОБА_1 за один місяць з 29.06.2021 по 29.07.2021 допустити до негайного виконання.
Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 13.10.2021 вказане заочне рішення скасовано, а справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували у шлюбі, який 18.11.2011 розірвано. У них є двоє спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачем. Рішенням Мурованокуриловецького районного суду від 11.09.2018 з відповідача на її користь на утримання дітей стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 05.07.2018 до досягнення дітьми повноліття.
Разом з тим, з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів розмір витрат на утримання дітей значно зросли. Виховання дітей вимагає значних витрат. У зв'язку з підвищенням цін на продукти, одяг та ліки, тих доходів, які вона отримує, не вистачає, щоб в повному обсязі задовольнити всі потреби їх дітей. В даний час вона має тяжке матеріальне становище, являється інвалідом І групи, отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, інших доходів не має.
Відповідач періодично працює за кордоном.
У зв'язку з наведеним, позивач просила суд збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів на її користь на утримання дітей та стягувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 грн щомісяця на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з тієї підстави, що позивач являлась інвалідом першої групи ще на час винесення судом первісного рішення про стягнення аліментів від 11.09.2018, а тому ця обставина вже була врахована судом на той час і не може братися до уваги при розгляді цієї справи. Крім того, він, як платник аліментів, хворіє, на його утриманні перебуває мати, яка є особою пенсійного віку, постійно хворіє на цукровий діабет, аритмію серця. Також зазначив про те, що позивачем не доведено тієї обставини, що діти на сьогоднішній день проживають разом з нею, як і не доведено витрат, які вона здійснює на їх утримання.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги зменшили, просили постановити рішення, яким стягувати із ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 2500 гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.
На підтвердження своїх вимог подали до матеріалів справи додаткові докази, які ухвалою суду були долучені до матеріалів справи, проте не прийняті до розгляду у зв'язку із пропуском строку, встановленого судом.
Відповідач проти задоволення позову заперечував із підстав викладених у заяві про перегляд заочного рішення.
Представник відповідача - адвокат Невольчук С.П. просив в задоволенні позову відмовити, вважаючи, що позивачкою не доведено погіршення її матеріального становища та покращення матеріального становища його довірителя платника аліментів.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що сторони з 27 січня 2008 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області № 0216/2-514/2011 від 18.11.2011, що набрало законної сили 29.11.2011 (а.с. 6).
У сторін є двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - які проживають з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4-5, 9).
З оглянутих в судовому засіданні за клопотанням позивача матеріалів цивільної справи №139/637/18 вбачається, що рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08.08.2018 вирішено стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , аліменти на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 05 липня 2018 року, до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок. Рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
На підставі виданого судом виконавчого листа згідно вказаного рішення державним виконавцем Мурованокуриловецького РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області 14.09.2018 було відкрито виконавче провадження № 57213067 (а.с. 8).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України та п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Згідно Постанови Верховного Суду № 61-2698св21 від 16.06.2021, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Відповідно до Постанови Верховного Суду № 61-20737св19 від 05.02.2020, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
При цьому, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
В даному випадку, суд погоджується з відповідачем в тому, що на час винесення 08.08.2018 рішення про стягнення аліментів у суду були відомості про те, що позивач ОСОБА_1 уже на той час була інвалідом 1 групи та отримувала пенсію по інвалідності, що підтверджується відповідною довідкою УСПЗН та копією пенсійного посвідчення, виданого їй 07.06.2017 (аркуші оглянутої справи № 139/637/18: 9-10).
Разом з тим, з довідки УПСЗН № 66 від 03.06.2021 слідує, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку як член малозабезпеченої сім'ї, отримуючи відповідну допомогу, що свідчить про погіршення її матеріального стану (а.с. 10).
Відповідач, в свою чергу, ще з 2015 року хворіє захворюванням хребта, що підтверджується результатами КТ-дослідження (а.с. 73-74) та консультативним висновком (а.с. 72).
ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_2 разом із матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується довідкою № 338 від 20.09.2021 старости ОСОБА_6 (а.с. 77).
ОСОБА_5 згідно лікарської довідки має захворювання ІХС, міокардіосклероз з гіпертонічною хворобою ІІ ступеня, цукровий діабет ІІ типу (а.с. 75).
Відповідач в судовому засіданні підтвердив ту обставину, що він періодично виїздить за кордон. Вказаний факт підтверджується відомостями Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України (а.с. 31).
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З огляду на досліджені вище докази, суд вважає, що позивачем доведено обставину погіршення її майнового стану, а відповідачем, в свою чергу, доведено обставину погіршення стану його здоров'я та факт перебування на його утриманні матері - непрацездатної особи пенсійного віку з хронічними захворюваннями.
Разом з тим, суд враховує, те що відповідачем не надано доказів того, що його стан здоров'я не дозволяє йому працювати та отримувати стабільний дохід. І хоча позивачем не підтверджено належними доказами суттєвого покращення майнового становища відповідача, однак останній в свою чергу будь-яких доказів його матеріального стану суду теж не надав.
При цьому суд звертає увагу, що згідно Постанови ВС №61-2698св21 від 16.06.2021, отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Посилання ж ОСОБА_2 на ту обставину, що ОСОБА_1 не доведено факту проживання з нею їх дітей, суд не приймає до уваги, оскільки вказана обставина підтверджується довідкою № 208 від 22.06.2021 старости ОСОБА_6 (а.с. 9) та не спростована жодними іншими доказами.
У зв'язку з викладеним, враховуючи вік дітей, збільшення їх потреб, що потребують значних витрат, суд вважає правильним позов ОСОБА_1 задовольнити частково та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей по 1800 грн щомісяця на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Разом з тим, суд зауважує, що розмір аліментів, визначений цим рішенням суду, також не є незмінним.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що у разі зміни надалі матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений цим рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів (частина перша статті 192 СК України).
У відповідності до п. 1. ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, оскільки в даному випадку позов задоволено частково, судовий збір на користь держави має бути стягнутий з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме, в сумі 544 грн. 80 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 184, 192 СК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263, 430 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 08.08.2018 (справа № 139/637/18).
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1800 гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 24 червня 2021 року, до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 544 (п'ятсот сорок чотири) гривень 80 коп. на користь держави.
Рішення в частині стягнення суми платежу (аліментів) на користь позивача ОСОБА_1 за один місяць з 29.06.2021 по 29.07.2021 допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 27.10.2021 о 16:00 год.
Суддя: