Справа № 134/1777/21
1-в/134/214/2021
Іменем України
26 жовтня 2021 року смт. Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
представника виправного центру ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль Вінницької області клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Браїлів Жмеринського району Вінницької області, з неповною середньою освітою, неодруженого, до засудження не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
19 жовтня 2021 року до суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 підтримав своє клопотання, вказав, що відбув необхідну частину покарання та вважає, що своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Представник виправного центру також підтримав клопотання та просив його задовольнити, оскільки засуджений ОСОБА_4 довів своє виправлення, по прибуттю в установу був працевлаштований, характеризується позитивно, за сумлінну поведінку та ставлення до праці тричі заохочувався правами начальника установи.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, вказав, що враховуючи тяжкість злочину та обставини його вчинення він не вбачає підстав для застосування до засудженого ОСОБА_4 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та особової справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, при цьому фактично відбув необхідну частину призначеного судом покарання.
При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення передбачено дискреційною нормою Кримінального кодексу України, тобто є не обов'язком суду, а правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання.
У відповідності до змісту постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», суди, розглядаючи питання про можливість умовно-дострокового звільнення засуджених, повинні повно та всебічно вивчити дані про особу засудженого.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 було засуджено 21.04.2010 року Апеляційним судом Вінницької області за ст. 115 ч. 2 п. 4, п. 7, п. 12 КК України до 14 років позбавлення волі.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.05.2016 року зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 17.09.2009 року по 05.06.2010 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10.09.2020 року не відбута частина покарання у виді позбавлення волі замінена на більш м'яке - обмеження волі, а саме на 2 роки 3 місяці 20 днів.
Згідно ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області від 25.11.2020 року зараховано в строк покарання час слідування під вартою з 18.09.2020 року по 14.11.2020 року, тобто 1 місяць 26 днів, виходячи із співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Засуджений ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі знаходиться з 17.09.2009 року.
З 30.09.2009 року по 24.06.2010 року перебував в УВП № 1 м. Вінниця, зарекомендував себе посередньо, стягнення та заохочення не застосовувались.
З 24.06.2010 року по 14.11.2020 року відбував покарання в ДУ «Вінницька ВК (№ 86)», зарекомендував себе позитивно, працював на виробництві установи у цеху по виготовленню деревного вугілля, мав 20 заохочень та 2 стягнення.
З 14.11.2020 року по теперішній час відбуває покарання в ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)». По прибутті в установу був працевлаштований згідно строкового трудового договору № 122-20 від 27.11.2020 по 10.06.2021 днювальним гуртожитку № 1, в подальшому згідно строкового трудового договору № 104-21 від 18.06.2021 по 07.07.2021 - на контрагентському об'єкті ТОВ «Вінницька птахофабрика», на даний час працює згідно строкового трудового договору № 142-21 від 06.09.2021 на контрагентському об'єкті ПП «Вікторі О».
За час відбування покарання засуджений ОСОБА_4 характеризується позитивно, дотримується вимог, які визначають порядок і умови відбування покарання, порушень режиму утримання не допускає. Проявляє соціально-корисну ініціативу, приймає участь в суспільному житті відділення. Підтримує належний санітарний стан житлового приміщення, має охайний зовнішній вигляд. До майна установи та предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, ставиться відповідно, здійснює за ними належний догляд, використовує їх за призначенням. Вимог пожежної безпеки не порушує. Законні вимоги персоналу установи виконує. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, на критику реагує пасивно, товариські відносини підтримує із засудженими різної спрямованості.
Проявляє готовність до самокерованої соціально-правомірної поведінки.
Участь в заходах виховного характеру приймає, робить для себе позитивні висновки. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Фізкультура і спорт» та «Підготовка до звільнення».
Вину в скоєному злочині визнає, розкаюється в скоєному діянні.
На профілактичному обліку установи не перебуває.
Заборгованості за виконавчими листами немає.
Згідно оцінки вчинення повторного кримінального правопорушення з використанням підсистеми КАСАНДРА єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, у засудженого ОСОБА_4 встановлено середній рівень (171 бал).
Під дію ст. 81 КК України засуджений ОСОБА_4 підпадав по відбуттю 3/4 строку покарання, а саме 30.06.2019 року.
Станом на 26 жовтня 2021 року невідбута частина покарання складає 1 рік 7 днів.
Згідно довідки про наявність стягнень та заохочень засуджений ОСОБА_4 за період відбування покарання має 23 заохочення та 2 стягнення, які на даний час погашено.
Згідно довідки про доходи, дохід засудженого ОСОБА_4 за період з 14 листопада 2020 року по 30 вересня 2021 року включно становить 24926,89 грн.
Головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
При цьому, саме від ступеню суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення засудженим, залежить момент виникнення у такої особи права на умовно-дострокове звільнення, у відповідності до ч. 3 ст. 81 КК України.
У даному випадку, ОСОБА_4 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, а тому, відбувши 3/4 частини строку покарання у останнього виникло законне право на умовно-дострокове звільнення, яким він скористався, подавши клопотання про умовно-дострокове звільнення, а тому доводи прокурора в цій частині є безпідставними.
Ступінь суспільної небезпеки та характер скоєного злочину вже були враховані судом при призначенні покарання ОСОБА_4 , тому не можуть самі по собі слугувати підставою для відмови в умовно-достроковому звільненні. При вирішенні питання про можливість застосування до засудженого ОСОБА_4 умовно-достроково звільнення від відбування покарання суд не досліджує обставини, за яких ним було вчинено злочин, а вивчає поведінку засудженого та його ставлення до праці за час відбування покарання та чи довів він з урахуванням цих обставин своє виправлення. Сукупність даних, які характеризують особу засудженого ОСОБА_4 , в тому числі його характеристика, ставлення до праці, соціальна спрямованість, наявність численних заохочень, указують на те, що він довів своє виправлення, а тому підлягає умовно-достроковому звільненню.
Отже, враховуючи те, що процес виправлення і виховання має бути стабільним та послідовним, суд вважає, що наявні підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , оскільки останній станом на 26 жовтня 2021 року відбув 3/4 строку покарання, призначеного вироком Апеляційного суду Вінницької області від 21 квітня 2010 року, своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, а тому, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, ст. 537, 539 КПК України,
постановив:
Клопотання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного вироком Апеляційного суду Вінницької області від 21 квітня 2010 року, умовно-достроково на 1 рік 7 днів від подальшого відбування покарання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя