Справа № 128/2278/21
Іменем України
27 жовтня 2021 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі головуючого:
судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
та учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 , у присутності представника ДУ «Стрижавська ВК (№ 81)» ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції в дистанційному провадженні з Державною установою «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким відповідно до ст. 82 КК України,
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшло вищезазначене клопотання. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 засуджено вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 березня 2011 року за вчинення злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, до 12 років позбавлення волі. Вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 14 червня 2011 року вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 березня 2011 року стосовно ОСОБА_5 в частині призначення покарання було скасовано та призначено покарання за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 15 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_5 зараховано в строк відбування покарання час утримання під вартою з розрахунком 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
В місцях позбавлення волі засуджений ОСОБА_5 знаходиться з 20.10.2010. Початок строку відбування покарання - 17.03.2011, кінець строку відбування покарання - 12.10.2024. За час відбування покарання в Державній установі «Городищенська ВК (№ 96)» ОСОБА_5 22 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, однак всі стягнення були погашені та зняті у встановленому законом порядку, а також 5 разів заохочувався. Відповідно до протоколу № 16 від 25.07.2018 комісією було погоджено в застосуванні ст. 101 КВК України (зміні умов тримання, а саме: переведення до колонії з середнім рівнем безпеки) як особі, що стає на шлях виправлення.
Під час перебування в слідчому ізоляторі міста Вінниці Державної установи «УВП (№ 1)» ОСОБА_5 порушень режиму утримання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочення не застосовувались.
В Державну установу «Стрижавська ВК (№81)» ОСОБА_5 прибув 03.12.2018. Застосуванню ст. 82 КК України (заміні невідбутої частини покарання більш м'яким) за формальними ознаками ОСОБА_5 підлягав по відбуттю 2/3 частини строку покарання - з 12.10.2019, проте протоколом № 33 від 25.10.2019 комісією установи відмовлено, як особі, що не стала на шлях виправлення. За основу такого рішення була взята характеристика на ОСОБА_5 , надана установою, яка містить акцент на негативні обставини, які не підтверджені жодними фактичними даними.
З наданого витягу з протоколу засідання комісії № 33 від 25.10.2019 слідує, що під час прийняття рішення комісією було взято до уваги той факт, що засуджений ОСОБА_5 має 22 стягнення, а та обставина, що вказані стягнення знаті у встановленому законом порядку проігнорована.
Усі вищезазначені фактичні обставини вказують на прагнення засудженого ОСОБА_5 до виправлення, позитивні зрушення в його поведінці, сумлінному ставленні до праці, на те, що в його поведінці наявна позитивна динаміка до змін в особистості. ОСОБА_5 добре розуміє, що в разі вчинення в майбутньому правопорушень, буде знову притягнутий до відповідальності і покараний, тому прийняв для себе тверде рішення не порушувати закону, адже має сильне бажання жити разом з своєю сім'єю та допомагати своїм дітям, саме тому він змінив відношення до своєї поведінки і доклав зусиль, щоб усі накладені раніше дисциплінарні стягнення були погашені.
На даний час ОСОБА_5 взагалі не допускає порушень режиму та поведінки, натомість добросовісно та сумлінно працює. За вказаних обставин захисник засудженого просить суд замінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді обмеження волі.
В судовому засіданні захисник засудженого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання про заміну невідбутої частини покарання ОСОБА_5 на більш м'яке, а саме: на обмеження волі, оскільки засуджений ОСОБА_5 став на шлях виправлення, тому просив задовольнити його клопотання.
Засуджений ОСОБА_5 підтримав клопотання свого захисника ОСОБА_4 та просив його задовольнити. Суду пояснив, що розкаюється у вчиненні злочину, на даний час став на шлях виправлення, отримав освіту, має намір влаштуватися на роботу, жити з сім'єю та закони не порушувати.
Представник СВК №81 у вирішенні клопотання адвоката ОСОБА_4 заявленого в інтересах ОСОБА_5 поклався на розсуд суду, висновок колонії у характеристиці на засудженого ОСОБА_5 підтримав.
Прокурор ОСОБА_3 вважає, що клопотання про заміну покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 82 КК України задоволенню не підлягає, оскільки немає сталості процесу виправлення особи.
Вивчивши клопотання захисника, вислухавши пояснення ОСОБА_5 , з'ясувавши позицію прокурора та представника установи відбування покарань, дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_5 , суд дійшов такого висновку.
У відповідності до ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, в тому числі й питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Судом установлено, що гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбуває покарання в Державній установі «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» за вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 14 червня 2011 року за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 15 років позбавлення волі.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 10 лютого 2016 року відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України засудженому ОСОБА_5 було зараховано строк попереднього ув'язнення та тримання під вартою в строк відбування покарання з 15 жовтня 2010 року по 18 жовтня 2011 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до характеристики на засудженого ОСОБА_5 початком строку відбування покарання є 17 березня 2011 року, кінцем строку відбування покарання - 12 жовтня 2024 року.
В місцях позбавлення волі засуджений ОСОБА_5 знаходиться з 20 жовтня 2010 року.
За час відбування покарання Державній установі «Городищенська ВК (№96)» ОСОБА_5 зарекомендував себе таким чином: до дисциплінарної відповідальності притягався 22 рази, 5 разів заохочувався.
Відповідно до протоколу № 16 від 25.07.2018 комісією було погоджено застосування до засудженого ст. 101 КВК України (зміні умов тримання, а саме: переведення до колонії з середнім рівнем безпеки), як особі, що стає на шлях виправлення.
Під час тримання в Державній установі «УВП (№1)» м. Вінниці дисциплінарні стягнення та заохочення не застосовувалися.
В Державну установу «Стрижавська ВК (№81)» ОСОБА_5 прибув 03.12.2018. За час відбування покарання в Державній установі «Стрижавська ВК (№81)» ОСОБА_5 характеризується таким чином: до дисциплінарної відповідальності не притягувався, за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці заохочувався 8 разів.
На виробництві установи ОСОБА_5 працевлаштований в бригаді № 2 у якості підсобного робітника, до праці відноситься добре, проте корисної ініціативи не проявляє, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, намагається адекватно реагувати на критику у свою адресу, дотримується правомірних та ввічливих відносин з персоналом установи з метою поблажливого ставлення до себе, під час бесід поводить себе ввічливо, проте не щирий, спальне місце та при ліжкову тумбочку утримує в чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд, намагається дбайливо ставитись до майна установи і предметів якими користується при виконанні дорученої роботи та здійснювати за ними належний догляд, використовувати тільки за призначенням, виконує передбачені законом вимоги персоналу установи, проте якісно їх виконує в більшості випадків під контролем адміністрації установи, виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок, до здобуття нових навичок ставиться байдуже, виконує роботи з благоустрою установи, проте розумної ініціативи щодо їх виконання не проявляє, не допускає порушення вимог пожежної безпеки і безпеки праці, підтримує соціально корисні зв'язки на волі з дружиною, на профілактичному обліку в установі не перебуває. Згідно вироку суду витрати на експертизу становлять 2165 грн, проте виконавчих листів до установи не надходило.
Відповідно до ст. 123 КВК України ОСОБА_5 зарахований до участі у програмі диференційованого виховного впливу на засуджених за напрямком «Підготовка до звільнення», проте активної участі в її реалізації не приймає.
Застосуванню ст. 101 КВК України (зміні умов тримання, а саме: переведення до колонії з середнім рівнем безпеки) за формальними ознаками ОСОБА_5 підлягав по відбуттю 1/2 частини строку покарання - з 12.04.2017 (протокол № 8 від 12.04.2017 року - погоджено в застосуванні ст. 101 КВК України як особі, що стає на шлях виправлення). 05.05.2017 міжрегіональною комісією ОСОБА_5 було відмовлено в застосуванні ст. 101 КВК України.
Відповідно до протоколу № 16 від 25.07.2018 року комісією було погоджено в застосуванні ст.101 КВК України (зміні умов тримання, а саме: переведення до колонії з середнім рівнем безпеки як особі, що стає на шлях виправлення).
Застосуванню ст. 82 КК України (заміні невідбутої частини покарання більш м'яким) за формальними ознаками ОСОБА_5 підлягав по відбуттю 2/3 частини строку покарання - з 12.10.2019 (протокол № 33 від 25.10.2019 - комісією установи відмовлено як особі, що не стала на шлях виправлення).
Застосуванню ст. 81 КК України (умовно-достроковому звільненню від відбування покарання) за формальними ознаками ОСОБА_5 підлягатиме по відбуттю 3/4 частини строку покарання - з 12.01.2021.
За час відбування покарання засуджений ОСОБА_5 не проявив готовності до самокерованої і правослухняної поведінки, не досяг ступеня виправлення визначеного вимогам ст. 82 КК України, до кримінальної відповідальності притягувався три рази та звільнявся умовно-достроково, що вказує на високий рівень можливого кримінального рецидиву, а також до засудженого застосовувалася ч. 5 ст. 72 КК України, що значно скоротила термін покарання.
Згідно з положеннями, викладеними в ч.ч. 1, 3 ст. 82 КК України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Судом установлено, що ОСОБА_5 є особою, яка на даний час відбула більш як 2/3 частини строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.
Разом з цим, суд враховує, що відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» під час судового розгляду справ даної категорії, судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених та інше.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
З матеріалів особової справи судом установлено, що під час відбування покарання в Державній установі «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» засуджений ОСОБА_5 працював по договору в грудні 2018 року, в січні та в липні 2019 року; під час відбування покарання навчався; корисної ініціативи не проявляє, дотримується правомірних та ввічливих відносин з персоналом установи з метою поблажливого ставлення до себе, під час бесід поводить себе ввічливо, проте не щирий, виконує передбачені законом вимоги персоналу установи, проте якісно їх виконує в більшості випадків під контролем адміністрації установи, виконує роботи з благоустрою установи, проте розумної ініціативи щодо їх виконання не проявляє.
Наявність 12 заохочень за весь час відбування покарання не свідчить про сталість виправлення та сумлінну поведінку засудженого ОСОБА_5 під час всього строку відбування покарання.
При цьому, суд враховує наступні приклади несталої поведінки: як вбачається з довідки про наявність дисциплінарних стягнень и заохочень ОСОБА_5 10.10.2019 р. отримує подяку за виконання ним покладених на нього обов'язків та додержання правил поведінки, а 21.12.2019 року - отримує дисциплінарне стягнення за знаходження у стані алкогольного сп'яніння, а 27.12.2019 року, лише через 6 днів чинить опір представнику адміністрації колонії, за що знову отримує дисциплінарне стягнення, 10.07.2020 року засуджений отримує подяку за виконання ним покладених на нього обов'язків та додержання правил поведінки, а 20.08.2019 року знову отримує дисциплінарне стягнення за знаходження у стані алкогольного сп'яніння (19.08.2016 р. притягався до дисциплінарної відповідальності за зберігання 2 літрів бражної рідини), 1.09.2020 року, засуджений вчиняє аналогічне порушення та отримує дисциплінарне стягнення. За весь період 2020 року засуджений отримує лише два заохочення, останнє з яких під час розгляду клопотання - 13.10.2021 р.
За весь період відбуття покарання ОСОБА_5 9 разів отримував дисциплінарне стягнення у вигляді ДІЗО,1 раз карцер, сувору догану - 5 разів. Підстави: знаходження у стані алкогольного сп'яніння, не виконання розпорядку, нетактовна поведінка до представника адміністрації, фізичний опір представникам адміністрації, паління в неустановленому місці, виявлення мобільного телефону.
Також суд враховує, що ОСОБА_5 є раніше неодноразово судимий за умисні злочини, один раз був звільнений умовно-достроково, двічі йому надавався іспитовий строк, але на шлях виправлення засуджений не став, знову вчинив умисний особливо тяжкий злочин - вбивство з особливою жорстокістю.
Отже, судом не встановлено переконливих даних про сталу позитивну зміну поведінки засудженого ОСОБА_5 , які свідчать, що процес виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше виправлення засудженого ОСОБА_5 можливе в умовах обмеження волі.
Враховуючи те, що процес виправлення і виховання має бути стабільним та послідовним, суд вважає, що підстав для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким відповідно до ст. 82 КК України засудженому ОСОБА_5 немає, оскільки останній хоч і відбув більше 2/3 строку покарання (застосовування ч. 5 ст. 72 КК України значно скоротила його термін покарання), однак не довів своєю поведінкою, що став на шлях виправлення, не проявив готовності до самокерованої і правослухняної поведінки, не досяг ступеня виправлення, визначеного вимогами ст. 82 КК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_5 ст.82 КК України слід відмовити.
Керуючись ст. 82 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд-
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким відповідно до ст. 82 КК України за вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 14 червня 2011 року за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду на протязі 7 діб з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1