іменем України
Справа № 126/2527/20
Провадження № 1-кп/126/175/2021
"27" жовтня 2021 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
із секретарем ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бершадь обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 1202002009000044 від 15.08.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, розлученого, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
В ніч з 07.08.2020 на 08.08.2020. ОСОБА_4 , перебував у приміщенні літньої кухні за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де разом зі своєю знайомою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розпивав алкогольні напої.
Під час розпиття алкогольних напоїв, 08.08.2020 близько 04 години, між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, відразу ж після цього, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з метою реалізації свого раптово виниклого злочинного умислу, направленого на позбавлення життя ОСОБА_6 , взяв до правої руки металеву кочергу, яка до цього стояла в іншій кімнаті вказаного приміщення, підійшов до ОСОБА_6 , що сиділа на ліжку в спальній кімнаті, та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, наніс їй декілька ударів кочергою в область спини, обличчя та голови, що є частинами тіла, де розташовані життєво важливі органи останньої, тим самим спричинивши їй тілесні ушкодження, від яких вона в подальшому померла на місці події, а він ліг спати на підлозі цієї ж кімнати.
Прокинувшись вранці, цього ж дня, близько 09:00 год, ОСОБА_4 підійшов до ліжка, на якому лежала ОСОБА_6 та побачив, що вона не подає ознак життя. Переконавшись, у смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_4 вирішив залишити труп останньої в своєму будинку та не повідомляти про її смерть родичів, правоохоронні органи та інших осіб. Після цього, ОСОБА_4 залишив своє домоволодіння та пішов вживати алкогольні напої.
Повернувшись додому близько 23:40 год, ОСОБА_4 , вирішив позбутися трупа ОСОБА_6 та приховати його. З цією метою ОСОБА_4 обгорнув труп в килим, що знаходився на підлозі у кімнаті біля нього та, поклавши його на візок прикріплений до двоколісного велосипеду, повіз за межі м. Бершадь, в напрямку с. Війтівка, де залишив труп ОСОБА_7 на земельній ділянці кадастровий номер 0520480600:01:003:0129, поміж рослинами кукурудзи.
У ході проведення огляду місця події 19.08.2020, труп ОСОБА_6 виявлено на земельній ділянці кадастровий помер 0520480600:01:003:0129, у місці де його залишив ОСОБА_4 , та вилучено старшим слідчим відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_8 .
Відповідно до висновку експерта № 39 від 19.08.2020 при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани голови, подвійного перелому обох кісток носа, перелому виличної кістки з відривом останньої від черепа. Дані тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок дії тупого твердого предмета, індивідуальні чи групові особливості якого не відобразилися у морфологічних властивостях вказаних ушкоджень, тому встановити їх ступінь важкості не є можливим, скільки морфологічний перебіг прижиттєвих змін визначити неможливо у зв'язку з різко вираженими гнильними змінами тіла. Враховуючи дані судово- медичних експертиз безпосередню причину смерті встановити не можливо у зв'язку з різко вираженими гнильними змінами тіла, однак, наявність тілесних ушкоджень, які мали місце в ділянці голови та обличчя, тобто забійна рана голови, подвійний перелом кісток носа, перелом виличної кістки з відривом останньої від черепа, не виключають можливість свідчити про те, що смерть ОСОБА_6 могла настати внаслідок черепно-мозкової травми.
Згідно висновку експерта № 39/1 від 02.11.2020, ушкодження у вигляді: забійної рани голови, подвійного перелому обох кісток носа відносяться до легких тілесних ушкоджень. Ушкодження у вигляді перелому виличної кістки з
відривом останньої від черепа відноситься до середнього ступеня важкості тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав частково, визнаючи факт та намір нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , заперечуючи умисел на позбавлення життя останньої.
Щодо обставин скоєння ним злочину вказав, що 07.08.2020 року він дійсно з ОСОБА_6 вживав спиртні напої, приблизно до 5 год. ранку. Перед цим у них виникла суперечка, в ході якої він взяв із сусідньої кімнати кочергу та наніс кілька ударів ОСОБА_6 по спині, при цьому зазначив, що остання сиділа в цей час на дивані. Удари він наносив збоку, тримаючи кочергу правою рукою. Всього наніс приблизно 3-4 удари. В своїх показах обвинувачений також вказав, що перебував в стані алкогольного сп'яніння, проте повністю розумів всі свої дії. Також, ОСОБА_4 зазначив, що після нанесених ударів ще спілкувався з ОСОБА_6 .. В ході їх спілкування, вона повідомила, що погано себе почуває, а тому він викликав таксі та поїхав до аптеки, де придбав нашатирний спирт. По приїзду до будинку дав їй його понюхати. Далі, ОСОБА_6 випила стакан води та сказала, що лягає спати, так як через алкоголь погано себе почуває. Далі, ОСОБА_4 пішов спати до іншої кімнати.
Рано, приблизно о 9:00 год., ОСОБА_4 зайшов до літньої кухні, де спала ОСОБА_6 та почав її будити аби запропонувати похмелитися, проте остання не подавала ознак життя.
В своїх показах ОСОБА_4 вказав, що оскільки ОСОБА_6 , була ще тепла, він намагався її врятувати та проводив реанімаційні заходи, однак вони були безрезультатними.
Також, ОСОБА_4 вказав, що в цей же день, пізніше направився до своєї подруги, ОСОБА_9 , так як перебував в шоковому стані. Перебуваючи в гостях у подруги розповів їй, що в нього дома труп, при цьому зазначив, що наміру вбивати її в нього не було, так як ОСОБА_6 багато в чому допомагала йому.
Надаючи свої покази ОСОБА_4 , не заперечував, що і раніше застосовував до ОСОБА_6 насильницькі дії. Також, повідомив суд, що в той день вони разом випили близько 2 літрів спирту.
Щодо обставин приховання тіла ОСОБА_6 , ОСОБА_4 зазначив, що вивіз його на велосипеді з прикріпленим візком, при цьому тіло замотав у килим. Тіло сховав на кукурудзяному полі. Крім того, вказав, що на відстані, 5-6 метрів від тіла залишив її взуття.
Надаючи свої покази, ОСОБА_4 , зазначив, що не викликав швидку і приховав тіло, так як боявся, що його позбавлять волі.
У обґрунтування винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, сторона обвинувачення посилалася на докази, які були безпосередньо досліджені та перевірені під час судового розгляду, та, згідно зі ст.ст.85, 86, 94 КПК України, належним чином оцінені з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності, а саме: на показання потерпілої, свідків обвинувачення, та відомості, що містяться у письмових доказах, речових доказах, наданих стороною обвинувачення.
Визнана органом досудового розслідування потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні надала покази, в яких вказала, що ОСОБА_6 , являлася її дочкою та за життя остання мала стостосунки з обвинуваченим ОСОБА_4 .. ОСОБА_10 , зазначила, що періодично дочка йшла з дому на деякий час та як потім їй стало відомо перебувала вона в обвинуваченого, зазвичай це 3-4 дні, так як ОСОБА_4 вчиняв до неї насильницькі дії, коли ОСОБА_11 поверталася додому то на тілі мала синці і різного виду забої.
Також потерпіла зазначила, що 05.08.2020 року, ОСОБА_11 прийшла до потерпілої з проханням подзвонити, так як не мала свого мобільного телефону, та на той момент проживала вже не з нею, а з своїм першим чоловіком, після чого пішла з дому. Деякий час її не було дома, більше чим 3-4 дні, внаслідок чого потерпіла звернулася до поліції з заявою про розшук. Такі звернення в поліцію були неодноразовими, оскільки і раніше траплялося, що її дочка зникала на кілька днів. В подальшому, їй перетелефонували з поліції та попросили з'явитися для впізнання трупу дочки, де на кукурудзяному полі вона впізнала тіло своєї дочки.
Також, ОСОБА_10 , в своїх показах зазначила, що сестра обвинуваченого, в розмові з її чоловіком підтвердила, що 05.08.2020 року вона бачила по місцю проживання ОСОБА_4 , її дочку.
Допитаний в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_12 , показав суду, що з ОСОБА_6 , її матір'ю та донькою, проживають разом однією сім'єю. Також зазначив, що ОСОБА_6 перебувала в стосунках з ОСОБА_4 та періодично ходила до нього на кілька днів. Однак, оскільки остання не з'являлася дома більше чим зазвичай, він пішов до поліції з метою написати заяву про її розшук. В в той день заяву написати йому не вдалося, а тому він прийняв рішення шукати її сам.
В пошуках ОСОБА_6 , свідок поїхав на вулицю, де проживає ОСОБА_4 , щоб дізнатися чи ОСОБА_6 не в нього. В розмовах з сусідами обвинуваченого, дізнався, що нібито бачили дівчину схожу на ту, яку він описував. ОСОБА_12 , також вказав, що їздив і до сестри обвинуваченого, яка також підтвердила, що бачила ОСОБА_6 в свого брата.
Про те, що ОСОБА_6 вбита, свідок дізнався з телефонного дзвінка своєї дружини, яка повідомила, що її звуть на впізнання трупа.
В своїх показах, ОСОБА_12 , зазначив, що неодноразово, ОСОБА_6 поверталася від ОСОБА_4 зі слідами побоїв.
Допитана в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_13 надала суду покази, вказавши, що ОСОБА_4 звернувся до неї, як до сусідки його подруги з проханням залишити на зберігання велосипед, так як йому потрібно було від'їхати, на що вона погодилася. Про обставини вбивства ОСОБА_6 дізналася від працівників поліції, які прийшли до неї для вилучення велосипеду. Також, в своїх показах, вказала що після того, як дізналася, що ОСОБА_4 вбив ОСОБА_6 , мала розмову з сусідкою, яка приходиться обвинуваченому подругою, якій остання повідомила їй, що ОСОБА_4 прийшов до неї і розповів про те, що в нього дома труп, але так як вона його боїться, не повідомляла про це нікому.
Допитана в судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_4 , надала суду покази, в яких вказала, що обвинувачений являється її рідним братом та 04.08.2021 року вона була в нього в гостях, де вперше побачила ОСОБА_6 .. Також, зазначила. що при їх зустрічі ОСОБА_6 була в стані алкогольного сп'яніння, при цьому вказала, що конфліктів при ній між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не було.
Допитана в судовому засіданні свідок, ОСОБА_14 , надала суду покази, в яких вказала, що була присутня коли ОСОБА_10 впізнавала труп своєї доньки та чула, як ОСОБА_15 , повідомила останню про те, що " ОСОБА_16 " (так називали ОСОБА_4 ) приходив до неї і розповідав, що в нього дома труп ОСОБА_6 , однак. через те, що вона його боялася, нікому про це не розповідала.
Допитана в судовому засіданні свідок обвинувачення ОСОБА_9 , надала суду покази, в яких вказала, що з дитинства товаришує з обвинуваченим та повідомила суду, що ОСОБА_4 прийшов до неї додому в шоковому стані, не розуміючи, що з ним, аби його розговорити, вона налила йому 50 грам горілки, після чого він розповів їй, про те, що в нього дома труп ОСОБА_6 .. Далі повідомив, що знає, що з ним робити і поїхав.
В своїх показах ОСОБА_9 вказала, що десь через тиждень, вона повернулася з міста додому і побачила як її співмешканець, разом з ОСОБА_4 розпивали алкогольні напої, при цьому ОСОБА_4 говорив про те, що йому необхідно кудись поїхати.
Також, в своїх показах, ОСОБА_9 , вказала, що і раніше була свідком того, як ОСОБА_4 наносив ОСОБА_6 тілесні ушкодження.
ОСОБА_9 , надаючи покази, неодноразово вказувала, що в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_4 був агресивний.
Крім допиту обвинуваченого, потерпілої та свідків, в судому засідання за клопотанням захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 було допитано експерта ОСОБА_17 , який надав суду покази, в яких вказав, що ушкодження нанесені ОСОБА_6 , зокрема забійна рана голови, подвійний перелом обох кісток носа, перелом виличної кістки з відривом останньої від черепа, разом в сукупності могли призвести до закритої або відкритої черепно-мозкової травми, яка в подальшому призвела до смерті. Експерт надаючи покази, зазначив, що на голові померлої також була рана, яка може свідчити про те, що черепно-мозкова травма була відкритою, що призвело до крововиливу, однак так як тіло знайшли на 10 день після настання смерті та перебувало воно під сонцем, дане твердження може бути лише припущенням, так як тіло трупа було з різко вираженими гнильними змінами. Під час пояснень експерт виключив ту обставину, що ОСОБА_6 могла вмерти від прийнятого алкоголю.
Крім показань обвинуваченого, потерпілої, свідків, допитаних в судовому засіданні, винуватість ОСОБА_4 , також доводиться відомостями, що містяться у безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказах, що надані стороною обвинувачення, зокрема:
- даними протоколу огляду місця події від 19.08.2020 року, згідно якого старшим слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області, капітаном поліції ОСОБА_18 , за участі спеціаліста ОСОБА_19 та завідувача СМЕ ОСОБА_20 , а також потерпілої ОСОБА_10 , в присутності понятих, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , було проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 0520480600:01:003:0129, яка розташована за межами населеного пункту м. Бершадь, яка на час огляду була засіяна рослинами кукурудзи та на якому було виявлено труп жіночої статі. Присутня під час огляду ОСОБА_10 , впізнала виявлений труп, за одягом, взуттям, тілобудовою та волоссям, як свою безвісно зниклу дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До протоколу долучено ілюстровані таблиці, із зображенням місця виявлення трупа ОСОБА_6 ;
- даними протоколу обшуку від 19.08.2020 року, згідно якого ОСОБА_4 добровільно видав металеву кочергу, якою наносив удари ОСОБА_6 , килим, в який було замотано її труп та візок, яким його вивезено за межі домоволодіння;
- даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 20.08.2020 року за участю підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника, ОСОБА_5 , в ході якого ОСОБА_4 , добровільно погодився розповісти та показати обставини вчинення ним злочину злочину та вказав, що в ніч з 07.08.2020 на 08.08.2020 року, у вечірній час він знаходився за місцем свого проживання разом з ОСОБА_6 , де вони розпивали алкогольні напої. Близько 04.00 год., 08.08.2020 року, між ним та ОСОБА_6 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_4 металевою кочергою, наніс останній декілька ударів в область спини, після чого вони лягли спати. Прокинувшись о 09:00 год. ОСОБА_4 , побачив, що ОСОБА_6 не дихала. Залишивши труп, ОСОБА_4 направився до знайомих, де розпивав на протязі дня спиртні напої. Повернувшись, цього ж дня додому, близько 23:40 год., ОСОБА_4 вирішив приховати труп ОСОБА_6 , з метою уникнути відповідальності. Попердньо замотавши труп в килим, помістив його у візок, прикріплений до велосипеда, яким і вивіз труп до кукурудзяного поля, де зняв його з візка, заніс на руках в кукурудзу та розмотавши з килима, залишив там, при цьому килим, ОСОБА_4 , забрав з собою, та сівши на велосипед, поїхав додому. ОСОБА_4 показав механізм нанесення кочергою ударів ОСОБА_6 на манекені та яким чином завертав труп та транспортував його за межі м.Бершадь до кукурудзяного поля, вказавши місце, де залишив труп та в якому положенні. До протоколу долучено відоезапис, який знаходиться на флешнакопичувачу;
- даними протоколу огляду трупа від 20.08.2020 року, згідно якого було оглянуто труп ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в поперековій ділянці зліва якого, візуально вбачалася рана, яка проникала в черевний простір. Крім того, в лобовій ділянці трупа, справа також мала місце лінійна рана, дном якої являються кістки склепння черепа. До протоколу огляду трупа, долучено ілюстровану таблицю зі зображенням трупа;
- висновком експерта №39 від 19.08.2020 року, згідно якого при при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани голови, подвійного перелому обох кісток носу, перелому виличної кістки з відривом останньої від черепа. Дані тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок дії тупого твердого предмета, індивідуальні чи групові особливості якого не відобразилися у морфологічних властивостях вказаних ушкоджень, тому встановити їх ступінь важкості не є можливим, оскільки морфологічний перебіг прижиттєвих змін визначити неможливо у зв'язку з різко вираженими гнильними змінами тіла.
Враховуючи дані судово-медичних експертиз безпосередньо причину смерті встановити неможливо у зв'язку з різко вираженими гнильними змінами тіла, однак наявність тілесних ушкоджень, які мали місце в ділянці голови та обличчя, тобто забійна рана голови, подвійний перелом обох кісток носа, перелом виличної кістки з відривом останньої від черепа, не виключають можливість свідчити про те, що смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 могла настати внаслідок черепно-мозкової травми.
У зв'язку з різко вираженими гнильними змінами тіла слідів чи будь-яких ознак переміщення тіла, волочіння виявлено не було.
При судово-хімічній експертизі крові трупа ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було виявлено наявність етилового спирту у кількості 1,2 %о. Дана концентрація алкоголю свідчить про те, що ОСОБА_6 , незадовго до смерті вживала алкогольні напої. Згідно орієнтовної таблиці оцінки стадії алкогольної інтоксикації, дана концентрація відноситься до легкого сп'яніння. Метилового спиртів, а також пропилового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено.
- висновком експерта №39/1 від 02.11.2020 року, згідно якого тілесні ушкодження у вигляді забійної рани голови, подвійного перелому обох кісток носа відносяться до легких тілесних ушкоджень;
Ушкодження у вигляді перелому виличної кістки з відривом останньої від черепа відноситься до середнього ступеня важкості тілесних ушкоджень.
- висновком експерта №211 від 27.08.2020 року, згідно якого при дослідженні 5-ти недопалків цигарок, знайдено плями слини та клітини букального епітелію, при визначенні групової належності яких були виявлені антигени: об'єкт №№1,2 - антиген Н, що може визначити О (І) групу крові; об'єкт №3 - антиген В, що може визначити В(ІІІ) групу крові; об'єкти №№4,5 - антигени В та Н, що можуть визначити В (ІІІ) та О (І) групи крові ізосерелогічної системи АВ. враховуючи отримані результати і групову характеристку підозрюваного, ОСОБА_4 , походження плям слини та клітин букального епітелію на недопалках цигарок (об'єкти №№1,2) може бути від однієї чи кількох осіб з групою крові О(І) ізосерологічної системи АВО, в тому числі від ОСОБА_4 , не виключається. Походження плям слини та клітин букального епітелію на недопалку цигарки (об'єкт №3) може бути від будь якої особи чи кількох осіб з групою крові В(ІІІ) ізосерологічної системи АВО. Походження плям слини та клітин букального епітелію на недопалках цигарок (об'єкти №№4,5) може бути від змішування слідів слини кількох осіб з групами крові В(ІІІ) та О (І) ізосерологічної системи АВО, в тому числі за рахунок антигену Н і від підозрюваного ОСОБА_4 не виключається;
- висновком судово-психіатричного експерта №286 від 28.09.2020 року, згідно якого, ОСОБА_4 , не страждає на психічні розлади. Про це свідчать дані амнезу про його своєчасний психічний та фізичний розвиток, достатнє соціальну адаптованість протягом життя, відсутність звернень в минулому за медичною допомогою до лікаря-психіатра, а також виявленні при теперішньому психіатричному обстеженні збережність і адекватність його емоцій; логічність, послідовність мислення, відсутність психічної симптоматики, порушень пам'яті, інтелекту, критичних та адаптаційних здібностей. Як слідує з матеріалів кримінального провадження, в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_4 , перебував поза будь яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. Про це свідчать збереженість його орієнтації в місці, ситуації, оточуючих особах, виконування ним послідовних, цілеспрямованих дій, що не відображає ознак маячення, галюцинацій, порушення свідомості, тому ОСОБА_4 не позбавлений можливості усвідомлювати свої дії і керувати ним стосовно інкримінованого йому діяння. Під дію ст. 19 ч.2, 3 та ст. 20 КК України не підпадає.
Вищезазначені докази не оспорюються обвинуваченими та його захисником з приводу достовірності та допустимості.
Щодо висновку експерта № 210 від 27.08.2020 року, згідно якого при дослідженні плям, на металевому предметі, схожому на кочергу та на дерев'яному бруску, встановлена наявність крові людини, при визначенні групової належності якої був виявлений антиген В, що може визначити В (ІІІ) групу крові ізосерологічної системи АВО, і його походження може бути від будь якої однієї чи кількох людей з групою крові В (ІІІ); висновку експерта №221 від 27.08.2020 року, згідно якого при дослідженні тампону змиву РБК з візка (об'єкт №1) наявність крові не встановлено. При дослідженні тампону змиву РБК з візка (об'єкт №2) знайдені сліди крові людини, при визначенні групової належності якої був виявлений антиген В, що може визначити В*ІІІ) групу крові ізосерологічної системи АВО і його походження може бути від будь якої однієї чи кількох людей з групою крові В(ІІІ); висновку експерта №343, згідно якого в плямах на парі гумових шльопанців (об'єкти 31,2), на 2-х вирізках із килимового покриття (об'єкти №3,4), вилучених при огляді місця події, встановлено наявність крові людини, суд не приймає до уваги дані даних висновків, оскільки зазначені докази не доводять вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 злочину.
Щодо безпосереднього огляду судом та учасниками кримінального провадження речових доказів, зокрема недопалків цигарок, металевого предмету зовні схожого на кочергу, двоколісного візка, штанів чорного кольору стрейчевих, на бокових карманах яких наявні блискавки білого кольору, теніски біло-голубого кольору з тигровим візерунком, однієї пари жіночих гумових шльопанців, двох вирізок з килима, двох змивів з візка, сторона обвинувачення відмовилася, так як в судовому засіданні ОСОБА_4 , не оспорював їх належність, походження, місця виявлення і вилучення. Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 , також висловила думку, про можливість вказані речі не досліджувати в судовому засіданні.
Відповідно до вимог параграфу 3 глави 28 КПК України в ході судового розгляду кримінального провадження судом було повно, всебічно та неупереджено досліджено всі докази, подані сторонами кримінального провадження. Проти закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами сторони кримінального провадження не заперечували.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду. Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечує свою причетність до заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та не заперечує факт нанесення їй тілесних ушкоджень, а також те, що він власноручно вивіз труп, який сховав в кукурудзяному полі, проте заперечує, факт, що смерть ОСОБА_6 наступила внаслідок саме нанесених ним тілесних ушкоджень, оскільки як він стверджує удари наносив їй лише в область спини.
Вказані вище пояснення оцінюються судом, як позиція захисту обвинуваченого та спростовується дослідженими доказами у їх сукупності в цілому, зазначеними вище, так як механізм нанесених ударів, тобто нанесення їх з силою свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажав її настання поза розумним сумнівом, тобто діяв з прямим умислом.
Крім того, суд критично оцінює твердження обвинуваченого, щодо нанесення потерпілій ударів лише по спині, оскільки за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 , було виявлено тілесні ушкодження у вигляді забійної рани голови, подвійного перелому обох кісток носа, перелому виличної кістки з відривом останньої від черепа. Дані рани, згідно висновку експерта, могли утворились від дії тупого твердого предмета, який вірогідніше за все мав ребро, що на думку суду підтверджує факт нанесення обвинуваченим ударів ОСОБА_6 , не лише в область спини, а й в область голови, при цьому нанесення ударів ним здійснювалося кочергою, яка за своїми зовнішніми ознаками і є предметом, який має ребро.
Вирішуючи питання щодо доведеності умислу ОСОБА_4 на умисне вбивство ОСОБА_6 , суд враховує фактичні обставини встановлені судом під час судового слідства, а саме виникнення конфліктної ситуації між ними, поведінка обвинуваченого до вчинення злочину (постійні сварки з потерпілою, неодноразове застосування фізичного насильства до ОСОБА_6 ), механізм, характер, спосіб завдання, кількість ударів та локалізацію тілесних ушкоджень, переважна більшість яких заподіяна обвинуваченим у життєво-важливі органи (голову та в лицьову частину голови), безумовно вказують на спрямованість його дій саме на позбавлення життя потерпілої.
Про наявність умислу у ОСОБА_4 саме на умисне вбивство потерпілої, також свідчить і той факт, що обвинувачений обрав знаряддям нанесення ударів потерпілій саме кочергу, яка є важким предметом, а тому була велика ймовірність того, що при її застосуванні, можна заподіяти смерть людині. При цьому, важливим є і те, що ОСОБА_6 , зі слів обвинуваченого мала вагу тіла близько 50 кг, що знову ж таки свідчить про те, що ОСОБА_4 розумів, що нанесення їй ударів кочергою можуть понести негативні наслідки у виді її смерті.
Також про наявність умислу свідчить той факт, що після смерті ОСОБА_6 обвинувачений не повідомив поліцію про вчинений злочин, а намагався приховати труп в місце, яке рідко відвідується людьми. Такі дії ОСОБА_4 , суд пов'язує з бажанням уникнути відповідальності та приховати свою причетність до злочину.
Суд звертає увагу і на те, що в своїх показах ОСОБА_4 відмітив, що не зважаючи на вживання алкогольних напоїв та перебування в стані алкогольного сп'яніння, значення своїх дій він розумів. Дане твердження обвинуваченого, на думку суду, лише підтверджує, що вчиненні ним дії були зроблені ним свідомо.
Заслуговує на увагу і той факт, що зі слів обвинуваченого, вранці, коли він прийшов до приміщення літньої кухні, де спала ОСОБА_6 помітивши, що вона не подає ознак життя, замість того, щоб викликати медичну допомогу останній залишив її, при цьому в своїх показах ОСОБА_4 зазначив, що на той момент тіло ОСОБА_6 було ще теплим, тобто він розумів, що надати їй допомогу ще було можливим. Вказаними діями, на думку суду, обвинувачений лише довів свій умисел на умисне вбивство ОСОБА_6 до кінця.
Суд бере до уваги, також і те, що згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 286 від 28.09.2020 року вбачається, що ОСОБА_4 психічними захворюваннями в сенсі ст. 19 ч.2 КК України не страждав і не страждає. У період часу, що цікавить слідство, у нього не було будь-якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, тоді міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує, що на думку суду вказує на усвідомлення ним суспільно небезпечного характеру та передбачення ним суспільно-небезпечних наслідків своїх дій.
Крім того, в обґрунтування вироку, суд покладає показання свідків, потерпілої та експерта, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».
Досліджені в судовому засіданні висновки експертів №39, 39/1, 286, суд також вважає достовірними і покладає їх в обґрунтування вироку, беручи до уваги дачу їх кваліфікованими, компетентними і не зацікавленими у справі експертами та узгодженість з сукупністю інших доказів по справі.
Згідно з п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., Суд повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Аналізуючи викладене, суд вважає, що винність обвинуваченого, ОСОБА_4 , в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його умисні дії у скоєнні кримінального правопорушення вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині. Суд вважає правильною саме таку кваліфікацію дій обвинуваченого, оскільки, врахувавши характер знаряддя злочину, яке придатне для спричинення смертельного тілесного ушкодження, локалізацію тілесного ушкодження, суд приходить до висновку, що обвинувачений розумів можливі наслідки своїх дій, у тому числі й ті, що фактично настали, і що його дії носили цілеспрямований характер, що свідчить про направленість умислу саме на позбавлення життя особи.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" зі змінами і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При цьому, суд також враховує і позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 09.10.2003, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України є активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Так, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який до затримання мав постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває. При цьому, суд враховує наявність обставини, яка обтяжує покарання, а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст.65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність злочину та ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином. Також, судом враховується, що злочин вчинений відносно життя, що відповідно до Конституції України є найвищою цінністю в державі.
За таких обставин, враховуючи наведене, наслідки вчиненого, поведінку обвинуваченого в судовому засіданні, суд обирає ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті 115 КК України у виді позбавлення волі.
Також суд вважає, що ОСОБА_4 слід зарахувати в строк відбування покарання термін перебування під вартою, врахувавши положення ч. 5 ст. 72 КК України.
З метою забезпечення виконання вироку суду, суд вважає за необхідне залишити без змін запобіжний захід обраний ОСОБА_4 до набуття вироком законної сили.
Цивільний позов потерпілою не заявлявся.
Витрати у даному провадженні відсутні.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 13 (тринадцять) років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання. строк попереднього ув'язнення у даному кримінальну провадженні з моменту його затримання, а саме з 19.08.2020 року до набуття вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дати набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 25.08.2021 року на одяг, в якому був одягнений труп ОСОБА_6 , а саме: штани чорного кольору стрейчеві, на бокових карманах яких наявні блискавки білого кольору, теніску біло-голубого кольору з тигровим візуренком.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 25.08.2021 року на майно , яке належало ОСОБА_4 та тимчасово було вилучено до ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, а саме: металевий предмет схожий на кочергу, що упакований до картонної упаковки та опечатаний, 5 (п'ять) недопалків цигарок, що упаковані до окремих паперових упаковок та до одного паперового конверту ПНУ ГСУ, металевий предмет ззовні схожий на ніж, який упаковано до пластикової пляшки та паперового конверту НПУ ГСУ, килим, який обв'язано капроновою ниткою та опечатано, дерев'яний брусок із слідами РБК, який поміщено до картонної упаковки та опечатано, двоколісний візок, що обв'язаний капроновою ниткою та опечатаний, а також майно, що належало ОСОБА_6 , а саме: одну пару гумових жіночих різнокольорових шльопанців.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 07.09.2021 року на велосипед «Україна», синього кольору.
Речові докази:
- штани чорного кольору стрейчеві, на бокових карманах яких наявні блискавки білого кольору, теніску біло-голубого кольору з тигровим візерунком, в які був одягнений труп ОСОБА_6 знищити;
- металевий предмет схожий на кочергу, що упакований до картонної упаковки та опечатаний знищити;
- 5 (п'ять) недопалків цигарок, що упаковані до окремих паперових упаковок та до одного паперового конверту ПНУ ГСУзнищити;
- металевий предмет ззовні схожий на ніж, який упаковано до пластикової пляшки та паперового конверту НПУ ГСУ, знищити;
- килим, який обв'язано капроновою ниткою та опечатано, знищити;
- дерев'яний брусок із слідами РБК, який поміщено до картонної упаковки та опечатано, знищити;
- двоколісний візок, що обв'язаний капроновою ниткою та опечатаний, знищити;
- одну пару гумових жіночих різнокольорових шльопанців, знищити;
- велосипед «Україна», синього кольору, знищити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку згідно із статтею 395 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору та засудженому.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1